Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pedagogika_kintsevy_rezultat.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
237 Кб
Скачать
☆

Шляхи формування колективу.

1. Спільна суспільно корисна діяльність.

2.Висунення перспектив.

А.С.Макаренко назвав перспективу законом руху колективу.

Перспектива є:близька,середня,далека. Перспектива повинна зацікавити, обов’язково досягати мети, не ставити непосильних перспектив.

3.Традиції – „Ніщо так не здружує колектив як традиції”4. Створення активу. 5.Організація суспільної думки. 6.Діалектика вимог. 7.Єдність вимог усіх вчителів. 8.Гуманний стиль і тон поведінки.

Через життя і діяльність дитячих колективів суспільство здійснює завдання національного виховання підростаючого покоління.

А.Макаренко намагався створити колектив, він виділив 4 стадії розвитку колективу. Він зазначав, що на першій стадії розвитку організатор колективу повинен брати на себе диктаторські повноваження. Тобто, якщо організатор колективу прийняв певне рішення, то це рішення в жодному разі не обговорюється і не може бути змінене. На другій стадії формуєтиься ядро колективу. До ядра колективу входять всі ті, хто свідомо, навіть не висловлюючи своєї думки, підтримує вимоги організатора колективу. Тобото, на цій стадії у колективу вже сформувалася точка зору, що відповідає точці зору організатора і його вимогам. На третій стадії вводяться елементи демократії. Тут керуються принципом – як проголосуєте, так і буде. Але елементи демократії можна вводити тільки в тому випадку, коли впевнены як проголосують його вихованці в тому чи іншому випадку, але коли так не траплялося Макаренко наводив певні факти, які спрямовували думки вихованці у правильне русло і відразу пропонував проголосувати. В такому випадку рішення було прийнято уже на його користь. Четверту стадію він вважав найвищою стадією розвитку колективу. Макаренко називав цю стадію – стадією самовиховання. Тобто, уже на цій стадії члени колективу не чекали коли певне питання винесеться на голосування, а вирішували його до того.  А.С. Макаренко вказував, що покарання необхідні в процесі виховання, для виховання дисциплінованості. Але він був противником тілесних покарань. 

67.Колектив. Основні шляхи і методи формування учнівського колективу. Динаміка та етапи його розвитку.

Колектив – група об’єднаних спільними цілями людей, яка досягла в процесі соціально цінної спільної діяльності високого рівня розвитку.

Ознаки колективу.Наявність суспільно значимої мети. Щоденна спільна діяльність. .Наявність органів самоврядування. 4.Взаємна відповідальність. 5.Правильні взаємовідносини між первинним і вторинними колективами. 6.Мажорний стиль і тон спілкування.

У школі є такі типи колективів: а) навчальні колективи: класний (первинний або контактний), загальношкільний, предметних гуртків; б) самодіяльні організації: колективи художньої самодіяльності (хор, ансамбль, гуртки), в) товариства: спортивне, книголюбів та інші; г) різновікові загони, об’єднання за інтересами; д) тимчасові об’єднання для виконання певних видів роботи.

Наявність різних типів колективів свідчить про складність його структури, найбільш стабільною ланкою в офіційній структурі шкільного колективу є колектив класу.

Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції:

— організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань);

— виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості);

— стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).

Виховне значення колективу, його впливу на особистість учня досить суттєве. Оскільки кожен учень щодня перебуває в класі, то й клас (свідомо чи несвідомо) впливає на нього.

Стадії розвитку колективу.Перша стадія. Вимоги ставить вихователь. Основна функція вихователя – організаторська. Починає виділятись актив.

Друга стадія. Вимоги ставить вихователь через органи самоврядування (актив), Поступовий перехід організаторської функції від вихователя до активістів. Вчитель, поставивши на перший план актив, займає непомітну позицію (Макаренко), тобто, направляє, коригує діяльність активу, зміцнює його авторитет. Виникають взаємовідносини творчого співробітництва і взаємодопомоги.

Третя – вимоги ставить колектив і кожна особистість сама до себе. Період розквіту колективу. Вихователь – порадник, друг, старший товариш. Взаємовідносини – гуманні.

Шляхи формування колективу.

1. Спільна суспільно корисна діяльність.

2.Висунення перспектив.

А.С.Макаренко назвав перспективу законом руху колективу.

Перспектива є: близька,середня,далека. Перспектива повинна зацікавити, обов’язково досягати мети, не ставити непосильних перспектив.

3.Традиції – „Ніщо так не здружує колектив як традиції”4. Створення активу. 5.Організація суспільної думки. 6.Діалектика вимог. 7.Єдність вимог усіх вчителів. 8.Гуманний стиль і тон поведінки.

До шкільного колективу В.О.Сухомлинський включав не лише учнів, а й педагогічний персонал. Між учнівським та вчительським колективами він не проводив різкої межі. Шкільний колектив, на його думку, - це школа громадянськості, в якій формуються якості активного громадянина, образно кажучи, це те "гніздо, з якого молодий птах вилітає у самостійний політ".

Однією з найважливіших передумов формування виховного впливу колективу на особистість В.О.Сухомлинський вважав трудове життя. Інтелектуальне життя стає виховною силою лише тоді, стверджував він, коли у школі панує дух праці. Йдеться не про виконання певної норми праці, а про трудове життя колективу й особистості. "Праця має стати смислом життя, джерелом натхнення й радості колективу та особистості, - пише він. - Трудове натхнення, радість праці, одухотворення трудовою творчістю - могутня духовна сила, що зближує людей, пробуджує в дитини перше почуття, на основі якого поступово утверджується громадянська гідність, - почуття потреби в зближенні з іншою людиною, у віддачі їй своїх духовних сил, у переживанні відповідальності за іншу людину. Це почуття потреби в іншій людині, що породжується колективною працею, і є найважливішим у всьому трудовому житті колективу". На думку великого педагога, най життєздатнішими є колективи дітей одного віку, до того ж характер спільності, їхньої активної діяльності дуже різноманітний. "Є колективи, - пише він, - де на перше місце виступає громадянська, ідейна співдружність. Кожен є членом 2-3, а іноді й 4 колективів. Саме вони відіграють вирішальну роль у розвитку задатків і здібностей, у становленні покликання, у самовихованні учнів. І вирішальними внутрішніми спонукальними стимулами, які надихають життя цих колективів, є не органи керівництва, не підлеглість і керівництво, а багатство духовного життя, повнота інтересів, взаємний обмін духовними надбаннями".