2. Переяславська Рада 8 січня 1654 року

Прибуття посольства

На Україну прибуло російське посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Для зустрічі Хмельницький обрав місто Переяслав, яке не було зруйноване війною.

7 січня Хмельницький зустрівся з російським послом, а рано вранці, 8 січня, скликав Старшинську Раду, яка одноголосно вирішила питання про перехід під протекторат Московської держави.

Переяславська Рада

Це був чудовий морозяний сонячний ранок. В цей день, 8 січня 1654 року, на площі в Переяславі зібралися городяни, селяни з навколишніх сіл, представники козацьких полків, розквартированих на звільнених від Польщі землях, представники духовенства, феодали – тобто Генеральна Рада (її називали Переяславська Рада). На площу вийшов гетьман Б.Хмельницький з козацькою старшиною. Гетьман виступив з полум’яною промовою. Сказав про ті жертви, що поніс народ український у Визвольній війні. Підкреслив, що є кілька можливих союзників, але все ж перевагу він віддає православному владиці – цареві московському. Єдиний спосіб закріпити завоювання українського народу є союз з Московським царством, з’єднання братніх народів.

Переяславська Рада 1654 року

«Хто з нами не згодний - тому вільна дорога!», - гучно сказав Богдан. Пропозиція була зустрінута одностайним схваленням: «Волимо під царя московського, православного!». Потім відбулася присяга на вірність цареві старшини, козаків і міщан. Хмельницький також бажав, щоб і посол Бутурлін присягнув від імені царя, на що боярин відповів, що цар йому вказівок на це не давав, і що по традиції цареві присягають його піддані. Далі Бутурлін запевняв схвильованого Хмельницького, що цар дотримає дану козакам обіцянку (почне війну з Річчю Посполитою). Його слова заспокоїли українську сторону. 284 представники найвищого прошарку козацької старшини присягнули.

Згодом складали присягу полки, міста. Посольство побувало у 117 містах України для прийняття присяги. Вона проходила без ускладнень. Селянство не присягало. Серед тих, хто відмовився, були представники козацької старшини І.Сірко, І Богун, Й.Глух, окремі козаки з різних полків, духовенство Києва з митрополитом Сильвестром Косовим.

3. «Березневі статті» («Статті Богдана Хмельницького») – українсько-московський державний договір 1654 року

Прийняття статей

У березні 1654 року козацька делегація на чолі з переяславським полковником Павлом Тетерею та генеральним суддею Самійлом Зарудним прибули до Москви. Переговори тривали з 13 по 28 березня 1654 року. Хмельницький подав свій проект договору (23 статті). На його основі було сумісно прийнято 11 статей договору, а, також, цар надав 2 грамоти «Передача Хмельницькому Чигиринського староства» і «Маєтності козацької старшини». Переговори не торкалися лише церковних і селянських питань.

Суть «Березневих статей»1654 року

«Березневі статті» передбачали:

• Україні надавалася широка автономія: визнавалася держава «Військо Запорізьке»(«Гетьманщина») з певними елементами республіканського устрою;

• на Україні зберігається гетьманська форма правління, військово-адміністративна система. Гетьман і козацька старшина обираються на Раді самостійно, самими козаками;

• зберігався територіально-адміністративний поділ: Київське, Чернігівське, Брацлавське і частина Волинського воєводств; поділ на полки, сотні тощо;

• цілковита незалежність у проведенні внутрішньої політики (цар і воєводи не втручаються в українські справи);

• Україна має право вільних зносин з іншими державами, крім Речі Посполитої і Туреччини( з ними – лише з дозволу московського царя);

• збереження традиційних прав і привілеїв, вольностей населення;

• реєстр козацького війська – 60 тисяч чоловік; козацька старшина отримувала плату за службу і гроші на утримання війська;

• вводиться контроль за збиранням податків в царську казну;

• розміщення в Києві і Чернігові російських воєвод з загонами.

Значення: «угода зафіксувала незалежність України від Речі Посполитої та давала можливість разом із Росією перемогти та об’єднати всі українські землі в межах гетьманської держави»(С.В.Кульчицький). Це була програма широкої автономії. Деякі історики, (такі як Ю.Мицик, О.Субтельний) вважають цей союз, в цілому, рівноправним і взаємовигідним, трактують його навіть як конфедерацію – союз самостійних держав, створених з певною метою, здебільшого – зовнішньополітичною.

Переваги й недоліки союзу з Росією (Московською державою)

Позитивне	Негативне
1) врятування від поневолення Польщею, Литвою, Кримом і Туреччиною; 2) звільнення від національного і релігійного гніту; 3) збереження і подальше формування української нації, культури; 4) ліквідація кріпосницького гніту на Лівобережжі.	1) через деякий час царський уряд і поміщики Московщини почали обмежувати автономію України, утискувати права і привілеї населення; 2) у 18 столітті гетьманство заборонили і зруйнували Запорізьку Січ; 3) у 19 столітті розпочався наступ на культурні права, почалися утиски української мови.