- •1. Український народний епос (казка, легенда, переказ)
- •2. Необрядова українська лірична пісня, її поетика
- •3.Календарно-обрядова лірика: жанрово-тематичні групи
- •4. Мотиви і образи народних пісень зимового циклу.
- •5. Український героїчний епос: тематика, образи, жанрові особливості.
- •6. Українські народні балади: темат.Групи, образи, жанрові особливості.
- •7. Малі фольклорні жанри
- •8. Головні сюжети і образи української міфології і демонології
- •9. Родинно-побутова лірика
- •10. Козацькі літописи 2 пол. XVII – поч. XVIII ст.
- •11. Бароко як мистецький напрям. Творчість г.Сковороди в контексті бароко. Зб. «Сад божеств. Пісень» та «Байки Харківські».
- •12. Драматургія XVIII ст. Інтермедії та вертепна драма.
- •13.Віршова л-ра хуіі ст. Климентій Зінов’єв та Іван Величковський.
- •14. Полемічна проза: Іван Вишенський.
- •15. Літописи. «Повість врем’яних літ»
- •16. "Слово о полку Ігоревім" – визначна памятка давньоруської літератури. Композиція, образи твору. Автор "Слова…". "Слово о полку Ігоревім" і Черкащина.
- •17. Українські повісті та оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка.
- •19. Котляревський і. «Нат.Полтавка», «Москаль-чарівник».
- •20. Павло Грабовський.
- •21. Творчість с.Руданського.
- •22. Поетична спадщина ю. Федьковича, її мотиви та образи. Проза письменника.
- •23. Послання т.Шевченка «і мертвим, і живим…»: актуальність змісту, особливості композиції. Містерія «Великий льох».
- •24. Мотиви лірики т. Шевченка періоду «трьох літ». Питання про нове художнє мислення поета.
- •25. Байкарська творчість л. Глібова 40-60 та 80-90-х років хіх ст., її новаторство.
- •26. Роман а. Свидницького «Люборацькі»: своєрідність композиції, проблематика, типи характерів, мова.
- •27. Роман Івана н.-Левицького «Хмари» - перший укр. Роман з життя інтелігенції. Твори письменника на іст. Тематику («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»)
- •28. «Народні оповідання» Марка Вовчка: проблематика, обрзи, художня своєрідність.
- •31. Цикл поезій т. Шевченка «в казематі»: історія створення, мотиви і образи. Використання фольклорної образності
- •32. Драматургія і. Карпенка-Карого. Комедія «Сто тисяч»: тема, прийом сатиричної типізації, образи, композиція, стиль.
- •33. Четвертий період життя і діяльності т. Шевченка. Поеми «Неофіти». Використання біблійних мотивів («Осії. Глава хіv». «Ісая. Гл. 35» та ін.) Аналіз поезії «я не нездужаю».
- •35. Мотиви й образи лірики м. Старицького, новаторство. Драматургія. Твори на істор.Тематику (огляд)
- •36. Творчість Архипа Тесленка. Оповідання, їх тематика, самобутність художньої форми. Повість «Страчене життя»
- •43 Питання. Особливості композиції, образи і стиль роману ”Чорна рада” Пантелеймона Куліша.
- •44 Питання. Неоромантизм як течія модернізму. Поетичний світ Олександра Олеся. Загальна характеристика творчості 1905 – 1920 років.
- •45. Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки. Жанр твору. Драматична поема ”Бояриня”.
- •46. Тематичне і жанрове розмаїття малої прози в. Винниченка.
- •47. Неоромантична концепція дійсності у прозі о. Кобилянської ( «Людина», «Цариця»). Соц. – псих. Повість «Земля»: проблематика, образи, стиль.
- •49. Проблематика та образи оповідань та повістей Степана Васильченка. Повість «Талан» у контексті прози початку хх ст.
- •50. Проблематика й художня своєрідність поем Івана Франка «Іван Вишенський», «Мойсей».
- •51. Проблематика, образи і специфіка конфлікту в драматичних творах Лесі Українки («в катакомбах», «Камінний господар», «Касандра»).
- •52. Неореалізм як течія модернізму. Тематика, проблематика і образи романів в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля», «Слово за тобою, Сталіне!». Новаторство типажу і жанрової форми романів.
- •53. Драматургія в. Винниченка (Чорна пантера та білий ведмідь). Проблеми, образи, ідеї.
- •54. Іван Франко «з вершин і низин».
- •55. Самобутність творчості м. Коцюбинського-повістяра. Повість «Тіні забути предків»: образи, жанрово-стильові особливості, філософські ідеї твору.
