6.2.6. Захворювання, які передаються статевим шляхом

В останні роки в Україні різко погіршилось становище щодо захворюваності на хвороби, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ).

Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічується близько 30 захворювань, які перелаються статевим шляхом. В цю кате­горію входять декілька груп, наприклад:

хвороби, які викликають віруси, - генітальний герпес, СНІД, вірусні гені­тальні бородавки та ін.;

паразитарні - короста та інші, для яких оптимальні умови передавання ство­рюються при статевих контактах;

бактеріальні — сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретрити, бакте­ріальний вагіноз;

грибкові — кандидоз на статевих органах та інші. Можуть виникати і без зараження в наслідок антибіотикотерапії, але передаються також і статевим шляхом.

Враховуючи складну ситуацію в Україні щодо розповсюдження цих захворювань, слід зазначити, що важливе значення має профілактика, а саме: слід уникати випадкових зв'язків, користуватись презервативами, дотримуватись санітарно-гігієнічних правил.

6.2.7 Онкологічні захворювання.

В останні роки збільшилась кількість хворих на рак як в Україні, так і в усьому світі. Кожна четверта людина в світі має шанс захворіти на рак, котрий посідає друге місце серед причин смертності. Щорічно в Україні фіксується 160 тисяч нових випадків, на обліку перебуває більше 700 тисяч онкохворих.

Сутність природи раку полягає в тому, що клітини тканини перероджуються і можуть розповсюджуватись на інші органи. Звичайно, клітини завжди ростуть, діляться і відмирають.

Ракова клітина — це така клітина, яка виходить з-під контролю власного організму, її ростом організм не керує.

На основі статистичних даних про ефективність лікування Асоціацією американських онкологів визначила не тільки відсоток п’ятирічного виживання, але й найбільш суттєві фактори ризику при виникненні різних форм раку.

6.2.8. Синдром набутого імунодифіциту

Синдром набутого імунодефіциту СНІД - «Чума XX і вже XXI століття» - за двадцять років своєї історії перетворилась на один з найнебезпечніших чинників, що негативно впливають на розвиток особистості й суспільства в усьому світі. За оцінками ООН та ВООЗ, у світі налічується близько 40 мільйонів осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). 18,5 мільйонів осіб вже померли від СНІДу.

За даними служби Об'єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу, Україна є найбільш ураженою в Східній Європі. За офіційними даними, у нас уже майже 40000 ВІЛ-інфікованих. Але, за прогнозами ВООЗ, цю цифру необхідно помно­жити на 10-12. Особливе значення має той факт, що 80% всіх ВІЛ-інфікованих становлять ін’єкційні наркомани у віці статевої активності (від 15 до ЗО років).

Перше повідомлення про СНІД з’явилося у Сполучених Штатах Аме­рики 1981 року, відтоді він став епідемією світового масштабу.

Честь відкриття вірусу, який викликає СНІД, належить французько­му вченому професору Пастерівського інституту в Парижі Дюку Монтаньє (1983). Менш аніж за рік надійшло ще одне повідомлення про відкриття вірусу, що викликає СНІД, з Америки від професора Націо­нального інституту раку Роберта Галло.

Отже, СНІД — смертельне захворювання людини, що викликається ВІЛ (вірусом імунодефіциту людини).

Шляхи передання ВІЛ-інфекції такі:

при статевому контакті з інфікованою людиною;

під час переливання крові та під час пересадки органів

та тканин;

при неодноразовому використанні голок та шприців наркоманами, нанесенні татуювання;

при пошкодженні шкірних покривів, слизових оболонок медичним інструментом, забрудненим ВІЛ, при контакті з інфікованими ВІЛ тканинами та органами

від інфікованої матері - плоду під час вагітності чи при годуванні грудним молоком;

Хвороба не передається: через рукостискання, через по­цілунок, через їжу, через предмети домашнього вжит­ку, при купанні в басейні, душі, через спортивні пред­мети; через укуси комах, при догляді за хворими.

Термін СНІД застосовується до найпізніших стадій ВІЛ-інфекції, коли розвиваються смертельно небезпечні хвороби, які називаються опор­туністичними інфекціями. Здебільшого це інфекції та інвазії, які рідко завдають шкоди здоровим людям.

Оскільки ефективної вакцини проти СНІДу не існує, єдиним спосо­бом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик заражен­ня, таких як спільне використання голок та шприців або практика не­безпечних статевих стосунків.

СНІД — це ніби тест для людей на здоровий глузд та совість.