13. «Ярмарок марнославства» Уільям Теккерей (1811 – 1863)

Видатний англійський письменник-реаліст, а до того ж талановитий графік, карикатурист, ілюстратор своїх власних книг. сатиричну спрямованість його творчості:

• Автор жанру романа-сімейної хроніки.

• його сміх перекреслював зло, облуду, паразитизм, марнославство.

• Суспільство сприймав як ярмарок, де все продається і купується.

• Не мав ілюзій стосовно перемін англійського буржуа, а тому виявляв себе як сатирик і соціальний звинувачувач.

• Розкрив снобізм як „хворобу” англійського суспільства. „Сноб” – особа, яка беззастережно схиляється перед модою, манерами, смаками, перед усім, що прийнято у буржуазно-аристократичному середовищі. Сноби бувають скрізь, у різних сферах суспільства.

Слово „сноб” існувало в англійській мові і до Теккерея. Але саме він надав йому сатиричного змісту, з яким воно ввійшло в англійську літературу і набуло світової слави.

Плазуючи перед тими, хто вище нього за власністю чи станом, сноб з презирливістю дивиться на тих, хто стоїть нижче.

Снобізм – моральна психологічний образ і поведінка сноба – означає пихатість, чванство, претензію на вишуканість, потворність і деспотизм”.

Найбільш відомий роман – „Ярмарок суєти. Роман без героя”

Англія – ярмарок, де їдять і п’ють без міри, закохуються і зраджують, хто плаче, а хто скаче, курять, обдурюють, б’ються, тут є різного роду публіка: вульгарні, нарум’янені дівки, шарлатани....

• Все визначається величиною капіталу.

• Все це сприймається як належне – адже всі – сноби.

• Жанр – роман-хроніка (з юності до старості).

• Життя у розвитку, обумовленість характерів соціально-суспільним життям.

• В центрі – доля двох подруг: Беккі Шарп та Емілії Седлі.

Беккі Шарп: Вона сирота, момент виходу з пансіону – момент початку боротьби за місце в житті. Беккі готує для цього зброю: не зупиняється ні перед чим, аби бути багатою Беккі – типове явище в буржуазному суспільстві і водночас його результат. Життєві обставини, в які вона з дитинства потрапила, навчили її брехати і лицемірити. Вона рано зрозуміла всесильну владу грошей у людському суспільстві. Вона егоїстична, жорстока, безсердечна; їй притаманне марнославство. Вона авантюристка, одна з багатьох, вона не виняток, але вона розумніша за інших. Але: Беккі позбавлена святенництва, вона відверто судить про себе і про інших, і розуміє, що тільки гроші можуть дати їй бажане, і заради них вона здатна на все.

Змальовуючи долю своєї героїні, письменник весь час підкреслює, що безпринципність Беккі не є проявом індивідуальної хибності характеру: вона є результатом певних суспільних закономірностей. До того ж, Теккерей не намагається засудити свою героїню, адже вважає, що суспільство повною мірою має нести відповідальність за наміри і вчинки людей.

В романі „Ярмарок марнославства” тісно переплітаються хроніка аристократична (провінційне дворянство і столична аристократія) та хроніка буржуазна (банкіри, комерсанти, біржові діячі).

Саме владу грошей Теккерей зображав як рушійну силу буржуазного суспільства, а притаманний йому снобізм, як порок і хворобу.

• Не зображує людей ні явно негативними, ні явно позитивними.

• Своє завдання Теккерей бачив у необхідності „точно відтворити відчуття правди”. Про те, що письменник у розумінні життя був не схильний до ідеалізації, свідчить змальований ним характер (здалося, зовсім протилежний) Амелії Седлі, подруги Б.Шарп. Емілі добра, як янгол, сентиментальна, вірна своєму нікчемному чоловікові, не тільки за його життя, але й тоді, коли стала вдовою. Але ці риси не набувають в зображенні Теккерея позитивного звучання. Весь час відчувається іронія автора, який не витримує в своїй героїні обмеженості, пустоти, примітивної наївності,

• Теккерей, зображуючи поверхню життя, змальовує героїв такими, якими вони себе вдають, потім розкриває дійсну суть їх слів та вчинків, а потім коментує свої образи, не нав’язуючи читачу готової моралі.

• Завдання правдиво фіксувати те, що він бачить і спостерігає. І все ж небайдужість письменника виявляється через його гірку іронію, якою проникнутий весь твір (життєві принципи героїв, афоризми, якими сповнений роман).

Гроші – антигерой.