32. Податки. Економічний зміст та класифікація. Крива Лаффера.
Податки - обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.
Податкова система - сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують вилучення їх, здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.
Функції податків безпосередньо пов'язані з функціями фінансів (рис. 17.5).
Рис. 17.5. Функції податків
Елементи системи оподаткування:
- суб'єкт (платник податків) - юридична чи фізична особа, що сплачує податки;
- об'єкт оподаткування-кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для оподаткування. Іншими словами, податкова база - це грошова сума, з якої вилучається податок;
- джерело оподаткування - дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню.
Джерело та об'єкт оподаткування взаємно пов'язані, оскільки власне дохід є джерелом сплати податку. Так, якщо оподатковують власне дохід або майно, що забезпечує дохід, ці два елементи взаємопов'язані. Якщо ж сплачується податок на майно чи землю, які перебувають в особистому користуванні й не приносять доходу, такий взаємозв'язок втрачається.
Податкова ставка (норма оподаткування) - законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.
Податкова ставка може існувати в таких формах:
- середньої податкової ставки - відношення обсягу податків до величини доходу, що підлягає оподаткуванню;
- граничної податкової ставки - відношення приросту податків до приросту доходу, що підлягає оподаткуванню;
- податкові пільги - звільнення від податків або зменшення податкових ставок.
Класифікація податків
Залежно від рівня державних структур:
- загальнодержавні (встановлюються державними органами влади вищого рівня);
- місцеві (встановлюються місцевими органами влади та управління).
За об'єктом оподаткування:
- податки на доходи фізичних і юридичних осіб (заробітну плату, прибуток, ренту тощо);
- податки на майно (сплачуються постійно впродовж усього часу перебування майна у власності);
- податки на споживання (сплачуються при використанні доходів).
За методом стягнення:
- розкладні - спочатку встановлюється обсяг податкових надходжень, необхідних для потреб держави, а потім цю суму розкладають на окремі частини за територіями і, нарешті, між окремими платниками;
- окладні - встановлюються спочатку податкові ставки, а далі - розмір податку для кожного платника.
Визначальним критерієм класифікації податків є форма оподаткування.
За цією ознакою розрізняють такі податки: Прямі - вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу. Непрямі (опосередковані) - вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача і не залежать від рівня доходу.
http://pidruchniki.ws/1105051939993/politekonomiya/teoriya_opodatkuvannya
Д
осліджуючи
зв'язок між розміром ставки податків і
надходженням податкових засобів у
державний бюджет, американський економіст
Артур Лаффер показав, що не завжди
підвищення ставки податку веде до росту
податкових доходів держави. Якщо
податкова ставка перевищує якусь
об'єктивну межу, то податкові надходження
почнуть зменшуватися. А. Лаффер довів,
що той самий за розміром доходу в
державний бюджет може бути забезпечений
і при високій, і при низкій податковій
ставці. Це положення можна проаналізувати
графічно (див. рис. 3.18.1:
X - рівень податкової ставки у відсотках;
Y - середньорічний обсяг податкових надходжень у бюджет;
Х0 - оптимальна ставка податку, при якій надходження в бюджет досягають максимуму – Y0.
Дійсно, рівність бюджетних надходжень (Y1 = Y2) досягається при дуже різних рівнях податкових ставок (X2 значно більше X1).
Справа в тому, що більш низька податкова ставка збільшує число об'єктів оподатковування, залучає до підприємницької діяльності більше число людей, ніж при високих податкових ставках. І навпаки, із ростом податків прибутки в скарбницю, як це ні парадоксально, зменшаться, тому що частина підприємців розориться, частина піде в тіньову економіку, стимули до праці згаснуть. Дослідження А. Лаффера теоретично довели: чим багатші громадяни, тим багатша держава.