4.14. Громадянство України. Набуття та втрата громадянства. Нормативно-правові акти, що регулюють вирішення цих питань.

Згідно зі ст. 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство.

Відповідно до ст. 25 Конституції, громадянин України не може бути позбавле­ний громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

306

4. Конституційне законодавство

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Консти­туцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституція України).

Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. (далі — Закон) відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, по­рядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Стаття 1 вказаного Закону дає таке визначення: громадянство України —- пра­вовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Однак це визначення потребує уточнення, оскільки між іноземцями та особа­ми без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, з одного боку, і державою — з другого, також існує правовий зв'язок, що так само знаходить свій вияв у взаємних правах і обов'язках. Різниця полягає в обсязі прав і обов'язків громадян і негромадян.

Громадянство слід відрізняти від підданства, яке означає приналежність особи до держави з монархічною формою правління.

Громадянство ґрунтується на таких принципах:

1. Принцип єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виклю­чає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держа­ви або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадя­нином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відно­синах з Україною він визнається лише громадянином України.

2. Запобігання виникненню випадків без громадянства.

3. Неможливості позбавлення громадянина України громадянства України.

4. Визнання права громадянина України на зміну громадянства.

5. Неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного при­ пинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя.

6. Принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, по­рядку і моменту набуття ними громадянства України;

7. Збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадя­нина України.

Громадянство України — правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Відповідно до Закону, громадянами України є:

1. усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України;

2. особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

307

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

3. особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», а також діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;

4. особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Набуття громадянства України за народженням відбувається у таких випадках:

у зв'язку з перебуванням

у громадянстві України

одного чи обох

батьків дитини

прийняття до громадянства

народження

встановлення батьківства

інші підстави, передбачені міжнародними договорами України

встановлення над особою, визна­ною судом недієздатною, опіки

встановлення над дитиною опіки чи піклування

поновлення у громадянстві

усиновлення

територіальне походження

1. Особа, батьки або один із батьків якої на момент її народження були грома­дянами України, є громадянином України.

2. Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України.

3. Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України.

4. Особа, яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.

5. Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано ста­тус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадян­ства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, яко­му надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України.

6. Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без грома­дянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є гро­мадянином України.

7. Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є гро­мадянином України з моменту народження.

Набуття громадянства України за територіальним походженням

1. Особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи

сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 р. на території, яка

стала територією України відповідно до ст. 5 Закону України «Про правонаступ-

ництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української

308

4. Конституційне законодавство

Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Дер­жави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без грома­дянства або іноземцем, який взяв зобов'язання припинити іноземне громадянст­во, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструють­ся громадянами України.

2. Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР і є осо­бою без громадянства, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.

3. Дитина, яка народилася на території України від батьків, які є іноземцями, і набула за народженням громадянство іншої держави або держав, яке було при­пинене, реєструється громадянином України за клопотанням одного з батьків або опікуна чи піклувальника.

4. Особи, які є громадянами держав, міжнародний договір України з якими доз­воляє особі звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вона дове­де, що не є громадянином цієї держави, можуть подавати заяви про набуття грома­дянства України лише після припинення іноземного громадянства.

5. Особи, які є іноземцями, мають припинити іноземне громадянство і пода­ти документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до органу, який здійснив реєстрацію, протягом року з моменту реєстрації її громадя­нином України. Якщо особи, маючи всі передбачені законодавством цієї держа­ви підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не мо­жуть отримати його, або їм надано статус біженця в Україні чи притулок в Ук­раїні, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинен­ня особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення осо­бами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

Прийняття до громадянства України

Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прий­няті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1. визнання і дотримання Конституції України та законів України;

1. зобов'язання припинити іноземне громадянство або неперебування в іно­земному громадянстві.

Особи, які є іноземцями, мають взяти зобов'язання припинити іноземне гро­мадянство і подати документ про це, виданий уповноваженими органами від­повідної держави, до органу, що прийняв документи про прийняття їх до грома­дянства України, протягом року з моменту прийняття їх до громадянства України.

Якщо особа, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від неї причин не може його отримати або їй надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, вона подає декла­рацію про відмову від іноземного громадянства. Це правило не поширюється на осіб, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо доведуть, що зони не є громадянами іншої договірної сторони.

Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іно­земців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадян-

309

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

ства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають при­пинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства;

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протя­ гом останніх п'яти років.

Ця умова не поширюється на особу, яка перебуває у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки та постійно проживає в Україні на законних підставах, і на особу, яка постійно проживає в Україні на законних підставах та перебувала з громадянином України понад два роки у шлюбі, який припинився внаслідок його смерті.

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встанов­люється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притул­ку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства, — на три роки з моменту одержання дозволу на проживання в Україні;

4) отримання дозволу на постійне проживання в Україні.

Ця умова не поширюється на осіб, які мають у паспорті громадянина колиш­нього СРСР зразка 1974 р. відмітку про постійну або тимчасову прописку на те­риторії України, а також на осіб, яким надано статус біженця в Україні або при­тулок в Україні;

5. володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6. наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

До громадянства України не приймається особа, яка:

1. вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

1. засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);

2. вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.

Поновлення у громадянстві України

Особа, яка після припинення громадянства України не набула іноземного грома­дянства і подала заяву про поновлення у громадянстві України, реєструється грома­дянином України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордо­ном, за відсутності обставин, що виключають прийняття до громадянства України.

Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а дру­гий — особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.

Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем і яку усиновляє подруж­жя, один з якого є громадянином України, а другий — іноземцем, стає громадя­нином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, неза­лежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.

Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування

1. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і над якою встановле­но опіку чи піклування громадян України або осіб, одна з яких є громадянином

310

4. Конституційне законодавство

України, а друга — особою без громадянства, стає громадянином України з момен-ту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування.

2. Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем і над якою встановлено опіку чи піклування осіб, одна з яких є гро­мадянином України, а друга — іноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування, якщо вона у зв'язку з встановленням опіки чи піклування не набуває громадянства опікуна чи піклу­вальника, який є іноземцем.

3. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дер­жавному дитячому закладі України, що стосовно неї виконує обов'язки опікуна чи піклувальника, або в дитячому будинку сімейного типу, якщо хоча б один із батьків-вихователів є громадянином України, стає громадянином України з мо­менту влаштування в такий заклад, за умов, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними або оголошені померлими.

Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, «наслідок встановлення над нею опіки громадянина України

Іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадя­нина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

Набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у грома­дянстві України її батьків чи одного з них

1. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється грома­дянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

2. Дитина, яка є особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є іноземцем, реєструється громадянином України за клопотан­ням того з батьків, який є громадянином України.

3. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки якої перебу­вають у громадянстві України, реєструється громадянином України за клопотан­ням одного з батьків.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених Законом, є да­та реєстрації набуття особою громадянства України.

Набуття громадянства України дитиною внаслідок встановлення батьківства

У разі встановлення батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнається громадянин України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання стає громадянином І країни.

Датою набуття громадянства України у випадку, передбаченому Законом, є да­та народження дитини або дата набуття громадянства України батьком, якщо він набув його після народження дитини.

Необхідність згоди дітей під час набуття громадянства України: набуття грома­дянства України дітьми віком від 15 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою.