§ 3. Дактилоскопічний облік

Обвинувачені, затримані та засуджені особи підлягають алфавітному і дактило­скопічному обліку. Порядок ведення дактилоскопічного обліку регламентовано Інст­рукцією про порядок функціонування дактилоскопічних обліків експертно-криміна­лістичних підрозділів органів внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 20 грудня 1999 р.

Дактилоскопічний облік здійснюється за допомогою дактилоскопічних карт, які містять пальцеві відбитки кожної руки певної особи. Дактилокарти заповнюються у трьох примірниках, якщо вони підлягають обліку в центральній дактилокартотеці, або у двох примірниках, якщо вони підлягають обліку тільки в регіональній і місце­вій дактилокартотеках.

Дактилокарта на особу заповнюється на бланку встановленого зразка, де у від­повідних графах фіксуються такі відомості: стать; прізвище, ім'я та по батькові; чис­ло, місяць, рік народження; місце народження; дактилоскопічна формула за десяти-пальцевою системою; основні та контрольні відбитки пальців; підпис особи; дата проведення дактилоскопіювання; орган, де відбулося дактилоскопіювання; підстава для дактилоскопіювання; відбитки долонь; прикмети; прізвище і підпис працівника, який заповнив дактилокарту (рис. 35).

76 Кримінальна реєстрація

Дактилоскопіювання полягає в отриманні пальцевих відбитків живих осіб і тру­пів.. При дактилоскопіюванні живих осіб на гладку пластинку видавлюють невеличку кількість друкарської фарби і розкочують її гумовим валиком. Дактилоскопійованому пропонують вимити руки теплою водою з милом, після чого нігтьові фаланги всіх пальців прокочують від краю до краю по пластинці з фарбою, потім у тому ж поряд­ку прокочують їх у спеціально зазначених місцях на дактилокарті. Після прокочуван­ня на дактилокарту наносять контрольний відбиток чотирьох пальців одночасно (крім великого, що прокочується окремо в спеціально відведеній графі), що допомагає пе­ревірити, чи нанесені окремі відбитки пальців на відповідні місця дактилокарти, і виз­начити, якою рукою і яким пальцем залишений відбиток на місці події.

Дактилоскопіювання трупа має свої особливості. Фарбу з пластинки за допомо­гою гумового валика наносять на пальці, а потім прокочують кожний палець окре­мими квадратиками паперу, покладеними на сірникову коробку. Аркуші паперу з відбитками пальців наклеюються на відповідне місце дактилокарти. Контрольний відбиток не робиться.

Систематизація дактилокарт полегшується за допомогою використання спеціаль­них формул. Дактилоскопічна формула — це формула десятипальцевої системи реєст­рації, що записується в правому верхньому куті лицьового боку дактилокарти; має ви­гляд двох простих дробів: перший іменується основною частиною формули, другий до­датковою. Чисельник основної частини формули являє собою суму умовних цифрових позначень тільки завиткових візерунків парних пальців рук із додаванням одиниці, а знаменник — суму позначень завиткових візерунків непарних пальців із додаванням одиниці. Парні і непарні пальці визначають, переходячи від великого пальця правої руки до мізинця лівої. Для цифрових позначень усі пальці розподіляються на пари. Відповідним парам присвоюються такі цифрові позначення: великий і вказівний пра­вої руки — 16; середній і безіменний правої руки — 8; мізинець правої і великий лівої руки — 4; вказівний і середній лівої — 2; безіменний і мізинець лівої — 1.

Рис. 35. Фрагмент дактилокарти

Права рука

Дактилоскопічний облік 77

Додаткова частина формули являє собою дріб, де в чисельнику є ряд цифрових позначень усіх візерунків пальців правої руки, які не сумуються, а в знаменнику — пальців лівої. Для виведення додаткової частини формули папілярний візерунок кож­ного пальця наділяється умовною цифрою від 1 до 9. Дугові візерунки, незалежно від виду, позначаються цифрою 1, петльові радіальні — 2, петльові ульнарні — 3, 4, 5 і 6, залежно від кількості ліній, розміщених на лінії відрахування; завиткові візе­рунки — 7, 8, 9, залежно від відносного положення дельт; відсутні пальці, а також візерунки пальців з пошкодженнями позначаються — 0 (рис. 36).

Дактилокартотека складається з основного масиву й архіву. За рішенням керів­ництва ДНІЕКЦ, НІЕКЦ або їх структурних підрозділів основний масив може поді­лятися за окремими категоріями злочинів. Дактилокарта на особу вилучається з ос­новного масиву у випадку смерті останньої. Дактилокарти померлих осіб зберігають­ся в архіві 3 роки, після чого знищуються.

Умовне позначення

Типи візерунків

Існують особливості формування слідотек. Так, центральна слідотека формується з копій слідів, вилучених із місць учинення тяжких злочинів, що залишилися нероз-критими. Регіональні слідотеки формуються з копій слідів рук, що: вилучені з місць учинення злочинів, що залишилися нерозкритими на території обслуговування; на­дійшли з центральної слідотеки, інших регіональних і місцевих слідотек. Місцеві слі­дотеки формуються з копій слідів рук, що: вилучені з місць учинення злочинів, що залишилися нерозкритими на те­риторії обслуговування; надій­шли з центральної слідотеки, ін­ших регіональних і місцевих слі­дотек.

Слідотека складається з ос­ новного масиву й архіву. У ос­ новному масиві розміщуються копії слідів рук, що: визнані ек­ спертом придатними для іденти­ фікації особи; звірені з дактило- картами осіб, що могли лишити сліди на місці події не в зв'язку з даним злочином; перевірені за дактилокартотеками; перевірені за слідотеками. В архіві розміщу­ ються копії слідів рук за припи­ неними кримінальними справа­ ми або розкритими злочинами, якщо не було встановлено, кому вони належать, або якщо злочин розкритий, проте він вчинений групою, а дактилокарти інших членів групи на перевірку не надійшли. Термін зберігання слі­ дів — до закінчення терміну дав­ ності притягнення особи до кри­ мінальної відповідальності за ви- р_ис< зб. Типи папілярних візерунків дом злочину. та їх умовні позначення

78 Кримінальна реєстрація

Звертатися із запитами щодо перевірки за криміналістичними дактилоскопічни­ми обліками (КДО) мають право відповідні служби МВС, Служба безпеки, органи прокуратури і суди, а також правоохоронні органи інших держав. Види перевірок: дактилокарта — дактилокарта (проводиться з метою встановлення: осіб, що прихо­вують свої дійсні настановні дані; осіб невпізнаних трупів; наявності (відсутності) дактилокарт осіб); дактилокарта — слід (слід — дактилокарта) (проводиться з метою встановлення осіб, що лишили сліди рук на місці події); слід — слід (проводиться з метою встановлення фактів залишення одною особою слідів рук при вчиненні різ­них злочинів). Термін перевірки не повинен перевищувати 15 діб з моменту одер­жання запиту. Термінова перевірка (проводиться за розпорядженням керівника екс­пертно-криміналістичного підрозділу, в якому функціонує КДО) не повинна пере­вищувати трьох діб.

79

ЧАСТИНА 2.

Криміналістична тактика