- •1. Український народний епос (казка, легенда, переказ)
- •2. Необрядова українська лірична пісня, її поетика
- •3.Календарно-обрядова лірика: жанрово-тематичні групи
- •4. Мотиви і образи народних пісень зимового циклу.
- •5. Український героїчний епос: тематика, образи, жанрові особливості.
- •6. Українські народні балади: темат.Групи, образи, жанрові особливості.
- •7. Малі фольклорні жанри
- •8. Головні сюжети і образи української міфології і демонології
- •9. Родинно-побутова лірика
- •10. Козацькі літописи 2 пол. XVII – поч. XVIII ст.
- •11. Бароко як мистецький напрям. Творчість г.Сковороди в контексті бароко. Зб. «Сад божеств. Пісень» та «Байки Харківські».
- •12. Драматургія XVIII ст. Інтермедії та вертепна драма.
- •13.Віршова л-ра хуіі ст. Климентій Зінов’єв та Іван Величковський.
- •14. Полемічна проза: Іван Вишенський.
- •15. Літописи. «Повість врем’яних літ»
- •16. "Слово о полку Ігоревім" – визначна памятка давньоруської літератури. Композиція, образи твору. Автор "Слова…". "Слово о полку Ігоревім" і Черкащина.
- •17. Українські повісті та оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка.
- •19. Котляревський і. «Нат.Полтавка», «Москаль-чарівник».
- •20. Павло Грабовський.
- •21. Творчість с.Руданського.
- •22. Поетична спадщина ю. Федьковича, її мотиви та образи. Проза письменника.
- •23. Послання т.Шевченка «і мертвим, і живим…»: актуальність змісту, особливості композиції. Містерія «Великий льох».
- •24. Мотиви лірики т. Шевченка періоду «трьох літ». Питання про нове художнє мислення поета.
- •25. Байкарська творчість л. Глібова 40-60 та 80-90-х років хіх ст., її новаторство.
- •26. Роман а. Свидницького «Люборацькі»: своєрідність композиції, проблематика, типи характерів, мова.
- •27. Роман Івана н.-Левицького «Хмари» - перший укр. Роман з життя інтелігенції. Твори письменника на іст. Тематику («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»)
- •28. «Народні оповідання» Марка Вовчка: проблематика, обрзи, художня своєрідність.
- •31. Цикл поезій т. Шевченка «в казематі»: історія створення, мотиви і образи. Використання фольклорної образності
- •32. Драматургія і. Карпенка-Карого. Комедія «Сто тисяч»: тема, прийом сатиричної типізації, образи, композиція, стиль.
- •33. Четвертий період життя і діяльності т. Шевченка. Поеми «Неофіти». Використання біблійних мотивів («Осії. Глава хіv». «Ісая. Гл. 35» та ін.) Аналіз поезії «я не нездужаю».
- •35. Мотиви й образи лірики м. Старицького, новаторство. Драматургія. Твори на істор.Тематику (огляд)
- •36. Творчість Архипа Тесленка. Оповідання, їх тематика, самобутність художньої форми. Повість «Страчене життя»
- •43 Питання. Особливості композиції, образи і стиль роману ”Чорна рада” Пантелеймона Куліша.
- •44 Питання. Неоромантизм як течія модернізму. Поетичний світ Олександра Олеся. Загальна характеристика творчості 1905 – 1920 років.
- •45. Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки. Жанр твору. Драматична поема ”Бояриня”.
- •46. Тематичне і жанрове розмаїття малої прози в. Винниченка.
- •47. Неоромантична концепція дійсності у прозі о. Кобилянської ( «Людина», «Цариця»). Соц. – псих. Повість «Земля»: проблематика, образи, стиль.
- •49. Проблематика та образи оповідань та повістей Степана Васильченка. Повість «Талан» у контексті прози початку хх ст.
- •50. Проблематика й художня своєрідність поем Івана Франка «Іван Вишенський», «Мойсей».
- •51. Проблематика, образи і специфіка конфлікту в драматичних творах Лесі Українки («в катакомбах», «Камінний господар», «Касандра»).
