8. Сподвижники Богдана Хмельницького(додаткове питання)

Прізвище

Загальна інформація

Максим Кривоніс

Черкаський полковник, «гроза ляхів, татар і турок», герой Визвольної війни, оспіваний в народних піснях. Є версія про його шотландське походження. Проявив себе як хоробрий, інколи й занадто суворий воїн і командир(особливо проявив жорстокість у знищенні католиків і іудеїв), який не завжди підкорявся Б.Хмельницькому. Виступав проти збагачення козаків. Суперничав у битвах з князем Вишневецьким. Зіграв велику роль у Корсунській і Пилявецькій битвах, у захопленні Старокостянтинова, у захопленні Бара, та Високого Замку – ключового укріплення Львова. Помер 1648 року від чуми під час облоги Замостя (версія: загинув в бою).

Іван Богун

Походив з дрібної української шляхти. Подільський, згодом Вінницький полковник. Проявив себе як мужній, винахідливий, гарячий, запальний козак, особливо в боях під Вінницею та у битві під Берестечком у 1651 році( в останній Богун став наказним гетьманом, фактично очолив оборону козацького табору, та врятував частину козаків від розгрому вдалим відступом). Залишився жити на Правобережній Україні. Пізніше рішуче виступав проти політики гетьманів І.Виговського і Ю.Хмельницького, критикував короля Яна Казимира. У 1662 році був заарештований за наказом короля, сидів у в’язниці. Повинен був очолити похід реєстровців проти Росії, але відмовився. Страчений поляками у 1664 році.

Мартин Небаба

З міщанського роду, кошовий отаман, згодом чернігівський полковник. Вперше проявив себе як герой у битві під Пилявцями, згодом під Збаражем і Зборовим. Брав участь у визволенні від поляків білоруських земель. З 1649 року – наказний гетьман лівобережних полків. У 1651 році керував обороною Чернігово-Сіверщини від нападу військ литовського князя Януша Радзивілла. Загинув у 1651 році бою з переважаючими силами ворога під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь). За переказами, Януш Радзивілл, вражений мужністю Небаби, наказав над місцем його поховання насипати високу могилу.

Іван Золотаренко

Син міщанина, полковник ніжинський і корсунський, один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького. Його сестра Анна – третя дружина Хмельницького. Хоробро бився під Берестечком у 1651 році. Неодноразово очолював посольства в Москву під час війни. У 1654 році став наказним гетьманом, визволяв землі Білорусії від поляків. Разом з російськими військами брав Смоленськ, Мінськ, Вільно, Гомель. Великий ненависник поляків, «вони дрижали від одного його імені», писав історик В.Ключевський. Його героїзм і майстерність високо цінував цар. Загинув в бою у 1655 році. Його брат В.Золотаренко – ніжинський полковник.

Данило Нечай

Герой багатьох народних пісень, походив з шляхетської родини. Брав участь у народних повстаннях. Брацлавський полковник. Мав гордий, незалежний характер, часто запально відстоював свою позицію, тому мав конфлікти з Б.Хмельницьким. Хоробро воював проти поляків під Пилявцями, Замостям, Зборовим . Особливо відзначився в боях під Красним, проти Маріана Калиновського. Під час бою мав декілька поранень, проявив виняткову хоробрість, за що заслужив повагу навіть серед поляків. Помер від ран у 1651 році.

Михайло-Станіслав Кричевський

Київський полковник з української покатоличеної родини. Був реєстровим козаком, хоробро бився з татарами, турками. Сприяв визволенню Хмельницького з тюрми, поручився за нього. В 1648 році приєднався до Хмельницького під Жовтими Водами, прийнявши православне віросповідання та ім ́я Михайло (доти він був Станіславом). Командував 30-тисячним козацьким військом, якому гетьман доручив відбити польський похід 1649 року на Україну. Загинув у битві під Лоєвом у 1649 році.

Станіслав Морозенко

З галицького польсько-українського роду Морозовицьких. Здобув блискучу освіту(Падуанський університет). Полковник реєстрового козацького війська. У 1648 році підтримав Б. Хмельницького, корсунський полковник. Організатор повстання та боїв на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями. З 1649 року очолював козацьку кінноту. Хоробро воював в битві під Збаражем 1649 року, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», в якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.

Остап Гоголь

Остап(Євстафій) Гоголь – один з предків письменника Миколи Гоголя. Народився на Поділлі в селі Гоголі в українській шляхетській родині. Напередодні 1648 року Остап Гоголь був ротмістром «панцерних» козаків в польському війську під командуванням С.Калиновського, яке дислокувалось в Умані. Однак із початком бойових дій Гоголь разом з підлеглим відділом важкої кавалерії перейшов на бік українських козаків. Очолив Кальницький полк, хоробро воював проти поляків на Правобережжі. Брав участь у битві під Батогом, згодом – у визволенні Поділля, де організував селянське повстання(став подільським полковником). О.Гоголь спочатку підтримував ідею союзу з Росією, але згодом став ініціатором автономії Гетьманщини в складі Речі Посполитої, підтримав І.Виговського. Пізніше жив на Правобережжі, отримав від короля м.Вільховець за хоробрі дії проти турок, а після падіння гетьмана Дорошенка деякий час був наказним гетьманом. Помер 1679 року.