16. Максимізація прибутку та мінімізація короткострокових збитків конкурентної фірми в короткостроковому періоді.
На графіку 11-2, а оптимальний обсяг виробництва Ко, при якому монополіст одержує максимальний прибуток, визначений методом порівняння валового доходу І валових витрат: як відомо з умови максимізації прибутку (10.4), фірма одержує максимальний прибуток, за умови, що випускає такий оптимальний обсяг продукту, для якого валовий дохід є більший за валові витрати на максимальну величину. На графіку 11-2, а цей оптимальний обсяг виробництва (Ко) відповідає точці найбільшого вертикального розриву кривих валового доходу і валових витрат - розриву АВ, величина якого і становить економічний прибуток монополіста. Слід відзначити, що оптимальний обсяг виробництва монопольного виробника Ко є меншим від обсягу виробництва К, при якому досягається максимальний валовий дохід. Це пояснюється тим, що при обсягах виробництва від Ко до К валові витрати зростають в більшій мірі, ніж зростає валовий дохід, а отже, при цих обсягах виробництва зменшується прибуток. Будь-яка фірма в своїй діяльності переслідує мету одержати найбільший прибуток, а не максимальний валовий дохід.
Графік П-2, б представляє другий метод визначення оптимального обсягу виробництва і ціни продукту монопольним виробником - метод порівняння граничного доходу і граничних витрат. При рівності граничного доходу і граничних витрат (умова (10.7)) фірма випускає такий оптимальний обсяг продукції, при якому досягається максимальний прибуток. Цьому оптимальному обсягу виробництва відповідає і певна монопольна ціна. Оптимальний обсяг продукту (Ко) на графіку 11-2, б відповідає точці перетину кривих граничного доходу та граничних витрат, а ціна Що) - висоті кривої попиту для цього оптимального обсягу випуску. Для монополіста така ціна завжди є вищою від граничних витрат. Величина максимального економічного прибутку, який одержує фірма від продажу Ко одиниць продукції по ціні Цо, на графіку 11-2, б відображена площею заштрихованого прямокутника.
Графік 11-2. Визначення ціни і обсягу виробництва монополістом з метою максимізації прибутку
В короткотерміновому періоді при несприятливих ринкових умовах монополіст, так само як і чисто конкурентний виробник, може і не одержувати прибуток. Це відбувається тоді, коли ціна є нижчою за середні валові витрати і валовий дохід є менший за валові витрати. За таких умов в короткотерміновому часі монополіст повинен звести збитки до мінімуму. Прийняття рішення про продовження виробництва або його припинення в такій ситуації буде залежати від співвідношення між ціною і середніми змінними витратами (метод порівняння граничного доходу і граничних витрат) і співвідношення між валовим доходом і змінними витратами (метод поршіїяния валового доходу і валових витрат). Відповідно до методу порівняння граничного доходу і граничних витрат якщо є обсяги виробництва, при яких ціна є вищою за середні змінні витрати, то фірмі слід виробляти такий обсяг продукту Ко, при якому граничний дохід рівний граничним витратам (умова (10.7)) та встановлювати ціну, шо відповідає цьому обсягу випуску. Цей вибір фірми представлений на графіку 11-3, а.
Якщо не існує жодного обсягу випуску, при якому ціна є вищою за середні змінні витрати, то фірма повинна припинити виробництво (графік 11-3, б).
Графік 11-3. Мінімізація збитків монополістом в короткотерміновому періоді: метод порівняння граничного доходу і граничних витрат
Отже, умовою виробництва в короткотерміновому періоді є наявність обсягів виробництва, для яких ціна є більшою за середні змінні витрати. Монополіст одержить економічний прибуток лише за умови, коли при існуючому попиті на його продукт ціна буде вищою за середні валові витрати його виробництва.
Відповідно до методу порівняння валового доходу і валових витрат фірма одержуватиме збитки за умови, що для всіх обсягів випуску валовий дохід є меншим за валові витрати. З метою мінімізації збитків монополіст повинен прийняти одне з двох рішень: або продовжити виробництво продукту, або його припинити. Як відомо, рішення про продовження виробництва фірма повинна прийняти тоді, коли існують обсяги випуску, для яких валовий дохід є більшим за змінні витрати. За такої ситуації оптимальним обсягом випуску буде той, для якого валовий дохід є більший за змінні витрати на максимальну величину (умова (10.5)). Цей обсяг випуску представлений на графіку 11-4, а обсягом Ко. Йому відповідає найбільший вертикальний розрив між кривими валового доходу та змінних витрат.
Графік 11-4. Мінімізація збитків монополістом в короткотерміновому періоді: метод порівняння валового доходу і валових витрат
Як відомо, рішення про припинення виробництва фірма повинна приймати за умови, що для всіх можливих обсягів випуску валовий дохід є менший за змінні витрати (умова 10.6)). Ця ситуація представлена на графіку 11-4, б.
Отже, умовою виробництва в короткостроковому періоді є наявність на монопольній фірмі обсягів виробництва, для яких валовий дохід є більший за змінні витрати.
Як ми бачили, монопольний виробник може за певних розглянутих умов нести збитки в короткотерміновому періоді. Виникає питання: як єдиний виробник даного продукту при відсутності конкурентів може допускати збиткове виробництво? Відповідь на це питання - у меті, яку він ставить в короткотерміновому періоді. Виробних в короткотерміновому періоді може переслідувати мету не одержати максимальний прибуток, а "завоювати" покупця, що в довгостроковому періоді дозволить йому витрати на економії від масштабу виробництва (досягнути низьких середніх валових витрат при великих обсягах випуску продукту) і одержати економічний прибуток.