6.1.4. Тероризм

До соціально-політичних конфліктів належить виступ екстремістських угруповань – тобто тероризм. Слово тероризм походить від латинського terror, що означає страх, залякування. В наш час терор став органічною складовою сучасного життя і набув глобального характеру.

Тероризм - це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення для досягнення певних цілей.

Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм – антигуманній спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.

Тероризм можна визначити як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. Можна класифікувати тероризм як біологічний, ядерний, інформаційний тощо.

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

напади на державні або промислові об’єкти, які приводять до матеріальних збитків, а також є ефективними засобом залякування та демонстрації сили;

захоплення державних установ або посольств, що супроводжується захопленням заручників, та викликає серйозний громадський резонанс;

захоплення літаків або інших транспортних засобів. Політичною мотивацією може бути звільнення з тюрми товаришів по партії, кримінальною – вимога викупу;

насильницькі дії проти особистості жертви для залякування або в пропагандистських цілях;

викрадення з метою політичного шантажу або для збагачення;

політичні вбивства – це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби. В розумінні терористів вбивства звільняють народи від тиранів;

вибухи або масові вбивства розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей;

розповсюдження сибірської виразки, зараження населених пунктів віспою, бубонною чумою тощо.

До 80-х років ареною активного терору залишалася Європа. В Європейських аеропортах терористи захоплювали літаки, від їх рук гинули політичні діячі. На її території існують такі терористичні організації як італійські “Червоні бригади”, німецьке “Відділення Червоної Армії”, бакська ЕТА, Ірландська республіканська армія (ІРА), які за допомогою крові та терору намагаються вирішити “національне питання”.

Особлива ситуація склалася у Росії у зв’язку з Чечнею, яка стала одним з центрів світового мусульманського тероризму.

Ісламський фундаменталізм усе відвертіше нагадує про себе на світовій політичній арені, перетворюючись на небезпечну силу, насамперед для багатоконфесійних держав планети. Експерти попереджають, що в наступному десятиріччі рух ісламістів, який надихають крайні радикали в мусульманському суспільстві, можуть набути глобальних розмірів і накрити хвилею терактів більшу частину планети.

Протягом декількох останніх років ісламські фундаменталісти вже продемонстрували рішучість боротися будь-якими, в тому числі і кривавими методами проти своїх супротивників в різних регіонах Земної кулі. На близькому сході – це представники палестинських угруповань “Хамас”, бойовики правого крила ФАТХа “Танзім”. В Афганістані – це представники організації Усами бін Ладена “Аль-Каїда”. Головною ціллю для терористичних акцій фундаменталістів являються США.

Внаслідок неможливості країн з екстремістською чи релігійно-екстремістською державною ідеологією вести проти інших країн війни старого типу, таких як Друга світова або ”холодна”, екстремістські угрупування цих країн неминуче повинні були звернутися до “зброї слабких” – терору, а глобалізація світу також неминуче повинна була надати їх діям глобального характеру, тобто привести до світової терористичної війни. Ця війна почалася давно, але світ помітив це 11 вересня 2001 року після трагедії в Нью-Йорку та Вашингтоні.

В Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині – це “кримінальний тероризм” в середині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території Україні.

Кримінальний кодекс України передбачає:

Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створили небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу та прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів ... караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (стаття 258).