М.Самокиш Бій м.Кривоноса з князем я.Вишневецьким
Битва під Пилявцями 11-13вересня 1648 року
Наступна битва з новим польським військом відбулася під Пилявцями.
Богдан Хмельницький ретельно готувався до бою, збільшивши свої війська, за рахунок селян, до 100 тисяч. Поляки теж створили нове 90-тисячне військо, у якому було багато гоноровитих шляхтичів, що мали досвід воєнної справи.
Нове польське шляхетське військо
На початку вересня, поблизу Львова, стало збиратися нове польське дворянське військо. Шляхтичі поводили себе зухвало і пихато, були впевнені в перемозі. Вони войовничо розмахували батогами й вихвалялися, що зуміють «розігнати хлопів, не виймаючи шабель». Дехто жартівливо молився: «Господи! Не допомагай ні нам, ні їм. Просто дивись, як ми справимося з цими рабами!». Військо нараховувало 90 тисяч і був величезний обоз. Очолили князь Домінік Заславський, про якого ходили чутки, що він гультяй і лінтяй, магнат Миколай Осторог, що полюбляв більше книги, а не війну, та юний шляхтич Олександр Конецпольський, якому виповнилося лише 19 років. Б.Хмельницький іронічно відізвався про них «перина, латина і дитина». Шляхта їхала на бій, як на свято. Одяглися в розкішний одяг, взяли з собою багато слуг, жінок, мисливських собак, соколів, їжі і питва, час від часу влаштовували банкети. |
Перед боєм Фрагмент бою
Під містечком Пилявці (с.Пилява Хмельницької області) запеклі бої роз- почалися за греблю через річку Іква. Вона переходила з рук в руки. В боях поляки діяли неорганізовано, не слухалися своїх командирів. Був такий вислів «то не пан, що не хотів би бути гетьманом», який яскраво характеризує їхню поведінку.
13 вересня 1648 року відбувся вирішальний бій під Пилявцями. Хмельницький відбив греблю, раптово й швидко атакував польський табір. Поляки в паніці втекли, кинувши артилерію і обоз. Це була ганебна поразка для них і нова перемога для Хмельницького. Через деякий час капітулювала й фортеця Кодак, що була обложена козаками.
Облога Львова і Замостя
Надалі армія Хмельницького обложила Львів і Замостя. Бої затягувалия з-за несприятливих погодних умов(дощі з мокрим снігом, холод), та епідемій хвороб. Від чуми помер М.Кривоніс. Не вистачало харчів і ліків. Багато повсталих селян, захопивши панську здобич, втікали додому. Узявши викуп з Львова і Замостя, підписавши перемир’я з королем Яном Казимиром, Хмельницький повернувся до Надніпрянщини.
23 грудня він урочисто в’їхав до Києва. Гетьмана народ вітав як переможця.
Додаток. Похід на Галичину (вересень-листопад 1648 року)
Б.Хмельницький продовжував визвольний похід. Позаду нього вирувала селянська війна. На Галичині до війська Хмельницького приєдналися місцеві загони Семена Височана; спалахнуло повстання і в Білорусії. Захопивши Броди, Старокостянтинов, Хмельницький, 26 вересня 1648 року, взяв в облогу Львів. Вже 5 жовтня загін Максима Кривоноса захопив Високий Замок. Налякана шляхта умовляла пощадити красиве місто. Частина панів втекла до фортеці Замостя. Після довгих переговорів Хмельницький взяв з Львова контрибуцію(викуп – 1,2 млн. злотих), розрахувався з кримським ханом і видав універсал про захист міста від розгніваних селянських ватаг. Довгий час тривала облога Замостя. Його захоплення відкривало б повстанцям шлях на Варшаву. 17 листопада був обраний новий король Речі Посполитої – Ян ІІ Казимир. У той же час, бої затягувалия з-за несприятливих погодних умов (дощі з мокрим снігом, холод), та епідемій чуми, дезентерії. Від хвороби помер М.Кривоніс. Багато повсталих селян, захопивши панську здобич, втікали додому. Військо Хмельницького помітно меншало. Люди були втомлені, багато було поранених. Не вистачало харчів. В зв’язку з цим Хмельницький, взявши викуп з Замостя, підписавши перемир’я з Яном Казимиром, повернувся до Надніпрянщини. (За даними Інтернету) |