- •52. Неореалізм як течія модернізму. Тематика, проблематика і образи романів в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля», «Слово за тобою, Сталіне!». Новаторство типажу і жанрової форми романів.
- •53. Драматургія в. Винниченка (Чорна пантера та білий ведмідь). Проблеми, образи, ідеї.
- •54. Іван Франко «з вершин і низин».
- •55. Самобутність творчості м. Коцюбинського-повістяра. Повість «Тіні забути предків»: образи, жанрово-стильові особливості, філософські ідеї твору.
- •57. Символізм як течія модернізму. Творчість представників «Молодої Музи» (м. Яцківа, п. Карманського, в. Пачовського та ін.) б. Лепкий – поет і белетрист.
- •58. Лірична драма і.Франка "Зів'яле листя". Зб. «Мій Ізмарагд». Ідейно-худ. Аналіз поезій збірок.
- •59. Суть і риси імпресіонізму. Ідейно-художній аналіз новел м. Коцюбинського (”На камені”, ”Цвіт яблуні”, ”Intermezzo” та ін.).Риси індивідуального стилю письменника.
- •60. Тем. Й жанрове розмаїття прози і.Франка («Захар Беркут», «Основи суспільності», «Перехресні стежки»)
- •61. Микола Ворний і український модернізм. Тематичне різномаїття та художнє новаторство лірики поета. Ідейно-художній аналіз поеми «Євшан-зілля»
- •62. Група неокласиків, їх естетика і поетика. Микола Зеров: поезія, переклади
- •63. Збірка «Сині етюди» Миколи Хвильового. Своєрідність художнього мислення. Повість «Іван Іванович» особливості конфлікту, типаж
- •64. Гуманістичний пафос «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Прийоми гумористичного зображення
- •65.Літературна дискусія 1925 — 1928 років.
- •66. Борис Антоненко-Давидович
- •67. Богдан-Ігор Антонич
- •68. Бажан
- •73. Проза Григора Тютюнника. Тема воєнного дитинства (повісті «Облога», «Климко»), морально-етична проблематика «малої прози» («Син приїхав», «Іван Срібний»).
- •74. Ідейно-естетичне багатство і стильове розмаїття лірики є. Маланюка. Концепція ліричного героя.
- •76. Трагед. Мотиви у тв-ті м. Хвильового.»я, Романтика». «Мати». «Солон.Яр». «Вальдш-непи».
- •77. Роман Юрія Яновського «Чотири шаблі»: жанрова специфіка роману, його стильова своєрідність, Конфлікти й характери твору.
- •78. Сатиричні комедії Миколи Куліша «Отак загинув Гуска», «Мина Мазайло».Своєрідність вирішення в них проблем часу
- •79. Характерні стильові ознаки, проблематика поезії в.Симоненка. Поетична сатира, твори для дітей, проза.
- •80.Іван Багряний представник літератури українського зарубіжжя( огляд творчості). Ідейно-художній аналіз одного з творів («Тигролови», «Сад Гетсиманський») Характеристика творчості
- •81. Індивідуальний стиль Стельмаха
- •82 Ліна Костенко
- •83. Нові імена в літературі 80-90 років
- •84. Ідейно-художнє осмислення воєнного лихоліття у творч. О.Довженка («Україна в огні», «Повість полум’яних літ»). Проблеми нац.. І трагічного. «Щоденник».
- •85. Творчість Уласа самчука, її місце в л-ному процесі. Ідейно-худ. Зміст роману «Марія».
- •86. Творчість а. Малишка
- •87. Олександр Довженко - -кінорежисер, письменник. Кіноповість «Земля»
- •89. Історична тема у творчості Івана Кочерги. Драматичні поеми “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, проблематика, типи персонажів.
- •91. Поезія “з-за” грат. Особливості поетичного мислення, проблематика, художня своєрідність творчості Василя Стуса.
- •92. Провідні мотиви і жанри лірики Володимира Самійленка.
