2 Становлення громадянського суспільства в Україні

Процес становлення громадянського суспільства після здобуття незалежності України є складним та суперечливим. Сучасне українське суспільство можна охарактеризувати як перехідне до громадянського. Окремі його риси вже існують, а деякі лише перебувають у стадії формування.

Зовнішніми проявами існування громадянського суспільства є те що: На законодавчому, зокрема конституційному рівні, закріплено принципи громадянського суспільства. Людину, її права і свободи визнано вищою соціальною цінністю. Конституція України відповідно до міжнародних стандартів закріпила широке коло прав і свобод людини і громадянина. Законодавство забезпечує можливість створення та діяльності різноманітних громадських об'єднань. Офіційно метою розвитку українського суспільства проголошено розбудову правової, демократичної держави.

За роки незалежності з'явилися численні комерційні організації — підприємств, банків, кооперативів та приватних підприємців, громадські організації, які мають культурну, національну, спортивну, екологічну або іншу спрямованість. Швидкими темпами розвивається багатопартійність.

Проте, якщо оцінювати змістовні риси громадянського суспільства в Україні, можна дійти висновку про наявність низки проблем у його розвитку.

Перша проблема, яку ще не розв 'язано, — відхід від психологічного сприйняття стереотипів взаємовідносин особи і держави. Етатизм радянської держави відносно своїх громадян призвів до психологічної залежності особи від держави.

Інша проблема — це слабкий розвиток економічної системи. Наслідком цього є величезний розрив у доходах населення.

104. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства.

§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства

Політична система громадянського суспільства - це впоряд­кована на основі норм права та інших соціальних норм сукупність політико-правових інститутів (держави і її органів, політичних партій, рухів тощо), принципів їх взаємодії, а також ціннісних пріо­ритетів, що визначають сучасний стан і можливі перспективи полі­тичного життя суспільства.

Структурні елементи політичної системи громадянського суспільства: -інституційний (суб'єктний) - суб'єкти політики: 1) у вузькому значенні - держава в особі системи її органів та власне політичні об'єднання, що мають зв'язок з політикою або створені для здійснення такого зв'язку (політичні партії, політичні рухи, групи політичного тиску та ін.). У політичних об'єднаннях пріоритетна роль надається політичному лідеру; 2) у широкому значенні - усі суб'єкти групової й індивідуальної політичної свідомості як політичні, так і неполі-тичні об'єднання (крім перших, ще й громадські організації і об'єднання, трудові колективи, профспілки, жіночі рухи та ін.). -нормативний (регулятивний) - система соціально-політичних і правових (насамперед конституційних) норм і принципів (визначені в законодавстві, у програмних і статутних доку­ментах партій, політичних деклараціях і договорах), що регу­люють політичне життя суспільства і процес здійснення полі­тичної влади. За допомогою конституційних норм установ­люються правила боротьби за владу. В громадянському сус­пільстві відбувається такий процес взаємного пристосування його елементів, блоків (наприклад, фрагментації політичного об'єднання всередині правової структури), за яким політична і правова єдність розглядається вже як мета розвитку; -ідеологічний - політична ідеологія, політична свідомість, політична культура, політичні погляди; можливість громадя­нина оцінити політичне буття і обрати варіант поведінки; -функціональний - політичні відносини, політичний процес, політична діяльність, політичний режим, що визначає ступінь участі суб'єктів політичної системи у формуванні і функціо­нуванні політичної влади (включаючи армію, церкву, опози­цію, лобістів); -комунікативний - інтеграційні (що об'єднують в одне ціле) зв'язки між усіма елементами політичної системи суспіль­ства, а також між партіями, суспільством і державою, між політичною та іншими системами - економічною, правовою тощо.