- •Предмет загальної теорії держави і права, його структура.
- •Функціональне призначення теорії держави і права.
- •Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права.
- •Загальнонаукові методи пізнання держави і права. Спеціальні та власні методи правознавства.
- •Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система.
- •§ 2. Загальна теорія держави і в системі юридичних наук
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •§ 4. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини.
- •Державна влада: поняття і елементи. Легалізація та легітимація державної влади.
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •Державний суверенітет: поняття, характеристика.
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Міжнародні об'єднання держав: види, особливості.
- •Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа.
- •Основні підходи до праворозуміння.(3.1)
- •Поняття та ознаки права.(3.2)
- •Право і його зовнішні форми.
- •Функції та цінність права.(3.4)
- •Судовий прецедент і судова практика як джерела права.
- •Нормативно-правовий договір: поняття, характерні риси, види.
- •Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.
- •Поняття, риси та класифікація принципів права.
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права: поняття, види.
- •Загальні принципи права: поняття, загальна характеристика.
- •Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів.
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Поняття правового регулювання суспільних відносин. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим.
- •Види правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання суспільних відносин: поняття, характеристика елементів.
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •Ефективність правового регулювання: поняття, чинники.
- •Поняття та загальні ознаки норм права.(3.10)
- •Види норм права.
- •Структура норми права: поняття.(3.12) Види гіпотез, диспозицій та санкцій норми права.
- •Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні.
- •Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта.
- •Поняття і структура системи права.(3.29)
- •Публічне і приватне право: поняття, ознаки.
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •Загальна характеристика галузей та інститутів права.
- •Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права.
- •Структура системи законодавства. Чинники формування та розвитку системи законодавства.
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •Співвідношення норм міжнародного і національного права.
- •Нормотворчість: поняття, функції, принципи.
- •Поняття та ознаки нормативно-правового акта.(3.19)
- •Поняття, ознаки, (3.21)види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.(3.22)
- •Дія нормативно-правових актів у часі(3.24), у просторі та за колом осіб.(3.25)
- •Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •Законодавча техніка: засоби та правила.
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Поняття систематизації нормативно-правових актів.(3.33)
- •Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів.
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Поняття юридичних колізій та їх види. (3,28)
- •Колізії в законодавстві, їх види. Способи зменшення колізійності законодавства.
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •Поняття, риси та види правових відносин. (3.34)
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність. (3.36)
- •Поняття і види об'єктів правових відносин. (3.43)
- •Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права.
- •§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
- •Юридичні факти: поняття, критерії класифікації та види. (3.44)
- •Поняття і види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка: поняття, основні ознаки та види. (3.57)
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •Поняття правопорушення,(3.58) його ознаки.
- •Юридичний склад правопорушення: поняття, основні елементи та їх характеристика.
- •Структура юридичної діяльності. Правові форми діяльності органів держави.
- •Юридичний процес: поняття. Процесуальна форма та її структурні елементи.
- •Поняття реалізації правових норм. (3.45, 3.46)
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •Застосування норм права як специфічна форма його реалізації. (3.47)
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •Стадії застосування нормативних приписів.
- •Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів. Акти правозастосування, їх види.
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна характеристика
- •Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року.
- •§ 3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система в Конституції України 1996 року
- •Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі.
- •Юридичні обов'язки людини і громадянина, їх види.
- •§ 5. Юридичні обов'язки людини і громадянина. Їх види
- •Формування концепції громадянського суспільства. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •2 Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства.
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства.
- •§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
- •Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності.
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Демократія як форма реалізації народовладдя. Форми та інститути демократії як прояв державної влади.
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •Принципи демократії – основа організації і функціонування державної влади.
- •§ 3. Принципи демократії — основа організації і функціонування державної влади
- •Функції демократії. Демократія і самоврядування.
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Концепція правової держави: виникнення та розвиток.
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •Поняття і ознаки правової держави. Верховенство права. Верховенство права і законність.
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •Поняття та ознаки правопорядку.
- •Поняття і ознаки соціальної держави. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Поняття, структура та функції правосвідомості. (3.67)
- •Види правосвідомості. (3.67)
- •Правосвідомість і право. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм.
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •Поняття та структура правової системи. (3.72)
- •Загальна характеристика правових систем сучасності. Риси основних правових сімей. (3.73, 3.74)
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •Наступність у правовій системі суспільства. Становлення та розвиток правової системи України.
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
Поняття та структура правової системи. (3.72)
Загальна характеристика правових систем сучасності. Риси основних правових сімей. (3.73, 3.74)
§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
Правова система — це комплекс взаємопов'язаних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин та юридичних явищ, що виникають внаслідок такого регулювання.
