27. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки. Антиінфляційна політика держави.

Інфляція - тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей. Інфляція є наслідком порушення законів грошового обігу. Вона проявляється в зростанні середнього рівня цін і в переповненні каналів грошового обігу грошовими засобами. Це викликає знецінення грошової одиниці.

Рівень інфляції вимірюється за допомогою індексу цін. Індекс цін визначається як відношення ціни "ринкового кошика" даного року до ціни "ринкового кошика" базового року.

ТИПИ:

Інфляція попиту проявляється в знеціненні грошей внаслідок переповнення ними каналів обігу, тобто вона виникає тоді, коли сукупний попит перевищує сукупну пропозицію. Зумовлена випуском надлишкової грошової маси; зменшенням пропозиції товарів; виробництвом товарів, що не користуються попитом; прискоренням обороту грошей; кредитною експансією

Інфляція витрат зумовлена підвищенням заробітних плат; зростанням податкових ставок; монополізмом в кредитно-банківській сфері; диктатом цін на паливно-енергетичні ресурси. Внаслідок цього зменшується пропозиція товарів і послуг у масштабі всієї економіки. Це викликає зростання цін.

ВИДИ:

Залежно від темпів розвитку:

1) повзуча, зростання цін не перевищують 10% на рік;

2) галопуюча, зростання цін від 10% до 200% за рік;

3) гіперінфляція (500%-1000%)

За характером інфляційного процесу:

1) відкрита (зміщена у бік попиту, коли ціни на товари зростають нестримно і постійно)

2)прихована (втручання держави через контроль за цінами)

За ступенем збалансованості:

1) збалансована (співвідношення цін різних товарів залишається незмінним)

2) незбалансована

За характером очікування:

1) очікувана

2) неочікувана

За місцем існування:

1) локальна (в межах однієї країни)

2) світова

НАСЛІДКИ:

Соціальні наслідки. В умовах істотної інфляції зростає розрив в реальних доходах між видами соціальних груп, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються за рахунок держбюджету); Наслідки для економічного зростання. Інфляція є прихованим податком, зокрема, на заощадження, оскільки знижує стимул до нагромадження; Політичне середовище. Інфляція негативно впливає на сприйняття громадськістю влади; Вплив інфляції на зовнішньоекономічні зв'язки. Найбільш узагальненим наслідком її є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами.

Антиінфляці́йна полі́тика — комплекс взаємопов'язаних заходів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні.

Для подолання інфляції й формування ефективної політики стабілізації національної валюти вироблено цілий ряд методів. Серед них найбільш поширеними є: нуліфікація (коли держава скасовує знецінені грошові знаки, вилучає їх з платіжного обігу й замінює новими); ревалоризація і реставрація (повернення попередньої купівельної сили грошовим знакам, для цього з обігу вилучаються зайві гроші); девальвація; дефляція.