8.7. Судова експертиза як доказ у кримінальній справі. Робота адвоката з експертами та експертизою.

Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань. Питання, які ставляться експертові, і йо­го висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. У разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо.

Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути при­значена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові.

Коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що супере­чить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам.

Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій за­лежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі.

Експертиза призначається обов'язково:

1. для встановлення причин смерті;

2. для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень;

3. для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

4. для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, перед­бачені ст. 155 КК України;

5. для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має зна­чення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Особа, яка призначена експертом, зобов'язана з'явитися за викликом і дати правильний висновок на поставлені запитання.

За злісне ухилення від явки до суду, до органів досудового слідства або дізнан­ня експерт несе відповідальність відповідно за ч. 2 ст. 185³ або ст. 185⁴ КпАП, а за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від ви­конання покладених на нього обов'язків — відповідно за статтями 384 чи 385 КК України.

Експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, не­обхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій

і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.

Якщо питання, поставлене перед експертом, виходить за межі його компе­тенції або якщо надані йому матеріали недостатні для дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок.

При необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану поста­нову, в якій вказує підстави для проведення експертизи, прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручається провести експертизу, питання, з яких експерт повинен дати висновок, об'єкти, які мають бути досліджені, а також пе­релічує матеріали, що пред'являються експертові для ознайомлення.

Коли експертиза проводиться не в експертній установі, слідчий, упевнившись в особі експерта, вручає йому копію постанови про призначення експертизи, роз'яс­нює обов'язки і права і попереджає його про кримінальну відповідальність за ст. 385 ЮС України за відмову від виконання покладених на нього обов'язків, а також про відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку. Про виконання цих дій слідчий складає протокол, в якому зазначає відомості про особу експерта, його компетентність у певній галузі знань і зроблені ним заяви.

Коли експертиза проводиться в експертній установі, експерт зазначає у вступ­ній частині висновку, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і стверджує це своїм підписом.

При призначенні і проведенні експертизи обвинувачений має право:

1. заявити відвід експертові;

2. просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб;

3. просити про постановку перед експертизою додаткових питань;

4. давати пояснення експертові;

5. пред'являти додаткові документи;

6. ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи;

6. заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи.

Обвинуваченому за його клопотанням слідчий може дозволити бути при­сутнім при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення. Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснити йому його права, про що складається протокол з дотри­манням вимог ст. 85 КПК України.

Постанова про призначення судово-психіатричної експертизи не оголо­шується обвинуваченому в тих випадках, коли його психічний стан робить це не­можливим.

У випадках, коли експертиза призначається до притягнення особи як обвинува­ченого, правила вищезазначеної статті застосовуються до підозрюваного у вчи­ненні злочину.

Одержавши постанову про призначення експертизи, керівник експертної установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці ек­сперти дають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. Про відібрання зразків складається протокол.

Зразки зберігаються за правилами зберігання речових доказів.

Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, в якому повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений

ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній під час проведення експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотиво­вані відповіді на поставлені питання. Коли у ході проведення експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі на них вказати у своєму висновку. Висновок підписується експертом.

Ознайомившись з висновком експерта, слідчий має право допитати експерта з метою одержання роз'яснення або доповнення висновку. Про допит експерта складається протокол.

Матеріали експертизи пред'являються обвинуваченому. Про пред'явлення об­винуваченому матеріалів експертизи слідчий складає протокол, в якому зазначає пояснення, зауваження та заперечення обвинуваченого і його клопотання. Питання про задоволення клопотання обвинуваченого вирішує слідчий. У випад­ках, коли експертиза проведена до притягнення особи як обвинуваченого, матеріали експертизи пред'являються підозрюваному у вчиненні злочину.

Слідчий мотивованою постановою може призначити додаткову або повторну експертизу.

Коли у справі є дані, які дають підстави вважати, що обвинувачений під час учинення суспільно небезпечного діяння був у неосудному або обмежено осудно­му стані, а також, коли він вчинив злочин в осудному стані, але після вчинення злочину захворів психічною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідо­млювати свої дії або керувати ними, слідчий для визначення психічного стану об­винуваченого призначає судово-психіатричну експертизу.

Якщо у процесі проведення судово-медичної або судово-психіатричної екс­пертизи виникає необхідність тривалого спостереження за обвинуваченим або дослідження його, суд за поданням слідчого, погодженого з прокурором, поміщає його у відповідний медичний заклад, про що виносить постанову.

Подання розглядається на постанову судді прокурором, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом 3 діб може бути подана апе­ляція до апеляційного суду. Подання апеляції не зупиняє виконання постанови судді.