- •Предмет загальної теорії держави і права, його структура.
- •Функціональне призначення теорії держави і права.
- •Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права.
- •Загальнонаукові методи пізнання держави і права. Спеціальні та власні методи правознавства.
- •Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система.
- •§ 2. Загальна теорія держави і в системі юридичних наук
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •§ 4. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини.
- •Державна влада: поняття і елементи. Легалізація та легітимація державної влади.
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •Державний суверенітет: поняття, характеристика.
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Міжнародні об'єднання держав: види, особливості.
- •Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа.
- •Основні підходи до праворозуміння.(3.1)
- •Поняття та ознаки права.(3.2)
- •Право і його зовнішні форми.
- •Функції та цінність права.(3.4)
- •Судовий прецедент і судова практика як джерела права.
- •Нормативно-правовий договір: поняття, характерні риси, види.
- •Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.
- •Поняття, риси та класифікація принципів права.
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права: поняття, види.
- •Загальні принципи права: поняття, загальна характеристика.
- •Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів.
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Поняття правового регулювання суспільних відносин. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим.
- •Види правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання суспільних відносин: поняття, характеристика елементів.
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •Ефективність правового регулювання: поняття, чинники.
- •Поняття та загальні ознаки норм права.(3.10)
- •Види норм права.
- •Структура норми права: поняття.(3.12) Види гіпотез, диспозицій та санкцій норми права.
- •Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні.
- •Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта.
- •Поняття і структура системи права.(3.29)
- •Публічне і приватне право: поняття, ознаки.
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •Загальна характеристика галузей та інститутів права.
- •Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права.
- •Структура системи законодавства. Чинники формування та розвитку системи законодавства.
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •Співвідношення норм міжнародного і національного права.
- •Нормотворчість: поняття, функції, принципи.
- •Поняття та ознаки нормативно-правового акта.(3.19)
- •Поняття, ознаки, (3.21)види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.(3.22)
- •Дія нормативно-правових актів у часі(3.24), у просторі та за колом осіб.(3.25)
- •Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •Законодавча техніка: засоби та правила.
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Поняття систематизації нормативно-правових актів.(3.33)
- •Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів.
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Поняття юридичних колізій та їх види. (3,28)
- •Колізії в законодавстві, їх види. Способи зменшення колізійності законодавства.
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •Поняття, риси та види правових відносин. (3.34)
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність. (3.36)
- •Поняття і види об'єктів правових відносин. (3.43)
- •Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права.
- •§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
- •Юридичні факти: поняття, критерії класифікації та види. (3.44)
- •Поняття і види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка: поняття, основні ознаки та види. (3.57)
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •Поняття правопорушення,(3.58) його ознаки.
- •Юридичний склад правопорушення: поняття, основні елементи та їх характеристика.
- •Структура юридичної діяльності. Правові форми діяльності органів держави.
- •Юридичний процес: поняття. Процесуальна форма та її структурні елементи.
- •Поняття реалізації правових норм. (3.45, 3.46)
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •Застосування норм права як специфічна форма його реалізації. (3.47)
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •Стадії застосування нормативних приписів.
- •Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів. Акти правозастосування, їх види.
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна характеристика
- •Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року.
- •§ 3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система в Конституції України 1996 року
- •Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі.
- •Юридичні обов'язки людини і громадянина, їх види.
- •§ 5. Юридичні обов'язки людини і громадянина. Їх види
- •Формування концепції громадянського суспільства. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •2 Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства.
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства.
- •§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
- •Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності.
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Демократія як форма реалізації народовладдя. Форми та інститути демократії як прояв державної влади.
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •Принципи демократії – основа організації і функціонування державної влади.
- •§ 3. Принципи демократії — основа організації і функціонування державної влади
- •Функції демократії. Демократія і самоврядування.
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Концепція правової держави: виникнення та розвиток.
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •Поняття і ознаки правової держави. Верховенство права. Верховенство права і законність.
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •Поняття та ознаки правопорядку.
- •Поняття і ознаки соціальної держави. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Поняття, структура та функції правосвідомості. (3.67)
- •Види правосвідомості. (3.67)
- •Правосвідомість і право. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм.
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •Поняття та структура правової системи. (3.72)
- •Загальна характеристика правових систем сучасності. Риси основних правових сімей. (3.73, 3.74)
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •Наступність у правовій системі суспільства. Становлення та розвиток правової системи України.
