- •1. Предмет, завдання, основні категорії педагогіки.
- •2. Я.А.Коменський – основоположник наукової педагогіки („ Велика дидактика”).
- •3. Система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки з філософією, психологією, соціологією, етнопедагогікою та іншими науками.
- •5.Організація і методи науково-педагогічних досліджень.
- •Складові елементи дослідження:
- •5). Метод узагальнення незалежних характеристик.
- •7.Національна доктрина розвитку освіти України у ххі столітті.
- •8.Сутність понять нар.Педагогіки та етнопед. Основні напрями і зміст української народної педагогіки.
- •9. Засоби і традиції української народної с-ми вих-ня. Проблема нац. Вих-ня у творах Русової.
- •10.Проблема мети виховання на сучасному етапі розвитку України.
- •1)Національна мета зазначена в концепціях нац. Виховання.
- •3)Педагогічна(сформульована у визначені мети вих.-ня)
- •11 Закон України „Про освіту”. Система освіти в Україні і принципи її побудови.
- •15. Сухомлинський про формування творчої особистості (Павлишська середня школа)
- •17. Принцип народності у педагогічній системі к.Д.Ушинського ( «Про народність у громадянському вихованні»)
- •18.К.Д. Ушинський, а.С. Макаренко, в.О.Сухомлинський про вчителя. Соціальне призначення пед.Професії
- •19. Методи контролю і самоконтролю в навчанні.
- •20. Оцінювання успішності учнів та його значення в навчальному процесі. Критерії оцінювання зун учнів. Індивідуальний підхід до оцінювання учнів.
- •24 Загальні форми організації навчання: фронтальна, групова, індивідуальна. Нестандартні форми навчання
- •25.Практикуми, семінари, навчальні екскурсії, факультативи, домашня робота та інші форми навчання та їх характеристика.
- •26. Педагогіка співробітництва. Основні ідеї педагогів-новаторів.
- •28. Сутність і основні риси наукового світогляду. Шляхи і засоби його формування Проблема формування світогляду в Сухомлинського "Павлишська середня школа ".
- •29. Індивідуальна робота вчителя-вихователя у навчально-виховному процесі. Робота з важковиховуваними учнями.
- •32.Розумове виховання. Методика роботи вчителя-вихователя по розвитку пізнавальних інтересів. Досвід Павлиської середньої школи.
- •Естетичне виховання – це процес формування й розвитку естетичної свідомості, всіх її структурних елементів: естетичних почуттів; смаків; потреб; ідеалів; оцінок.
- •Завдання естетичного виховання.
- •Засоби естетичного виховання. Пізнання. Праця – яка спрямовує на загальне благо, робить людину кращою.
- •35. Система фізичного виховання, його завдання, зміст, форми, методи.
- •39. Завдання, зміст, форми і методи екологічного виховання учнів у навчальній роботі.
- •41. Закон України "Про молодіжні і дитячі громадські організації". Завдання, принципи, основні напрями і зміст діяльності дитячих та громадських організацій України
- •42. Розвиток ініціативи, соціальної активності і творчості учнів. Структура, функції, основний зміст і технології життєдіяльності органів учнівського колективу.
- •43. Індивідуальний та диференційований підхід у навчанні.
- •46. Демократизація управління освітою в Україні. Управління школою. Директор школи, його заступники та їх функції. Громадські органи шкільного самоврядування.
- •48. Сутність і особливості виховного процесу.
- •49.Принципи наочності, міцності, доступності знань. Методика їх реалізації у проц. Вивчення спеціальних дисциплін.
- •50. Методи стимулювання та корекції поведінки і діяльності. Методи контролю та самок-лю їх характеристика. Методи стимулювання:
- •51.Принципи науковості, систематичності, активності, їх характеристика, основні умови і шляхи реалізації в навчанні.
- •53. Школяр, рушійні сили та фактори розвитку його особистості.
- •55.Двосторонній характер процесу навчання.
- •56. Народна педагогіка - галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.
- •57. Поняття про дидактику. Основні категорії дидактики
- •Завдання дидактики на сучасному етапі.
- •58. Сутність, структура та основні функції процесу навчання.
- •Навчання характеризується:
- •60. Характеристика методів стимулювання та мотивації пізнавальної діяльності школярів
- •61. Метоли організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх характеристика.