- •93. Творчість максима рильського, її ід.-худ.Зміст, стильові ознаки (збірки «На білих островах», «Під осінніми зорями»). Неокласичні мотиви
- •94. Поезія д. Павличка. Розмаїття її форм, проблема. Особл.Худ.Світобачення
- •95. Мор.-етич.Пробл., соц.-крит.Підхід і осмисл. Минул. І сучасн. У творч. О. Гончара («Собор»). Худ.Осмисл. Глоб. Загально люд.Проблем («Тронка», «Твоя зоря»)
- •96. Історичні романи п.Загребельного. Роман «Роксолана»: конфлікти і образ історичного часу. Оригінальність художнього задуму роману «я Богдан»
6. Українські народні балади: темат.Групи, образи, жанрові особливості.
Балади - невеликий за обсягом віршований сюжетний гостродраматичний ліро-епічний твір, в якому відображаються напружені конфлікти в особистому та громадському житті. Найпродуктивнішим періодом баладотворення вважають ХV-ХVІІ ст. З ХІХ ст. балади публікуються у багатьох збірниках українського фольклору.
Жанрові ознаки балади: зачин - звертання до персонажа, раптове повідомлення про незвичайні пригоди, драматичні колізії, трагічні випадки, що справляють сильне емоційне враження на читача. Ліричний елемент подається у поєднанні з епічним. Наявні естетичне відображення дійсності, романтична піднесеність, елементи фантастики, метаморфози-перетворення, персоніфікація рослин і явищ природи, моралізаторство - повчальний потенціал у вигляді кари або запізнілого каяття злочинців. Розповідь ведеться переважно про виняткові, трагічні випадки, які справляють сильне емоційне враження на читача, відсутні детальні описи, повтори, характерні для героїчного епосу, швидкий і напружений розвиток дії. Як правило, за сюжет балади мають сумно-ефектну подію: вбивство, отруєння, помста свояка, дружини, чоловіка тощо. Балада не дає конкретних імен і конкретних обставин, для неї головне не подія, а почуття, які вона збуджує, змушуючи нас співпереживати трагічній долі тих, що постраждали безвинно.
Балади поділяють на: родинно-побутові, про татарсько-турецьку неволю, про історичних осіб. Родинно-побутові балади поділ. на: про кохання і дошлюбні відносини; про сімейні взаємини і конфлікти; взаємини і конфлікти на тлі соціальних та історичних обставин.
Найпоширеніший сюжет балад - перетворення невістки в тополю. У таких баладах відображено анімістичне вірування про переселення людської душі в рослинний світ. Як правило, ці вірування підсилюються мотивом віри в магічну дію слова. Досить поширеними є також балади про кровозмішання („Жила вдова на Подолі", жертвоприношення („Замурована мила"), викрадення дівчини з метою одруження („Їхали козаки із поля додому"), про жіночу невірність („Ой ти, Галю, Галю, молодая"), отруєння невірного нареченого. Сюжет балад, коли зведену дівчину козаки прив'язують до палаючої сосни, став основою для весільнообрядової лірики („Горіла сосна, палала..").
Частина балад пов'язані мотивом „тройзілля", за яким дівчина, вирішуючи суперечку трьох козаків, обіцяє вийти заміж за того, хто привезе їй з-за моря чарівного зілля для весільного віночка.
Родинно-побутові балади, записані у ХУІІІ-ХІХ ст., побудовані, як правило, на мотивах нещасливого кохання, примусового шлюбу, зведенні дівчини, жорстокій долі покритки.
Мотивами балад про татарсько-турецьку неволю є проводи козака на війну, смерть козака внаслідок незвичайних обставин, подій, драматичні долі людей у неволі. Доволі часто зустрічається мотив нескореної полонянки, котра, хоч і має можливість стати дружиною турка, не покоряється ворогові, за що карається. Досить поширеними є балади про кровозмішення (козак визволяє дівчину з полону, закохується в неї, а пізніше виявляє, що ця дівчина його сестра).
Низка балад присвячені певним історичним особам. Відомі балади про Довбуша, Кармалюка, Бондарівну, Байду, Лимерівну. Такі балади відзначаються великим ступенем узагальнення.