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
Поняття правового регулювання суспільних відносин. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим.
Правове регулювання може бути охарактеризоване як здійснюваний за допомогою юридичних засобів процес упорядкування суспільних відносин з метою забезпечення певної сукупності соціальних інтересів, які вимагають правового гарантування.
Правове регулювання поширюється (має поширюватися) не на всі стосунки між людьми, а лише на ті суспільні відносини, що утворюють його предмет. Під предметом правового регулювання розуміють суспільні відносини, які можуть регулюватися правом і при цьому потребують такого регулювання. Суспільні відносини можуть регулюватися правом, якщо вони:
по-перше, є свідомими і вольовими, що відповідно передбачає здатність їх учасників розуміти зміст та можливі наслідки своєї поведінки, а також обирати та реалізовувати її певні варіанти; по-друге, мають певний зовнішній вираз у поведінці суб 'єктів цих відносин (без чого не було б можливим забезпечити надійне додержання правових приписів, спрямованих на їх регламентацію). Саме тому, серед іншого, право не регулює думки людей, а також інші прояви їх поведінки, які не піддаються фіксації за допомогою засобів зовнішнього спостереження;
по-третє, досить чітко визначені за їх суб'єктами та об'єктами.
Під способами правового регулювання суспільних відносин розуміють первинні (тобто такі, що не містять у собі інші більш прості) засоби правового впливу на поведінку людей, пов 'язані з наділенням їх суб 'єктивними юридичними правами або покладанням на них суб 'єктивних юридичних обов 'язків.
Способи правового регулювання поділяються на основні та допоміжні. Для основних способів правового регулювання притаманним є те, що вони можуть застосовуватись як окремо, так і разом з певними допоміжними способами його здійснення. Водночас для врегулювання однієї й тієї самої поведінки неможливе застосування (через їх несумісність) одразу декількох основних способів правового регулювання.
До основних способів правового регулювання належать дозвіл, зобов' язання та заборона.
Допоміжними способами правового регулювання є примус, заохочення, покарання, надання пільг, виключення з переліку обов'язків, пом 'якшення юридичної відповідальності та ін.
Основними різновидами методів правового регулювання є імперативний та диспозитивний метод, в ньому можуть застосовуватися також методи рекомендацій та заохочення, що мають переважно субсидіарний (додатковий) характер.
Рекомендаційний метод полягає у наданні учасникам відносин, які впорядковуються правом, вказівок, що не мають обов'язкової сили, стосовно найбільш раціональних, прийнятних для суспільства і цих осіб форм організації їх взаємодії.
Заохочувальний метод передбачає стимулювання за допомогою комплексного застосування різних способів правового заохочення такої поведінки суб'єктів права, яка є найбільш бажаною з погляду досягнення цілей правового регулювання.
Розрізняють два типи правового регулювання: загальнодозволений і спеціально дозволений.
При застосуванні загальнодозволеного типу правового регулювання можливість певної соціальної поведінки зумовлюється відсутністю її прямої юридичної заборони. У разі, якщо такої заборони не передбачено, то така поведінка вважається правомірною, тобто у цьому разі використовується юридична формула: дозволено все, крім того, що заборонено.
При обранні спеціально дозволеного типу правового регулювання вихідним є нормативне положення, згідно з яким дозволяються лише ті форми поведінки соціальних суб' єктів, що безпосередньо визнаються правовими нормами як припустимі. У цьому разі діє інша юридична формула: заборонено все, крім того, що дозволено.
Застосування конкретного типу правового регулювання визначається характером завдань, які воно виконує у відповідній сфері життєдіяльності суспільства. Зокрема, там, де більш важливим є підтримання високої соціальної активності, максимальної свободи особи (як, наприклад, у сфері підприємництва), має бути реалізований загально-дозволений тип правового регулювання. Якщо ж на перший план виходить потреба у забезпеченні високого рівня впорядкованості суспільних відносин, дисциплінованості їх учасників (як, наприклад, у сфері державного управління), перевага надається спеціально дозволеному типу правового регулювання.
Під правовим режимом розуміють певний порядок правового регулювання, який забезпечується через особливе поєднання залучених для його здійснення способів, методів та типів правового регулювання.
