Запитання для самоконтролю

1. Що являє собою ринок технологій?

2. Проаналізуйте основні форми міжнародного технологічного обміну.

3. Охарактеризуйте міжнародні ліцензії, їх об’єкти та особливості міжнародної ліцензійної торгівлі.

4. Якими чинниками зумовлена необхідність міжнародного науково-технічного співробітництва?

5. Які складові містить світовий ринок технологій?

6. Яку роль відіграють міжнародні цільові програми у розвитку науково-технічного співробітництва країн?

7. Розкрийте сутність ТНК.

8. Визначте сучасні форми організаційної структури ТНК.

9. Проаналізуйте стратегію ТНК щодо розміщення виробництва і збуту.

10. В чому полягає сутність СЕЗ?

Рекомендована література

Адамюк, Д. І. Сучасні підходи Європейського Союзу до стимулювання інноваційних процесів [Текст] / Д. І. Адамюк // Вісник національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Серія: економіка та право. – 2010. – № 2 . – С. 92-104.

Герасимчук, В. Міжнародна економіка [Текст]: навч. посіб. / В. Г. Герасимчук, С. В. Войтко. – К. : Знання, 2009, розділи 11-13.

Михайлушкин А.И., Шимко П.Д. Экономика транснациональной компании [Текст] : учеб. пособие для вузов / А.И. Михайлушкин, П.Д. Шимко. – М. : Высш. шк., 2009. – 342 с.

Молдован А. Какие СЭЗы нужны Украине? «Зеркало недели. Украина» №27 [Електронний ресурс] / Молдован А. – Режим доступу: 2011http://zn.ua/articles/84948

Програма «Співробітництво» [Електронний ресурс] –Режим доступу:

http://cordis.europa.eu/fp7/cooperation/home_en.html.

Програма «Люди» [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://cordis.europa.eu/fp7/people/home_en.html

Програма «Можливості» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://cordis.europa.eu/fp7/capacities/home_en.html

Програма "Євроатом" [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://cordis.europa.eu/fp7/eura tom/home_en.htm1

Рокоча В., Плотніков О., Новицький В. та ін. Транснаціональні корпорації: навчальний посібник.– К. : Таксон, 2009. – 304с.

Стриха М. Дешева наука не може бути конкурентоспроможною // Дзеркало тижня. – 2009. – №19(747). – С. 13.

Федулова, Л. Проблеми і перспективи виробничої та науково-технологічної кооперації підприємств України й Російської Федерації: експертна оцінка [Текст] / Л. Федулова, О. Балакірєва // Економіка України. – 2009. – № 8. – С. 56-67.

Глава 8. Світова валютна система

8.1. Поняття валюти. Сутність, функції та складові елементи світової валютної системи

Інтенсивний розвиток зовнішньоекономічної діяльності був би неможливим без існування міжнародних валютних відносин та створення світової валютної системи, що відіграють дедалі важливішу й самостійну роль у міжнародних господарських зв’язках і розвиваються на основі притаманних їм протиріч.

Міжнародні валютні відносини включають повсякденні зв’язки, в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних і грошових ринках із метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій. Формою організації міжнародних валютних відносин є міжнародна валютна система – правові норми, інструменти та інститути, за допомогою яких здійснюються платіжно-розрахункові операції між суб’єктами світового госпрства. Міжнародна валютна система складається з таких елементів:

– резервні валюти, міжнародні рахункові грошові одиниці (СДР; ЄВРО);

– уніфікований режим валютних паритетів;

– умови взаємної оборотності валют;

– регламентація режимів валютного курсу;

– міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності;

– режим світових валютних ринків та ринків золота;

– статус міжнародних організацій, що здійснюють валютне регулювання.

Розвиток міжнародної торгівлі супроводжувався організацією певного зв’язку національних та світових грошей, появою відповід­них механізмів забезпечення та-кого зв’язку. Сучасна світова валютна система охоплює не тільки грошово-розра-хункові відносини між державами, а й у значній мірі внутрішній грошовий обіг.

Складовою частиною грошової системи є валюта. Це будь-який товар, здатний виконувати функцію засобу обігу у міжнародних розрахунках. Розрізняють національну та міжнародну (регіональну) валюти. Національна валюта в широкому розумінні – це грошові знаки у вигляді банкнот та монет, кошти на рахунках кредитно-фінансових установ, платіжні документи та інші цінні папери певної держави.

Регіональна валюта створюється у рамках певних країн (євро), забезпечує функціонування економічних відносин у міжнародному вимірі. Наприклад, така одиниця, як спеціальні права запозичення (СПЗ), використовується МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків майже в масштабах усього світу. Регіональна валютна система, підкоряючись загальним принципам, визначеним світовими фінансовими організаціями, розвивається на власних основах. Прикладом таких систем можуть бути валютна система Європейського Союзу, а також колективні валюти країн Східної Африки, Карибського басейну, Перської затоки та інші регіональні угруповання.

Вирізняють також резервну валюту, яка застосовується для створення національними банками держав золотовалютних резервів (долар США, японська єна, євро). Резервні валюти мають країни з потужною, стабільною економікою, розгалуженою кредитно-фінансовою системою, ліберальним валютним регулюванням. Залежно від особливостей валютного регулювання розрізняють частково конвертовану та вільно конвертовану валюту.