1. Релігія як духовний феномен людства

СУТНІСТЬ І СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ РЕЛІГІЇ (короткий підсумок)

1. Релігія — феномен духовного життя людини, невід’ємна частина людської культури.

2. Релігія є природним, необхідним компонентом життя як окремої людини, так і суспільства в цілому. Віруючим релігія надає певний сенс їх існування. Релігія обґрунтовує морально-ціннісні засади суспільства й освячує своїм авторитетом систему державної влади.

3. Релігія неможлива без віри, проте віра можлива без релігії. Релігія в суспільстві функціонує в вигляді особливого роду організацій (група, громада, деномінація, церква, секта).

4. Існує багато теорій щодо виникнення релігій. Усі вони умовно поділяються на дві групи — світські й богословські. Світські теорії вважають, що саме природа людини, перенесена на оточуючий її світ, стала основою уявлень про надприродні сили й богів. Богословські ж виходять з того, що існує якась надприродна сила (Бог, боги, духи тощо) і що ця сила й дарувала людям релігію, впливає на людину, так чи інакше взаємодіє з нею.

5. Серед багатьох можливих критеріїв класифікації релігій найчастіше використовується поділ релігій на первісні, етнічні та регіональні (національно-державні), світові й нетрадиційні (нові релігійні рухи).

ЗАПИТАННЯ:

1. Які точки зору на структуру релігії Вам відомі?

2. Яка з відомих Вам складових релігії є визначальною? Чому Ви так вважаєте?

3. У чому полягає розвиток віровчення, культової практики і релігійної організації в історії релігії?

4. Що таке релігійна свідомість і яка її роль в житті віруючої людини та релігії взагалі?

5. Яка принципова різниця в поглядах на походження релігії представників світської науки і віруючих людей?

6. Які функції виконує релігія щодо людини й суспільства? У чому полягає істотна різниця в здійсненні цих функцій у минулому й у наш час?

7. Які критерії класифікації релігій Вам відомі?

Завдання

1. Про яку теорію походження релігії йдеться у наступному висловлюванні: «Якщо ми хочемо зрозуміти сутність наших уявлень про божество, то повинні будемо визнати, що словом Бог люди завжди позначають найбільш сховану, далеку і невідому причину явищ, що спостерігаються ними, вони вживають це слово лише в тих випадках, коли перестають розбиратися в механізмі природних і відомих їм причин... Так неуцтво і слабість людини роблять її марновірною». Доведіть свою точку зору.

2. Яку теорію походження релігії поділяє автор наступного висловлювання: «За сутністю своєю релігія є окреме явище, що має тільки індивідуальне значення і як таке не піддається об’єктивному формулюванню. Звичайно, спроби зодягнути зміст і сенс релігії у філософську форму ніколи, напевно, не припиняться, оскільки це прагнення занадто глибоко закладено в природу людського розуму; але ці спроби мають для релігії лише другорядне значення і не можуть дати санкцію вірогідності тим почуттям, на яких вона заснована і з яких релігійні люди черпають свої спонукання і свою впевненість в об’єктивній істинності їхньої віри... Я дійсно думаю, що почуття є найглибше джерело релігії, а філософські і богословські побудови є тільки вторинною надбудовою, подібної до перекладу оригіналу на чужу мову». Обґрунтуйте свою позицію.

3. Про яку релігійну функцію говориться в наступній притчі про Лазаря: «Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував. Був і вбогий один, на ім’я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому... Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали. І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум’ї цім!... Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся» (Лк. 16:19—25).