Особливості творчості

Спостерігаючи сучасне життя і вивчаючи історію, В.Скотт зрозумів, що життя – це нескінченна боротьба між старим і новим, між тим, що відживає і тим чому належатиме майбутнє. В своїх творах письменник зображував переламні історичні моменти, коли вирішувалися долі окремих людей, і цілих народів. У романі „Айвенго” перед читачем постає Англія ХІІ ст., в якій точиться боротьба між саксонськими землевласниками та селянами проти норманських феодалів. У романі „Квентін Дорвард” дія відбувається у XV ст. у Франції, коли у боротьбі з феодалізмом відбувалося становлення абсолютної монархії.

Особливості історичного роману в.Скотта

• Художня структура історичних романів В.Скотта виявляє ряд романтичних елементів:

• наявність авантюрного сюжету;

• використання народних повір’їв та фантастики;

• наявність ідеалізованих героїв. Все це, на думку письменника, мало зацікавити читача, примусити його активно сприймати прочитане.

• В той же час романи В.Скотта виявили ряд нових рис та принципів створення жанру історичного роману:

• романтична фантастика змінюється історичною конкретністю;

• важливим стає принцип зображення місцевого колориту у відтворенні минулого;

• попередній принцип вимагав детального знання побуту, моральних засад, культури людей того чи іншого історичного періоду;

• персонажі романів В.Скотта є представниками різних класів і в той же час історично обумовленими особистостями;

• на перший план виходять створені В.Скоттом герої, а історичні діячі стають епізодичними, хоча серед них є і такі відомі реальні особи, як королева Єлизавета, король Річард Левине Серце, французький король Людовик ХІ;

• через змалювання народного життя В.Скотт намагався осягнути закономірність невідворотнім змін в історичному розвитку суспільства і держави;

• саме тому письменника приваблювали не сталі соціальні форми, а вузлові моменти історії, яскраві події минулого;

• у романах В.Скотта народ постає активною історичною силою;

• фольклорною традицією обумовлені у творах англійського письменника різні повір’я, передбачення і т. ін.;

• в той же час історичний роман В.Скотта поєднував і вдосконалював у собі риси різних жанрів, а саме авантюрного, соціального, психологічного романів, роману звичаїв;

• з’явилися нові риси і в зображенні цілком реалістичних характерів: портретні характеристики відрізняються різноманітністю, обумовлюються душевним станом героїв, в той же час Скотт досить детально змальовував манеру говорити, жести, вираз обличчя, певні звички;

• новою була і мова романів В.Скотта: він не вважав, що її треба обтяжувати архаїзмами, зображуючи давні часи, і користувався основним словарним фондом сучасної йому англійської мови;

Все це дає можливість говорити про В.Скотта як творця історичного роману у західноєвропейській літературі. Принципи закладені В.Скоттом, відіграли значну роль у подальшому розвитку реалістичної літератури. А Бальзак і Стендаль називали В.Скотта своїм вчителем.