4.2.3. Зсуви

Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, ви­мивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20^о і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви по­діляють на:

повільні - швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік;

середні - швидкість становить декілька метрів за годину або добу;

швидкі - швидкість становить десятки кілометрів за годину.

Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які змішуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на пра­вобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Черні­вецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чи­ном гребель.

Найбільш дійовими заходами для запобігання зсувів є відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення наванта­ження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

4.2.4. Селі

Селі — це паводки з великою концентрацією грунту, мінераль­них часток, каміння, уламків гірських порід від 10-15 до 75% об'єму потоку.

«Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з ве­ликою швидкістю.

Селі трапляються в багатьох країнах. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму. За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

грязьові - суміш води з грунтом при незначній концентрації камін­ня, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м;

грязекам'яні - суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага — 2,1 -2,5 т/куб.м;

водокам’яні - суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага— 1,1-1,5 т/куб.м.

У Карпатах найчастіше трапляються водокам’яні селеві потоки неве­ликої потужності, у Середній Азії — грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку звичайно становить 2,5 -4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8 - 10 м/с і більше.

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьо­годні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови - достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозво­ляють оцінити вірогідність виникнення селів.

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні: будів­ництво гребель, каскаду запруд для руйнації селевого потоку, стінок для закріплення відкосів тощо.

Рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях:

у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насува­ються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небез­печне місце;

надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, викори­стовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити людей потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

при захопленні сніговою лавиною необхідно зробити все, щоб опини­тись на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вверх, рухи як при плаванні); якщо це не вдається, то потрібно нама­гатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку. При потраплянні снігового пилу в ніс і рот людина задихається;