- •Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці.
- •2. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •3. Завдання та значення охорони праці
- •4. Планування заходів з охорони праці
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці. Їх види
- •6. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи та положення.
- •7. Державний нагляд і контроль за охороною праці
- •8. Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики
- •10. Система управління охороною праці в галузі (суопг)
- •11. Система управління охороною праці на підприємстві (суопп). Планування заходів з охорони праці
- •9. Система управління охороною праці (суоп). Функції управління охороною праці
- •12. Служба охорони праці на підприємстві. Її функціонування.
- •13. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад
- •14. Права та обов’язки працівників.
- •15. Права та обов’язки роботодавця і працівників щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •16. Економічне стимулювання і оцінка ефективності функціонування суопг і суопп
- •17. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці.
- •18. Обов‘язки, права та відповідальність посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці
- •19. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •20. Дисциплінарна та адміністративна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп
- •21. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп
- •22. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •23. Контроль за станом охорони праці та функціонування суоп
- •24. Фінансування заходів з оп
- •25. Розробка питань охорони праці в колективному договорі
- •26. Відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці
- •27. Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий).
- •28. Порядок проведення інструктажів з охорони праці на робочому місці
- •29. Поняття виробничої санітарії та гігієни праці
- •30. Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •31. Гігієнічна класифікація умов праці
- •32. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація
- •33. Чинники та елементи, що впливають та визначають умови праці на робочих місцях
- •34. Мікроклімат, його параметри, нормування. Основні засоби та заходи щодо покращення мікроклімату
- •35. Заходи захисту від дії шкідливих речовин та пилу
22. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
Відповідно до ЗУ «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці,
безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням,
молоком або рівноцінними харчовими продуктами,
газованою солоною водою,
мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення,
скорочення тривалості робочого часу,
додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію,
оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.
23. Контроль за станом охорони праці та функціонування суоп
Контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП забезпечує дієве управління охороною праці.
Контроль за охороною праці може бути:
відомчим, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну чи іншого об'єднання підприємств;
регіональним, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
громадським, що здійснюється виборними органами та представниками професійних спілок, інших громадських організацій;
страховим, що здійснюється страховими експертами з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
внутрішнім, що здійснюється в межах підприємства (установи, організації) відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами (уповноваженими трудових колективів) цього підприємства.
Надзвичайно важливе значення має внутрішній контроль, який на відміну від інших видів контролю проводиться значно частіше і від дієвості якого вагомо залежить стан охорони праці на підприємстві. Внутрішній контроль поділяється на: оперативний (повсякденний); такий, що здійснюється службою охорони праці підприємства; громадський; адміністративно-громадський триступеневий.
Так, адміністративно-громадський триступеневий контроль проводиться на трьох рівнях (ступенях). На першому рівні контролю начальник виробничої дільниці спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другому рівні — начальник цеху разом з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху два рази в місяць перевіряють стан охорони праці в цеху. На третьому рівні контролю щомісячно комісія підприємства під головуванням керівника перевіряє стан охорони праці в цілому на підприємстві.