- •Поняття про міф, міфологію, архетипи.
- •Трагедія в.Шекспіра «Гамлет». Конфлікт та образ Гамлета.
- •Жанр сонету в літературі доби Відродження.
- •4. Проблематика трагедії й.-в.Гете „Фауст”. Образи Фауста і Мефістофеля.
- •5. „Робінзон Крузо” д.Дефо як просвітницька апологія буржуазної свідомості.
- •7.Гофман Ернест Теодор Амадей (1776 – 1822)
- •8. Роль Вальтера Скотта у створенні жанру історичного роману
- •Особливості творчості
- •Особливості історичного роману в.Скотта
- •9. Фредерік Стендаль „Червоне і чорне” (1831 р.)
- •10 Оноре де Бальзак „Батько Горіо” (1834р.)
- •11. Принципи створення нац.Характеру у новелыстицы Проспера Меріме (1803 – 1870)
- •Втілення «об’єктивного методу” фр. Реалізму у романі г. Флобера «Пані Боварі»
- •13. «Ярмарок марнославства» Уільям Теккерей (1811 – 1863)
- •Найбільш відомий роман – „Ярмарок суєти. Роман без героя”
- •Натуралізм у французькій літературі. Цикл романів е.Золя “Ругон-Маккари”. Склад і задум.
- •15.Тематика, проблематика та жанрова своєрідність новелістики е. По.
- •16. Розвиток особистості в п’єсі г.Ібсена “Ляльковий дім”.
- •Сутність конфлікту в романі о. Уайльда «Портрет Доріана Грея», його моральний аспект.
- •18. Самотність і відчуження людини в новелі ф.Кафки „Перевтілення” ф. Кафка (1883-1924)
- •19. Образ нескореної людини в повісті Ернеста Хемінгуєя «Старий і море»
- •20 Постмодернізм в літературі
- •21. «Евгений Онегин»
- •22. «Герой нашего времени» м.Ю. Лермонтов
- •Печорин
- •Образ Печорина
- •«Фаталист»
- •Украинский колорит тематики и образов сборника н.В. Гоголя «Вечера на хуторе близ Диканьки» (1831-1832)
- •Изображение народной жизни в «Записках охотника» и. Тургенева
- •«Преступление и наказание» ф. Достоевкого как философский и психологический роман
- •26. Художні особливості ранніх оповідань а. Чехова
- •Лирика с. Есенина: основные мотивы, связь с фольклором.
- •Философско-нравственная проблематика романа м. Булгакова «Мастер и Маргарита»
- •Поэма Анны Ахматовой «Реквием». Трагизм поэмы
- •Тема Великой отечественной войны в русс. Лит.
7.Гофман Ернест Теодор Амадей (1776 – 1822)
Був багатогранно обдарованою людиною: видатним композитором, талановитим живописцем, але все життя чиновник.
Звідси і подвійне життя. Тема існування двох світів, притаманна романтизму.
між ідеальним та реальним життям існує велика прірва.
Ще одне джерело двійництва: свідомість недосконалої особистості
З цим поділом на два світи пов’язаний і поділ на дві категорії персонажів:
філістери живуть у наявній дійсності і дуже нею задоволені, тому що не мають уявлення про духовний, вищий світ, Їх – абсолютна більшість: це бюргери, чиновники, комерсанти,
ентузіасти („справжні музиканти”) – живуть в інших вимірах, матеріальному світу вони не підвладні, дійсність викликає у них відразу, вони живуть духовними інтересами, мистецтвом – це поети, митці, художники та музиканти.
Найгірше те, що філістери витісняють ентузіастів із реального життя, залишають їм світ фантастичного. До митців ставляться з презирством.
„Малюк Цахес”
Повість - казка „Малюк Цахес” – це вже соціальна сатира (Гофман виходить з проблем тільки митців і мистецтва та звертається до зовсім реальних проблем реального життя).
Герої: звичайні німці – студенти, чиновники, вельможі, професура. Гофман глузує з їх удаваної величі, розуму, сили.
Доля Цахеса виявляє деякі закономірності:
матеріальні та духовні блага розподіляються нерівномірно;той ,у кого багатство, має і більшу владу, незалежно від розуму та інших чеснот; це дає їм право привласнювати плоди розуму та діяльності тих, хто нічого не має.
Цахес – син бідняка, до того ж ще і потвора. Але три магічні золоті волосини, які йому подарувала Фея, дають можливість стати першим міністром та вершителем людських доль.
Люди, що легко піддаються масовому психозу, стають жертвою потвори:
Один тільки студент Бальтазар, мрійник, романтик, який мав „жвавий і ясний розум”, протистоїть філістерському світові. Він цікавиться „високими істинами” вміє відчувати Природу і мріяти про прекрасне. І саме Бальтазару вдалося дізнався про причини звеличення Ціннобера –Цахеса, але за спробу викрити потвору його оголосили душевнохворим. І все ж Бальтазару вдається викрасти золоті волосинки і зруйнувати Цахеса, на якого кидається розлючений люд.
Висновок: Цахеси з’являються там, де між людьми встановлюються механістичні відносини, засновані на владі грошей і матеріальних цінностей, і неможливі там, де є духовні цінності.
Найбільш характерними ознаками творчості Гофмана є :
особливий інтерес до соціально-філософських та соціально-психологічних аспектів людського життя і життя особистості;
люди, позбавлені духовного начала, перетворюються на механізми. Саме тому у Гофмана поширені образи ляльок і автоматів, з’являється тема театру маріонеток, що відображають реальне життя;
найефективнішим художнім засобом стає гротеск та його сатирично-викривальні функції.
