- •1. Предмет, завдання, основні категорії педагогіки.
- •2. Я.А.Коменський – основоположник наукової педагогіки („ Велика дидактика”).
- •3. Система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки з філософією, психологією, соціологією, етнопедагогікою та іншими науками.
- •5.Організація і методи науково-педагогічних досліджень.
- •Складові елементи дослідження:
- •5). Метод узагальнення незалежних характеристик.
- •7.Національна доктрина розвитку освіти України у ххі столітті.
- •8.Сутність понять нар.Педагогіки та етнопед. Основні напрями і зміст української народної педагогіки.
- •9. Засоби і традиції української народної с-ми вих-ня. Проблема нац. Вих-ня у творах Русової.
- •10.Проблема мети виховання на сучасному етапі розвитку України.
- •1)Національна мета зазначена в концепціях нац. Виховання.
- •3)Педагогічна(сформульована у визначені мети вих.-ня)
- •11 Закон України „Про освіту”. Система освіти в Україні і принципи її побудови.
- •15. Сухомлинський про формування творчої особистості (Павлишська середня школа)
- •17. Принцип народності у педагогічній системі к.Д.Ушинського ( «Про народність у громадянському вихованні»)
- •18.К.Д. Ушинський, а.С. Макаренко, в.О.Сухомлинський про вчителя. Соціальне призначення пед.Професії
- •19. Методи контролю і самоконтролю в навчанні.
- •20. Оцінювання успішності учнів та його значення в навчальному процесі. Критерії оцінювання зун учнів. Індивідуальний підхід до оцінювання учнів.
- •24 Загальні форми організації навчання: фронтальна, групова, індивідуальна. Нестандартні форми навчання
- •25.Практикуми, семінари, навчальні екскурсії, факультативи, домашня робота та інші форми навчання та їх характеристика.
- •26. Педагогіка співробітництва. Основні ідеї педагогів-новаторів.
- •28. Сутність і основні риси наукового світогляду. Шляхи і засоби його формування Проблема формування світогляду в Сухомлинського "Павлишська середня школа ".
- •29. Індивідуальна робота вчителя-вихователя у навчально-виховному процесі. Робота з важковиховуваними учнями.
- •32.Розумове виховання. Методика роботи вчителя-вихователя по розвитку пізнавальних інтересів. Досвід Павлиської середньої школи.
- •Естетичне виховання – це процес формування й розвитку естетичної свідомості, всіх її структурних елементів: естетичних почуттів; смаків; потреб; ідеалів; оцінок.
- •Завдання естетичного виховання.
- •Засоби естетичного виховання. Пізнання. Праця – яка спрямовує на загальне благо, робить людину кращою.
- •35. Система фізичного виховання, його завдання, зміст, форми, методи.
- •39. Завдання, зміст, форми і методи екологічного виховання учнів у навчальній роботі.
- •41. Закон України "Про молодіжні і дитячі громадські організації". Завдання, принципи, основні напрями і зміст діяльності дитячих та громадських організацій України
- •42. Розвиток ініціативи, соціальної активності і творчості учнів. Структура, функції, основний зміст і технології життєдіяльності органів учнівського колективу.
- •43. Індивідуальний та диференційований підхід у навчанні.
- •46. Демократизація управління освітою в Україні. Управління школою. Директор школи, його заступники та їх функції. Громадські органи шкільного самоврядування.
- •48. Сутність і особливості виховного процесу.
- •49.Принципи наочності, міцності, доступності знань. Методика їх реалізації у проц. Вивчення спеціальних дисциплін.
- •50. Методи стимулювання та корекції поведінки і діяльності. Методи контролю та самок-лю їх характеристика. Методи стимулювання:
- •51.Принципи науковості, систематичності, активності, їх характеристика, основні умови і шляхи реалізації в навчанні.
- •53. Школяр, рушійні сили та фактори розвитку його особистості.
- •55.Двосторонній характер процесу навчання.
- •56. Народна педагогіка - галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.
- •57. Поняття про дидактику. Основні категорії дидактики
- •Завдання дидактики на сучасному етапі.
- •58. Сутність, структура та основні функції процесу навчання.
- •Навчання характеризується:
- •60. Характеристика методів стимулювання та мотивації пізнавальної діяльності школярів
- •61. Метоли організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх характеристика.
- •Вимоги - доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;
- •Лабораторна робота– це вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
- •Вимоги: - перед початком лабораторної роботи вчитель інструктує учнів;
- •63.Педагогічні вимоги до навчальних планів, програм, посібників сучасної загальноосвітньої школи. Удосконалення планів, програм.
- •64. Класифікація та характеристика загальних методів виховання.
- •Шляхи формування колективу.
- •68.Педагогічна майстерність і педагогічне спілкування в роботі вчителя.
