- •Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці.
- •2. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •3. Завдання та значення охорони праці
- •4. Планування заходів з охорони праці
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці. Їх види
- •6. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи та положення.
- •7. Державний нагляд і контроль за охороною праці
- •8. Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики
- •10. Система управління охороною праці в галузі (суопг)
- •11. Система управління охороною праці на підприємстві (суопп). Планування заходів з охорони праці
- •9. Система управління охороною праці (суоп). Функції управління охороною праці
- •12. Служба охорони праці на підприємстві. Її функціонування.
- •13. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад
- •14. Права та обов’язки працівників.
- •15. Права та обов’язки роботодавця і працівників щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •16. Економічне стимулювання і оцінка ефективності функціонування суопг і суопп
- •17. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці.
- •18. Обов‘язки, права та відповідальність посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці
- •19. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •20. Дисциплінарна та адміністративна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп
- •21. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп
- •22. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •23. Контроль за станом охорони праці та функціонування суоп
- •24. Фінансування заходів з оп
- •25. Розробка питань охорони праці в колективному договорі
- •26. Відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці
- •27. Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий).
- •28. Порядок проведення інструктажів з охорони праці на робочому місці
- •29. Поняття виробничої санітарії та гігієни праці
- •30. Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •31. Гігієнічна класифікація умов праці
- •32. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація
- •33. Чинники та елементи, що впливають та визначають умови праці на робочих місцях
- •34. Мікроклімат, його параметри, нормування. Основні засоби та заходи щодо покращення мікроклімату
- •35. Заходи захисту від дії шкідливих речовин та пилу
34. Мікроклімат, його параметри, нормування. Основні засоби та заходи щодо покращення мікроклімату
Мікроклімат виробничих приміщень - це клімат, який визначається діючим на організм людини поєднанням температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь.
Мікроклімат - це фізична характеристика метеорологічних чинників в обмеженому просторі (приміщення, кабіна, галявина), що забезпечує тепловий обмін між тілом людини і зовнішнім середовищем.
Параметри мікроклімату:
1) температура повітря;
2) відносна вологість;
3) швидкість руху повітря.
Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини і, як наслідок цього, рівень травматизму.
Санітарно гігієнічне нормування умов мікроклімату здійснюється за ДСН 3.3.6.042199, які встановлюють оптимальні і допустимі параметри мікроклімату залежно від загальних енерговитрат організму при виконанні робіт і періоду року. За загальними затратами організму на виконання робіт відповідно нормативу виділяють три категорії робіт:
легкі роботи - роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження
роботи середньої важкості - роботи, пов’язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів абопредметів в положенні стоячи або сидячи, і потребують певного фізичного напруження.
важкі роботи - роботи, пов’язані з постійним переміщенням, перенесенням значних дрібних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.
При санітарно гігієнічному нормуванні умов виділяють два періоду року: теплий і холодний.
Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та системному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.
Допустимі мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепло відчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Покращення несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно планувальні, організаційно технологічні та інші заходи колективного захисту.
Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та інші рішення, які полягають в удосконаленні технологічних процесів та устаткування; раціональному розміщенні технологічного устаткування; автоматизації та дистанційному керуванні технологічними процесами; раціональній вентиляції, опаленні та кондиціонуванні повітря; раціоналізації режимів праці й відпочинку; застосуванні теплоізоляції устаткування та захисних екранів.
Для профілактики перегрівань і переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту.
Раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами.
Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів. Як теплоізоляційні матеріали широко використовуються азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт та ін.