- •57. Символізм як течія модернізму. Творчість представників «Молодої Музи» (м. Яцківа, п. Карманського, в. Пачовського та ін.) б. Лепкий – поет і белетрист.
- •58. Лірична драма і.Франка "Зів'яле листя". Зб. «Мій Ізмарагд». Ідейно-худ. Аналіз поезій збірок.
- •59. Суть і риси імпресіонізму. Ідейно-художній аналіз новел м. Коцюбинського (”На камені”, ”Цвіт яблуні”, ”Intermezzo” та ін.).Риси індивідуального стилю письменника.
- •60. Тем. Й жанрове розмаїття прози і.Франка («Захар Беркут», «Основи суспільності», «Перехресні стежки»)
- •61. Микола Ворний і український модернізм. Тематичне різномаїття та художнє новаторство лірики поета. Ідейно-художній аналіз поеми «Євшан-зілля»
- •62. Група неокласиків, їх естетика і поетика. Микола Зеров: поезія, переклади
- •63. Збірка «Сині етюди» Миколи Хвильового. Своєрідність художнього мислення. Повість «Іван Іванович» особливості конфлікту, типаж
- •64. Гуманістичний пафос «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Прийоми гумористичного зображення
- •65.Літературна дискусія 1925 — 1928 років.
- •66. Борис Антоненко-Давидович
- •67. Богдан-Ігор Антонич
- •68. Бажан
- •73. Проза Григора Тютюнника. Тема воєнного дитинства (повісті «Облога», «Климко»), морально-етична проблематика «малої прози» («Син приїхав», «Іван Срібний»).
- •74. Ідейно-естетичне багатство і стильове розмаїття лірики є. Маланюка. Концепція ліричного героя.
- •76. Трагед. Мотиви у тв-ті м. Хвильового.»я, Романтика». «Мати». «Солон.Яр». «Вальдш-непи».
- •77. Роман Юрія Яновського «Чотири шаблі»: жанрова специфіка роману, його стильова своєрідність, Конфлікти й характери твору.
- •78. Сатиричні комедії Миколи Куліша «Отак загинув Гуска», «Мина Мазайло».Своєрідність вирішення в них проблем часу
- •79. Характерні стильові ознаки, проблематика поезії в.Симоненка. Поетична сатира, твори для дітей, проза.
- •80.Іван Багряний представник літератури українського зарубіжжя( огляд творчості). Ідейно-художній аналіз одного з творів («Тигролови», «Сад Гетсиманський») Характеристика творчості
- •81. Індивідуальний стиль Стельмаха
- •82 Ліна Костенко
- •83. Нові імена в літературі 80-90 років
- •84. Ідейно-художнє осмислення воєнного лихоліття у творч. О.Довженка («Україна в огні», «Повість полум’яних літ»). Проблеми нац.. І трагічного. «Щоденник».
- •85. Творчість Уласа самчука, її місце в л-ному процесі. Ідейно-худ. Зміст роману «Марія».
- •86. Творчість а. Малишка
- •87. Олександр Довженко - -кінорежисер, письменник. Кіноповість «Земля»
- •89. Історична тема у творчості Івана Кочерги. Драматичні поеми “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, проблематика, типи персонажів.
- •91. Поезія “з-за” грат. Особливості поетичного мислення, проблематика, художня своєрідність творчості Василя Стуса.
- •92. Провідні мотиви і жанри лірики Володимира Самійленка.
- •93. Творчість максима рильського, її ід.-худ.Зміст, стильові ознаки (збірки «На білих островах», «Під осінніми зорями»). Неокласичні мотиви
- •94. Поезія д. Павличка. Розмаїття її форм, проблема. Особл.Худ.Світобачення
- •95. Мор.-етич.Пробл., соц.-крит.Підхід і осмисл. Минул. І сучасн. У творч. О. Гончара («Собор»). Худ.Осмисл. Глоб. Загально люд.Проблем («Тронка», «Твоя зоря»)
- •96. Історичні романи п.Загребельного. Роман «Роксолана»: конфлікти і образ історичного часу. Оригінальність художнього задуму роману «я Богдан»
45. Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки. Жанр твору. Драматична поема ”Бояриня”.
Драму-феєрію «Лісова пісня» Леся Українка написала за 12 днів, хоча виношувала її в своєму серці все життя. Цей твір — гімн єднання людини і природи, це щира пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, про складні болісні шляхи до нього. Створена на багатому щедрому ґрунті української міфології, усної народної творчості, вона стала шедевром не тільки української, а й світової літератури.
Драма-феєрія “Лісова пісня” - це надзвичайний твір, справжній шедевр української та світової літератури видатної української поетеси. Цей твір можна назвати винятковим, бо в ньому простежуєтеся багатство думки, поетичність образів і гармонійна єдність реальності і фантазії.