- •Вимоги - доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;
- •Лабораторна робота– це вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
- •Вимоги: - перед початком лабораторної роботи вчитель інструктує учнів;
- •63.Педагогічні вимоги до навчальних планів, програм, посібників сучасної загальноосвітньої школи. Удосконалення планів, програм.
- •64. Класифікація та характеристика загальних методів виховання.
- •Шляхи формування колективу.
- •68.Педагогічна майстерність і педагогічне спілкування в роботі вчителя.
- •69. Методологічні основи процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання.
- •70. Методи організації діяльності та формування суспільної поведінки особистості, їх характеристика.
- •6.Переключення.
5). Метод узагальнення незалежних характеристик.
6). Педагогічний консиліум – спеціальна нарада, зібрання педагогів…
7). Метод рейтингу – оцінка діяльності компетентними суддями (експертами).
II. Теоретичні методи - спрямовані на створення теоретичних узагальнень та формулювань закономірностей досліджуваних явищ. Група цих методів включає в себе аналіз та синтез, індукцію та дедукцію, моделювання, узагальнення, формалізацію, абстрагування та ін.
III. Експеримент — науково-поставлений дослід, що проводиться в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах, тобто дослідник активно втручається в навчально-виховний процес. Це основний метод педагогічних досліджень. ВИДИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
- за місцем проведення ( природний, лабораторний) - за тривалістю (тривалий, короткочасний).
- в залежності від мети, яку передбачає експеримент (констатуючий, перетворюючий)
IV. Математичні – - реєстрування - статистичні методиранжування - розклад зібраних даних у певній послідовності (спад чи зростання).6.Основні положення Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). Зміст освіти в сучасній школі. Державний стандарт середньої загальноосвітньої школи.
Концепція складається з таких частин:
1.мета, завдання і засади діяльності школи ( розвиток і саморозвиток школярів на основі повнішого використання внутрішнього потенціалу особистості, всебічний розвиток особистості, формування наукового світогляду, школа має бути єдиною і варіативною, демократичною, світською);
2.структура 12-річної школи (чотирирічна початкова школа, основна школа 5-9 класи, старша школа 10-12 класи);
3. зміст загальної середньої освіти ( перехід на особистісні орієнтовані технології, українознавча спрямованість, сучасний зміст, посилюється практична й виховне спрямування мовно-літературної освіти, реалізація оздоровчої функції школи, інформатизація школи, зростаюча роль варіативного компонента - у старшій школі до 35%, пробільність навчання);
4.навчально-виховний процес ( диференціація і індивідуалізація, концентроване вивчення окремих предметів: поточний, тематичний, підсумковий контроль, державна підсумкова атестація;
5. середня загальноосвітня школа в системі безперервної освіти ( додержує наступність з дошкільною освітою, створює підгрунтя для загальнонаукової і допрофесійної підготовки, різні шляхи здобування середньої освіти – спецшколи, гімназії, ліцеї, колегіуми та ін.;
6. управління загальноосвітньою школою (органи громадського самоврядування, педагогічна рада поряд з традиційними методичними об’єднаннями розвиток тимчасових творчих груп, кафедр, циклових комісій, перехід до стратегічного цільового управління через узгодження власних функцій директора з функціями підлеглих: школам надається право формувати власні кошти за рахунок прибутків від господарської діяльності.
7.підготовка вчителів і його професійне вдосконалення домінантною стає підготовка вчителя-вихователя, вчитель повинен уміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників, форм навчання тощо).
Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та освоєння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури з метою його розвитку. Зміст освіти повинен відповідати соціальному замовленню суспільства ( завданням всебічного розвитку людини), забезпечувати високу наукову і практичну значущість н7авчального матеріалу. Він має враховувати реальні можливості процесу навчання ( закономірності, принципи, методи, організаційні форми, рівень загального розвитку школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи).
Державний компонент розробляє Міністерство освіти і науки України. На нього припадає 80% навч. часу, з яких 35% - суспільно-гуманітарні дисципліни, 25% природничо-математичних, 16% оздоровчо-трудових, 5% естетичних наук.
Шкільний компонент – 20,1%від усього навч часу, він враховує регіональні особливості і умови, в яких працює школа.