- •69. Методологічні основи процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання.
- •70. Методи організації діяльності та формування суспільної поведінки особистості, їх характеристика.
- •6.Переключення.
Вимоги - доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;
- стежити за точністю виконання дій, щоб не закріплювалися помилки;
- різноманітність вправ, систематичність;
індивідуальність, конкретність, але достатність для утворення навички;
поступове наростання складності;
перевірка та аналіз результатів.
Лабораторна робота– це вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
Лабораторні заняття являють собою один із видів дослідницької самостійної роботи учнів, що проводиться за завданням вчителя, в спеціально пристосованому для проведення дослідів приміщенні, або спеціальних умовах. Їх тематика і кількість визначається навчальними програми. Лабораторні роботи займають різне місце у навчальному процесі - після пояснення вчителем нового матеріалу, перед процесом його вивчення або під час нього.
Вимоги: - перед початком лабораторної роботи вчитель інструктує учнів;
формулює її мету знайомить з обладнанням;
пояснює в якій послідовності і як виконувати, вести записи, оформовляти результати;
важливо чітко розподілити обов’язки учнів, забезпечувати їх змінюваність;
стежити за виконанням роботи і в разі потреби консультувати;
завершувати лабораторну роботу усним або письмовим звітом;
дотримуватись правил техніки безпеки.
Цінність лабораторних робіт:
сприяють зв’язку теорії з практикою;
озброюють учнів вмінням досліджувати у природних умовах;
- формують навички використання приладів;
- вчать обробляти результати вимірів і роботи правильні наукові висновки і пропозиції.
ПРАКТИЧНІ РОБОТИ– за характером діяльності учнів близькі до лабораторних. Суть їх – безпосередньому використанні знань учнів у суспільно-корисній або навчальній праці.Найчастіше використовуються на уроках природознавства,трудового навчання,образотворч. мистецтва. Вони передбачені навчальними програмами, їх виконують після вивчення теми, розділу.
Етапи проведення практичної роботи: - постановка мети і завдань;
пояснення вчителя ( теоретичне осмислення роботи);
показ ( інструктаж по виконання та техніки безпеки);
проба ( 2- 3 учні виконують, решта спостерігає);
виконання роботи ( самостійне виконання всіма учнями)
контроль ( роботи учнів приймають і оцінюють)
мають навчальне пізнавальне значення;
сприяють формуванню умінь та навичок;
сприяють конкретизації знань;
розвивають вміння, спостерігати й пояснювати явище, що вивчаються.
Графічні роботи – роботи, в який зорове сприймання відображене з кресленням, схемами, замальовками, складанням таблиці, графіків, діаграм.
Дослідні роботи – пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів.
62. Розвиваюча та виховна функції навчання. Методика їх реалізації в процесі вивчення дисципліни.
Головне призначення навчання - здобуття школярами знань, умінь, навичок. Проте ефективність навчального процесу
оцінюється не лише сумою набутих школярами знань, а їх розумовим розвитком. У сучасній школі підсилення розвиваючої функції навчання - одне з найважливіших завдань. Розумовий розвиток пов'язаний з тим, що в процесі навчання у школярів збільшується обсяг знань, умінь
Розвиваючий характер навчання передбачає удосконалення розумових здібностей, які дозволяють людині здійснювати пізнавальну діяльність, що передбачає: 1) самостійність мислення, швидкість і міцність засвоєння знань, винахідливість при розв'язанні нестандартних завдань, критичність, гнучкість розумових операцій, перенос прийомів розумової діяльності, доведення вміння робити зіставлення, висувати гіпотези; 2) розвиток мовлення, збагачення та ускладнення словесного запасу, глибше розуміння змісту знань, опанування художніх образів, виразових засобів мови, логічність; 3) розвиток уяви, фантазії, спостережливості; 4) розвиток пам'яті.
Розвиваюча функція навчання - особлива для розуміння розвитку учня має психолого-педагогічний зміст. Розумовий розвиток учнів краще забезпечується при застосуванні проблемно-наукової групи методів: кмітливість (спритність їх думки набагато посилюється, коли дітей змалку привчають не тільки завчати матеріал, але й розмірковувати над ним, коли на підлітковій стадії (11-13р.) цілеспрямовано формується у них абстрактне мислення.
У процесі викладання української мови і літератури, зарубіжної літератури розвивати в учнів загальну культуру і моральні якості. У процесі вивчення Іноземної мови учні прилучають до здобутків світової культури. При вивченні математики в них формується логічне мислення, старанність, двоїстість мислення при розв'язуванні складних задач і рівнянь.
Саме розвиток визначає кінцевий результат навчально-виховного процесу. Коші вчитель не прагне розвивати в учнів у ході свого викладення - він перестає бути педагогом.
Виховна функція - невіддільна від освітньої, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві.
