6.2.4. Туберкульоз

Туберкульоз (сухоти) – це різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання. Збудником цього захворювання є туберкульозна паличка (паличка Коха) може викликати ураження не тільки органів дихання, а й кишечника, сечостатевих органів, наднирників, кісток, суглобів, головного мозку тощо, але в переважній кількості випадків спостерігається ураження легень. Основне джерело розповсюдження інфекції є хворий на туберкульоз, який виділяє мокроту з бактеріями. Зараження відбувається, коли здорова людина вдихає дрібні крапельки рідкої або частки висохлої мокроти хворого на туберкульоз. Палички Коха можуть потрапити і через ушкоджену шкіру або слизову оболонку носа чи рота, а також при вживанні в їжу молока, м’яса від хворої на туберкульоз худоби. Прояви хвороби залежать від стану організму, характеру та ступеня ушкодження окремих органів і систем. Загальними ознаками для всіх форм хвороби є підвищення температури, потовиділення ночами, погіршенням сну і апетиту, втрата ваги, дратливість, зниження працездатності. При туберкульозі легень також спостерігається кашель, сухий або з виділенням мокроти, може виникнути легенева кровотеча.

Кінець ХХ сторіччя та початок ХХ1 ознаменувалися поверненням туберкульозу, особливо в східноєвропейських країнах. Україна не стала винятком, за офіційними даними, в 2000 році виявлено 30 тис. нових випадків захворювань на туберкульоз., 11 тис. наших співвітчизників пішли з життя через цю хворобу. В 1995 р. в Україні офіційно оголошена епідемія туберкульозу. Епідеміологічна ситуація загострюється і соціально-економічними негараздами, міграційними процесами, наркоманією, поширенням СНІДу, а також послабленням контролю за виконанням протитуберкульозних заходів. Понад 122 тис. осіб в Україні хворі на активну форму туберкульозу. За останні 10 років захворюваність на туберкульоз зросла в 1,8 рази і в 2000 році досягла показників 60,2 на 100 тис. населення. Смертність за цей період збільшилася в 2,7 рази і становить 22,3 на 100 тис. Більш як 65% хворих, у яких вперше виявили туберкульоз, є соціально незахищені люди: бездомні, безробітні, студенти, учні, пенсіонери, мігранти, особи, які звільнились з місць ув’язнення.

У світі щорічно з’являється не менше 8 млн. хворих на туберкульоз і помирає близько 2 млн. За прогнозами ВООЗ кількість хворих у найближчі часи може зрости до 90 млн., 30 млн. з них можуть померти ще в цьому десятиріччі. Тому з 1993 р. ВООЗ оголосила цю хворобу “глобальною небезпекою для людства”.

Для запобігання захворюванню на туберкульоз насамперед необхідне щеплення.

6.2.5. Харчові захворювання

Кишковий тракт людини – це природне місце існування багатьох видів бактерій, більшість з яких при звичайних умовах не шкідливі. Однак багато з них являються небезпечними патогенними мікроорганізмами. До них належать збудники черевного тифу, дизентерії, холери і сальмонельозів.

Розрізняють дві групи харчових захворювань мікробного походження: харчові інфекції і харчові отруєння.

Харчовими інфекціями є холера та дизентерія. Захворювання на холеру чи дизентерію виникають при активному розмноженні збудників і утворенні в організмі їх токсинів. Ці заразні захворювання передаються від однієї людини до іншої через харчові продукти, воду, рідше іншими шляхами. Разом з їжею в організм вносяться збудники різних захворювань. Найбільшу небезпеку становлять збудники шлунково кишкових захворювань. Їжа служить для них лише переносником, доставляє їх в ті органи людини, наприклад, в шлунково – кишковий тракт, де вони здатні активно розмножуватись і виробляти токсини.

Харчові інфекції заразні та дуже небезпечні через те, що більшість продуктів харчування, з якими вони можуть розповсюджуватись, вживаються людьми кожного дня.

Збудниками харчових отруєнь, на відміну від збудників харчових отруєнь здатні жити та розмножуватись на продуктах. При цьому харчові продукти стають отруйними внаслідок накопичення в них токсинів. Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Через 2 ... 24 години після вживання їжі можуть виникнути блювоти, різкі болі и ділянці живота, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі симптоми з наслідками.

Найбільш небезпечними харчовими отруєннями є ботулізм та отруєння, які викликають стофілококи.

Токсикоінфекції викликаються різними бактеріями, але найчастіше сальмонелами. Такі харчові токсикоінфекції називаються сальмонелозами. Ця група захворювань посідає проміжну позицію між харчовими інфекціями та харчовими отруєннями. Проходять вони подібно отруєнням, як гострі шлунково кишкові захворювання, але вони заразні. Пояснюється це здатністю збудників розмножуватись як у продуктах харчування, так і в організмі людини.

Природним джерелом патогенних сальмонел є тварини: худоба, свині, коні, собаки та різні гризуни.