У сучасному світі сформувалася велика кількість національних правових систем. На 2011 р. членами Організації об'єднаних націй є 193 країни, кожна з яких має власну національну правову систему. Крім того, існують так звані невизнані держави, які фактично також мають власні правові системи, і різноманітні наднаціональні правові системи — міжнародні та релігійні. Множинний, неоднорідний характер правових систем у сучасному світі значно ускладнює їх наукове дослідження, що викликало численні спроби класифікувати їх на певні групи, виходячи з тих чи інших критеріїв. Юридичні науки, що належать до загальнотеоретичних, досліджують переважно саме ці групи (правові сім'ї), а не окремі правові системи.
Отже, правова сім'я — це сукупність правових систем, об 'єднаних спільністю правосвідомості та правової культури, структури права та системи джерел права, особливостями правотворчості та право-застосування.
Розрізняють такі основні сім 'ї правових систем, як:
- романо-германська правова сім'я;
- англо-американська правова сім'я;
- традиційна правова сім'я;
- релігійна правова сім'я;
- соціалістична правова сім'я.
Романо-германська правова сім 'я почала формуватися в континентальній Європі з XII ст.
До цієї сім'ї належать правові системи всіх країн континентальної Європи, а також багатьох латиноамериканських (Аргентини, Бразилії, Мексики, Перу) та азіатських країн (Індонезії, Тайваню, Філіппін). Подібними до цієї сім'ї за формальними техніко-конструктивними особливостями є правові системи України, Росії, Бєларусі, Болгарії та деяких інших східноєвропейських країн.
Романо-германська правова сім'я — це сукупність національних правових систем держав, які мають загальні риси, що виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі давньоримського права та його пристосування до нових національних умов. Характерними рисами є:
• домінування нормативно-правового акта як форми (джерела) права;
• поділ системи права на публічне та приватне право;
• диференціація та кодифікація галузей права;
• нормативність права, розгляд норм права як загального правила поведінки, встановленого законодавцем;
• включення у поняття права норм-роз'яснень (тлумачень), які виходять, насамперед, від законодавця та суддів.
Англо-американська правова сім 'я історично виникла в Англії в ХІ ст. До сім' ї загального права, поряд із правовою системою Англії, входять правові системи США, Австралії, Канади, Нової Зеландії, Північної Ірландії, країн Британської Співдружності. Майже одна третина країн світу відчула на собі вплив системи загального права. Для сім' ї загального права характерні такі спільні ознаки.
Загальне право не зазнало значного впливу з боку римського або канонічного права, його розвивали не університети, а юристи-практики, тобто в своєї основі воно є судейським правом.
У правових системах, які належать до цієї сім'ї, немає поділу права на публічне і приватне, а також класифікації права на відносно виокремлені галузі.
Структура цієї сім' ї складається із загального права, права справедливості та статутного права.
Найпоширенішим джерелом права у цій правовій сім' ї є судовий прецедент — рішення за конкретною юридичною справою, яке є взірцем для розгляду аналогічних справ у майбутньому. Це не виключає наявності інших джерел права — статутного права, звичаїв, доктрини тощо.
Визнаються правотворчі повноваження судді.
Наявність інституту суду присяжних, які, не будучи професіональними суддями, наділені важними повноваженнями при вирішенні справи по суті.
Пріоритет процесуального права над матеріальним.
Сім 'я традиційного права охоплює національні правові системи, засновані на звичаєвому праві. Традиційна правова сім'я поділяється на два підтипи правових систем — держав Далекого Сходу і країн Африки. До далекосхідної підсистеми належать насамперед правові системи Китаю і Японії, а також деяких інших країн, що розвивалися під їх впливом, — Монголії, Кореї, Малайзії, Індонезії, Бірми. До другої підсистеми входять понад 40 держав, розташованих на африканському континенті, і Мадагаскар.
Розглянемо особливості традиційних правових систем.
Провідним джерелом права виступає звичай. Негативне ставлення до законодавства. Таке джерело права, як законодавство, вважалося неприродним для суспільства явищем.
Ігнорування державних структур у процесі реалізації норм права. Визнання звичаєвого права та ігнорування законодавчого права спричинили особливості в процесі реалізації норм права, зокрема в розгляді правових спорів. Слабкий розвиток юридичної інфраструктури. Століттями ці країни не знали юридичних фахів — суддів, прокурорів, адвокатів, нотаріусів та ін., бо не існувало ні навчальних закладів для їх підготовки, ні правової науки, ні юридичних шкіл, ні видатних учених — носіїв правових знань.
Релігійна правова сім 'я містить у собі чотири правові системи: мусульманського, індуського, іудейського та канонічного права.
Характерні риси релігійних правових систем полягають у такому.
1. Нерозривний зв' язок з релігією. Кожна правова система, що входить до цієї правової сім' ї, є частиною певної релігії — ісламу, індуїзму, іудаїзму, християнства. Норми права засновано на релігійних уявленнях і віруваннях, внаслідок чого правові і релігійні норми тісно переплетені, а часто й збігаються. У цих системах не відбулося чіткого виокремлення норм права від інших соціальних норм, насамперед релігійних.