В феєрії Леся Українка ставить та намагається вирішити вічні питання: життя і смерті, кохання та ненависті, вірності та зради, пошуку правди і справедливості.
«Лісова пісня » вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Вона відкриває нам чари Полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі.
Ніжна, задумлива краса, - от як характеризує поетеса природу. «Ярко – зелена драговина», тиховоде, вкрите ряскою та лататтям озеро, перший ряст, блакитні проліски, сон – трава. Білі, яро – зелені, блідо – блакитні барви – це кольори ранньої весни. Оживає природа, оживають лісові духи та істоти.
У драмі виступають два світи: світ природи та її міфологічних істот і світ реальний, з постатями звичайних людей. Основний конфлікт підпорядкований головній ідеї боротьби за гармонійне вільне життя , за високу мрію, за красу і вірність боротьби проти буденщини сірості і банальності.
Одним з головних персонажів твору є Мавка — уособлення високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби і волелюбності. У ній гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Великі очі, що грають різними кольорами, розкривають її швидке сприйняття дійсності, добру душу. Довгі коси і зоряний вінок на голові свідчать про неабиякий естетичний смак, потяг до прекрасного. Найголовніша риса характеру Мавки — волелюбність. Лісова царівна покохала Лукаша. її почуття вірне, глибоке й сильне — це кохання вільної з вільним. Вона навіть не може уявити собі, що якась стороння сила могла б втрутитися в їх почуття. Проте, покохавши юнака, героїня зіткнулася з поняттями, не властивими світу природи. Тільки переступивши поріг Лукашевої хати Мавка з вільної стала наймичкою.
Мавка вірно й щиро кохає Лукаша, вона ладна віддати навіть життя за свого коханого, але не знає, як врятувати його від буденщини. Лісова красуня не може погодитися з обмеженістю того життя, яке глушить в юнакові прекрасні пориви його людської душі. В її серці горить іскра кохання, яке і робить її безсмертною. Героїня відчуває, що заради цього кохання вона повинна жити, ним вона може врятувати дорогу їй людину.
Драма навчає любити природу, бо саме вона є джерелом творчості і натхнення.
За жанром "Лісова пісня" - філософська, фольклорно-міфічна драма-феєрія про добро і зло, вірність і зраду, поетичне покликання і сіру буденщину, про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою.
«Бояриня» написана у квітні 1910 р. протягом трьох днів, але надрукована вперше у часописі «Рідний край» тільки після смерті її автора: було окреме видання 1918 р., а 1923 р. драма увійшла в зібрання творів Лесі Українки.
Своїм змістом «Бояриня» пов'язана з добою Руїни і Петра Дорошенка. Леся Українка не першою звертається до тогочасних подій. Через тяжку хворобу Леся Українка дуже часто перебувала за межами рідної землі, і тим більше тужила вона за нею, все частіше звертаючись до української тематики. В листах до рідних з Єгипту, де й була написана «Бояриня», звучать туга за рідним краєм, ностальгійні настрої, якими пронизаний і сам твір. Поетесу не могла не турбувати доля українського народу, його підневільне становище, причини, що спонукали його. Адже не тільки набіги зовнішніх ворогів спустошували землю, пригноблювали народ. Часто внутрішні протиріччя роздирали Україну, спричиняючи їй велике зло. Саме такою була доба Руїни, до якої звертається Леся Українка в «Боярині».
Це був час, що наступив після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну намагалися поділити між собою Польща і Московщина. В поемі чітко вирізняється ставлення Лесі Українки до Московщини як до історичного ворога. Польща на той час занепала і вже не мала колишньої сили. І лише Росія продовжувала нав'язувати свою волю українському народу. Вона роздавала козацькій старшині привілеї, щоб схилити її до зради інтересам України, намагаючись позбавити народ мислячої інтелігенції. Але твір Лесі Українки — це не історична, а скоріше психологічна драма, створена на історичному матеріалі. Метою її автора було не відтворення подій конкретної історичної епохи, а бажання розібратись у поведінці людей за умов цієї епохи, що, в свою чергу, давало можливість співвіднести ідеї та настрої сучасників і події минулого. Адже саме в минулому зберігається та інформація, осмислення якої часто допомагає зрозуміти сучасне. Іншими словами, Леся Українка шукала паралелей в історичному минулому й сучасному їй житті.
Основні мотиви драматичної поеми «Бояриня» — це мотив національної гідності, патріотизму і водночас мотив пасивності — зради; час, про який ідеться у творі, — друга половина XVII ст.; сюжет ґрунтується на вигаданих ситуаціях; дійові особи теж вигадані.
