- •Предмет загальної теорії держави і права, його структура.
- •Функціональне призначення теорії держави і права.
- •Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права.
- •Загальнонаукові методи пізнання держави і права. Спеціальні та власні методи правознавства.
- •Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система.
- •§ 2. Загальна теорія держави і в системі юридичних наук
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •§ 4. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини.
- •Державна влада: поняття і елементи. Легалізація та легітимація державної влади.
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •Державний суверенітет: поняття, характеристика.
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Міжнародні об'єднання держав: види, особливості.
- •Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа.
- •Основні підходи до праворозуміння.(3.1)
- •Поняття та ознаки права.(3.2)
- •Право і його зовнішні форми.
- •Функції та цінність права.(3.4)
- •Судовий прецедент і судова практика як джерела права.
- •Нормативно-правовий договір: поняття, характерні риси, види.
- •Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.
- •Поняття, риси та класифікація принципів права.
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права: поняття, види.
- •Загальні принципи права: поняття, загальна характеристика.
- •Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів.
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Поняття правового регулювання суспільних відносин. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим.
- •Види правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання суспільних відносин: поняття, характеристика елементів.
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •Ефективність правового регулювання: поняття, чинники.
- •Поняття та загальні ознаки норм права.(3.10)
- •Види норм права.
- •Структура норми права: поняття.(3.12) Види гіпотез, диспозицій та санкцій норми права.
- •Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні.
- •Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта.
- •Поняття і структура системи права.(3.29)
- •Публічне і приватне право: поняття, ознаки.
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •Загальна характеристика галузей та інститутів права.
- •Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права.
- •Структура системи законодавства. Чинники формування та розвитку системи законодавства.
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •Співвідношення норм міжнародного і національного права.
- •Нормотворчість: поняття, функції, принципи.
- •Поняття та ознаки нормативно-правового акта.(3.19)
- •Поняття, ознаки, (3.21)види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.(3.22)
- •Дія нормативно-правових актів у часі(3.24), у просторі та за колом осіб.(3.25)
- •Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •Законодавча техніка: засоби та правила.
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Поняття систематизації нормативно-правових актів.(3.33)
- •Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів.
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Поняття юридичних колізій та їх види. (3,28)
- •Колізії в законодавстві, їх види. Способи зменшення колізійності законодавства.
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •Поняття, риси та види правових відносин. (3.34)
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність. (3.36)
- •Поняття і види об'єктів правових відносин. (3.43)
- •Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права.
- •§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
- •Юридичні факти: поняття, критерії класифікації та види. (3.44)
- •Поняття і види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка: поняття, основні ознаки та види. (3.57)
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •Поняття правопорушення,(3.58) його ознаки.
- •Юридичний склад правопорушення: поняття, основні елементи та їх характеристика.
- •Структура юридичної діяльності. Правові форми діяльності органів держави.
- •Юридичний процес: поняття. Процесуальна форма та її структурні елементи.
- •Поняття реалізації правових норм. (3.45, 3.46)
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •Застосування норм права як специфічна форма його реалізації. (3.47)
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •Стадії застосування нормативних приписів.
- •Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів. Акти правозастосування, їх види.
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна характеристика
- •Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року.
- •§ 3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система в Конституції України 1996 року
- •Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі.
- •Юридичні обов'язки людини і громадянина, їх види.
- •§ 5. Юридичні обов'язки людини і громадянина. Їх види
- •Формування концепції громадянського суспільства. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •2 Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства.
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства.
- •§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
- •Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності.
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Демократія як форма реалізації народовладдя. Форми та інститути демократії як прояв державної влади.
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •Принципи демократії – основа організації і функціонування державної влади.
- •§ 3. Принципи демократії — основа організації і функціонування державної влади
- •Функції демократії. Демократія і самоврядування.
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Концепція правової держави: виникнення та розвиток.
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •Поняття і ознаки правової держави. Верховенство права. Верховенство права і законність.
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •Поняття та ознаки правопорядку.
- •Поняття і ознаки соціальної держави. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Поняття, структура та функції правосвідомості. (3.67)
- •Види правосвідомості. (3.67)
- •Правосвідомість і право. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм.
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •Поняття та структура правової системи. (3.72)
- •Загальна характеристика правових систем сучасності. Риси основних правових сімей. (3.73, 3.74)
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •Наступність у правовій системі суспільства. Становлення та розвиток правової системи України.
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства.
§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
Головними елементами політичної системи громадянського суспільства є держава і політичні партії. Саме на основі взаємодії цих інститутів формується той чи іншій конкретно-історичний тип політичної системи.
Традиційним для вітчизняної науки є характеристика держави у політичній системі як її «ядра», або центрального елемента.
Політичні партії виражають інтереси певних соціальних груп, розробляють на їх основі програми загальнонаціональних перетворень і пропонують їх на виборах до органів державної влади. У разі підтримки виборців члени партії обіймають керівні посади в органах державної влади і здійснюють ці перетворення. Держава в такій системі є певним механізмом — інститутом управління, який уможливлює загальнонаціональні перетворення, за тимчасовий контроль над яким конкурують партії.
Політичні партії як представники інтересів громадянського суспільства акумулюють політичні очікування і настрої населення, на їх основі визначають шляхи і напрямки розвитку держави та суспільства. У результаті конкурентної боротьби політичних партій на виборах, підтримки певних напрямків розвитку держави і суспільства народом політична програма партії здійснюється через завоювання більшості в парламенті, формування уряду, прийняття відповідних законів тощо.
Отже, політичну партію можна визначити як інститут громадянського суспільства, покликаний визначати політичні шляхи та напрямки його розвитку, реалізовувати їх через вибори до представницьких органів влади та діяльність в їх складі або контролювати їх у разі перебування в опозиції.
Взаємовідносини держави і політичних партій в умовах відсутності громадянського суспільства, правової, демократичної держави формуються зовсім інакше. У деяких країнах політичні партії офіційно забороняються. Державний апарат вважає їх загрозою для власної необмеженої влади. Тому організація, участь у діяльності нелегальних партій визнаються злочином проти держави. Подібна політична система існує зараз у багатьох країнах Близького Сходу (Катар, Кувейт, ОАЄ, Саудівська Аравія та ін.).
В інших недемократичних країнах держава імітує існування партійної системи, яка насправді складається з однієї (правлячої) партії. За таких умов відбувається зрощення партії і держави в єдиний владний механізм. Так, у Німеччині після приходу в 1933 р. до влади нацистської партії було ухвалено закон «Про забезпечення єдності партії та держави», в якому НСДАП проголошувалася носієм германської державності, її роль визначалася як провідна та рушійна сила націонал-соціалістської держави, закріплювалося сумісництво низки партійних і державних посад.
