7.16. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності: крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство та роз­межування між ними.

Крадіжкою (ст. 185 КК України) вважається таємне викрадення чужого майна. Кваліфікуючими ознаками даного злочину є:

• вчинення крадіжки повторно або за попередньою змовою групою осіб;

• вчинення крадіжки, поєднане з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому;

• вчинення крадіжки у великих розмірах;

— вчинення крадіжки в особливо великих розмірах або організованою групою;

Грабежем (ст. 186КК України) вважається відкрите викрадення чужого майна. Кваліфікуючими ознаками даного злочину є:

• вчинення грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб;

• вчинення грабежу, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або такого, що завдав значної шкоди потерпілому;

• вчинення грабежу у великих розмірах;

вчинення грабежу в особливо великих розмірах або організованою групою.

Розбоєм (ст. 187 КК України) вважається напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Кваліфікую­чими ознаками даного злочину є:

• розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм;

• розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;

• розбій,'спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо вели­ких розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Вимаганням (ст. 189 КК України) вважається вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою на­сильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відо­мостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Кваліфікуючими ознаками даного злочину є:

• вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погро­зою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому;

• вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах;

• вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.

Шахрайством (ст. 190 КК України) вважається заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Кваліфіку­ючими ознаками даного злочину є:

• шахрайство, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому;

• шахрайство, вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;

• шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою груп-пою.

Для вказаних вище злочинів повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України. Значна шкода визнається із урахуванням ма­теріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка у

двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. В особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

7.17. Навмисне вбивство. Замах на вбивство та погроза вбивством.

Відповідно до ст. 115 КК України, умисним убивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є умисне вбивство:

1. двох або більше осіб;

2. малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

3. заручника;

4. вчинене з особливою жорстокістю;

5. вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

6. з корисливих мотивів;

7. з хуліганських мотивів;

8. особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службо­вого або громадського обов'язку;

9. з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

10. поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої при­страсті неприродним способом;

11. вчинене на замовлення;

12. вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13. вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбив­ства, передбаченого статтями 116-118 КК України.

Різновидом умисного вбивства є умисне вбивство, вчинене у стані сильного ду­шевного хвилювання (ст. 116 КК України), що раптово виникло внаслідок протиза­конного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку по­терпілого; умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України) під час пологів або відразу після пологів, а також умисне вбивство, вчине­не при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України), а також у разі пе­ревищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Погрозою вбивством (ст. 129 КК України) вважається погроза заподіяння смерті іншій особі, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

7.18. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Фіктивне банкрутство та шах­райство з фінансовими ресурсами.

Ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України) є умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових пла­тежів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, неза­лежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зо-

бов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є ті самі діяння, вчинені за попе­редньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадход­ження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, а також ті ж діяння, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати по­датків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактич­ного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особли­во великих розмірах.

Особа, яка вперше вчинила таке діяння, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо.вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, за­вдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Ухиленням від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1) є умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою осо­бою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо вони діяння призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у значних розмірах.

Кваліфікуючими ознаками даного злочину є ті самі діяння, вчинені за попе­редньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадход­ження до Пенсійного фонду України коштів у великих розмірах, а також є ті діян­ня, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів в особливо великих розмірах.

Під значними розмірами коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які у тисячу і більше разів перевищують установлений за­конодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових пла­тежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян.

Фіктивним банкрутством (ст. 218 ККУкраїни) є завідомо неправдива офіційна заява громадянина — засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадяни­на — суб'єкта підприємницької діяльності фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали ве­ликої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Доведенням до банкрутства (ст. 219 КК України) вважається, умисне, з корис­ливих мотивів, іншої особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб учинен­ня власником або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяль­ності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Шахрайством з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України) є надання грома-дянином-підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідо-мо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кре­диторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності.