Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pedagogika_kintsevy_rezultat.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
237 Кб
Скачать
☆

Вимоги - доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;

- стежити за точністю виконання дій, щоб не закріплювалися помилки;

- різноманітність вправ, систематичність;

  • індивідуальність, конкретність, але достатність для утворення навички;

  • поступове наростання складності;

  • перевірка та аналіз результатів.

Лабораторна робота– це вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.

Лабораторні заняття являють собою один із видів дослідницької самостійної роботи учнів, що проводиться за завданням вчителя, в спеціально пристосованому для проведення дослідів приміщенні, або спеціальних умовах. Їх тематика і кількість визначається навчальними програми. Лабораторні роботи займають різне місце у навчальному процесі - після пояснення вчителем нового матеріалу, перед процесом його вивчення або під час нього.

Вимоги: - перед початком лабораторної роботи вчитель інструктує учнів;

  • формулює її мету знайомить з обладнанням;

  • пояснює в якій послідовності і як виконувати, вести записи, оформовляти результати;

  • важливо чітко розподілити обов’язки учнів, забезпечувати їх змінюваність;

  • стежити за виконанням роботи і в разі потреби консультувати;

  • завершувати лабораторну роботу усним або письмовим звітом;

  • дотримуватись правил техніки безпеки.

Цінність лабораторних робіт:

  • сприяють зв’язку теорії з практикою;

  • озброюють учнів вмінням досліджувати у природних умовах;

- формують навички використання приладів;

- вчать обробляти результати вимірів і роботи правильні наукові висновки і пропозиції.

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ– за характером діяльності учнів близькі до лабораторних. Суть їх – безпосередньому використанні знань учнів у суспільно-корисній або навчальній праці.Найчастіше використовуються на уроках природознавства,трудового навчання,образотворч. мистецтва. Вони передбачені навчальними програмами, їх виконують після вивчення теми, розділу.

Етапи проведення практичної роботи: - постановка мети і завдань;

  • пояснення вчителя ( теоретичне осмислення роботи);

  • показ ( інструктаж по виконання та техніки безпеки);

  • проба ( 2- 3 учні виконують, решта спостерігає);

  • виконання роботи ( самостійне виконання всіма учнями)

  • контроль ( роботи учнів приймають і оцінюють)

  • мають навчальне пізнавальне значення;

  • сприяють формуванню умінь та навичок;

  • сприяють конкретизації знань;

  • розвивають вміння, спостерігати й пояснювати явище, що вивчаються.

Графічні роботи – роботи, в який зорове сприймання відображене з кресленням, схемами, замальовками, складанням таблиці, графіків, діаграм.

Дослідні роботи – пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів.

62. Розвиваюча та виховна функції навчання. Методика їх реалізації в процесі вивчення дисципліни.

Головне призначення навчання - здобуття школярами знань, умінь, навичок. Проте ефективність навчального процесу

оцінюється не лише сумою набутих школярами знань, а їх розумовим розвитком. У сучасній школі підсилення розвиваючої функції навчання - одне з найважливіших завдань. Розумовий розвиток пов'язаний з тим, що в процесі навчання у школярів збільшується обсяг знань, умінь

Розвиваючий характер навчання передбачає удосконалення розумових здібностей, які дозволяють людині здійснювати пізнавальну діяльність, що передбачає: 1) самостійність мислення, швидкість і міцність засвоєння знань, винахідливість при розв'язанні нестандартних завдань, критичність, гнучкість розумових операцій, перенос прийомів розумової діяльності, доведення вміння робити зіставлення, висувати гіпотези; 2) розвиток мовлення, збагачення та ускладнення словесного запасу, глибше розуміння змісту знань, опанування художніх образів, виразових засобів мови, логічність; 3) розвиток уяви, фантазії, спостережливості; 4) розвиток пам'яті.

Розвиваюча функція навчання - особлива для розуміння розвитку учня має психолого-педагогічний зміст. Розумовий розвиток учнів краще забезпечується при застосуванні проблемно-наукової групи методів: кмітливість (спритність їх думки набагато посилюється, коли дітей змалку привчають не тільки завчати матеріал, але й розмірковувати над ним, коли на підлітковій стадії (11-13р.) цілеспрямовано формується у них абстрактне мислення.

У процесі викладання української мови і літератури, зарубіжної літератури розвивати в учнів загальну культуру і моральні якості. У процесі вивчення Іноземної мови учні прилучають до здобутків світової культури. При вивченні математики в них формується логічне мислення, старанність, двоїстість мислення при розв'язуванні складних задач і рівнянь.

Саме розвиток визначає кінцевий результат навчально-виховного процесу. Коші вчитель не прагне розвивати в учнів у ході свого викладення - він перестає бути педагогом.

Виховна функція - невіддільна від освітньої, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві.