§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події

Огляд місця події передбачає обрання методів, які визначають його послідовність. До таких традиційно належить концентричний метод (від периферії до центра), який найбільш доцільно обирати у випадках, коли центр місця події не має чітко визна­чених меж і увагу слід зосередити на окремих слідах і речових доказах, що дозволя­ють визначити центр і характер події. Метод ексцентричний (від центра до перифе­рії) найбільш характерний для розслідування злочинів, де подія має центр (напри­клад, труп або центр зіткнення автомашин). Огляд центра події є передумовою для цілеспрямованого виявлення інших слідів, пов'язаних з діями злочинця на місці по­дії. Фронтальний (лінійний) метод застосовується під час огляду значних площ, де міс­це події пов'язане з великим числом і розосередженістю слідів і речових доказів. Для огляду місця події можуть бути обрані й інші методи, зокрема уявне розбиття місця на квадрати, сектори або інші частини, зручні для мети огляду приміщень чи діля­нок місцевості. Методи огляду можуть бути і комбінованими, залежно від ситуації огляду, а також комплексу слідів і речових доказів, які виявлені під час огляду.

Власне тактика огляду втілюється у кількох послідовно здійснюваних стадіях — оглядовій, статичній і динамічній. Під час оглядової стадії слідчий здійснює такі дії: визначає межі огляду, його оптимальний метод відповідно до ситуації, проводить орі­єнтовну і оглядову фотозйомку.

Статична стадія огляду передбачає огляд без порушення обстановки, окремих слідів і речових доказів. Слідчий пересувається по місцю події, фіксуючи свою ува­гу на розташуванні окремих об'єктів огляду з метою вибору тих з них, які, за його припущенням, можуть мати відношення до події злочину.

Найбільш відповідальною є динамічна стадія, під час якої детальному вивченню підлягають сліди і речові докази. Слідчий аналізує їх сутність, відношення до події злочину, отримує інформацію, яка уточнює висунуті версії, або висуває інші, відпо­відно до характеру та інформаційної цінності виявленого. На цій стадії активно за­стосовуються науково-технічні засоби, серед яких переважне місце належить таким методам фіксації, як вузлова або детальна фотозйомка, а також методи виявлення слідів рук, знарядь злому, слідів ніг і транспортних засобів. Важливе значення ма­ють фіксація і вилучення слідів шляхом виготовлення зліпків, перенесення їх на дак­тилоскопічні плівки. Детальний огляд слідів і речових доказів передбачає виявлення

92 Слідчий огляд

їх ознак, визначення можливості їх використання для експертного дослідження. У процесі огляду слідчому необхідно звертати увагу на мікросліди і мікрочастки, оскільки їх аналіз і наступне дослідження можуть дати важливу інформацію для вста­новлення осіб, які можуть бути причетними до події злочину, а також для організа­ції інших слідчих дій (обшуку, виїмки), спрямованих на визначення інших доказів події злочину. Під час огляду місця події можуть бути здійснені експрес-досліджен-ня окремих слідів або речових доказів, які вимагають застосування спеціальних за­собів. До їх числа відносяться проби на наявність крові у плямах, що нагадують кро­в'яні; прочитання документів із забрудненими, замитими текстами за допомогою світ­лофільтрів або електронно-оптичних перетворювачів та ін.

У процесі огляду місця події слідчим можуть бути з'ясовані питання, які мають значення для визначення шляхів розслідування, а саме: 1) характер події, що мала місце; 2) чи на місці огляду відбувся злочин; 3) шляхи проникнення злочинців на місце і шляхи їх виходу (особливо це важливо для розшуку злочинців і слідів); 4) скіль­ки було злочинців на місці злочину і чи знайома їм обстановка; 5) час вчинення зло­чину; 6) який час злочинці перебували на місці; 7) як пересувались злочинці на місці події, яких предметів вони торкалися; 8) якими знаряддями або засобами діяли зло­чинці; 9) яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її; 10) які сліди залише­ні злочинцями на місці події, які сліди залишились на них та їхньому одязі; 11) хто і звідки міг бачити те, що відбувалося на місці події.

Аналіз обставин події, слідів і речових доказів, визначення їх причинно-наслідко-вих зв'язків дають змогу виявити так звані негативні обставини, тобто такі, що су­перечать уявленням про закономірний розвиток подій. Так, наявність значного чис­ла ран на трупі і відсутність крові є негативною обставиною, яка свідчить про те, що злочин було вчинено в іншому місці, а труп перенесено. Негативні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві групи: 1) пов'язані з відсутністю слі­дів, які у зв'язку з аналізом обставин мають бути, і 2) пов'язані з наявністю слідів у разі, коли природний перебіг подій не передбачає їх. Так, під час огляду трупа лю­дини, яка заподіяла собі смерть шляхом повішання, на думку експерта, странгуля­ційна борозна мала посмертний характер. Наявність таких слідів є свідченням того, що настання смерті не є наслідком самогубства. Подібні обставини є негативними і свідчать про інсценування події. Наявність слідів лещат на замку, дужку якого пере­пиляно за заявою потерпілого під час проникнення у приміщення, також є негатив­ною обставиною — наявністю слідів, яких за природним розвитком події не повинно бути. Порушення логіки розвитку подій в першому і другому випадках є показни­ком інсценування події (в першому випадку — відсутність належних слідів, в друго­му — наявність їх там, де вони не мають бути). На такі суперечності слід звертати увагу при зіставленні характеру події і тих версій, які виникають у процесі огляду місця події, окремих слідів і речових доказів. До негативних обставин можуть бути віднесені й такі, як невиправдано ускладнена картина події, а саме: безліч розкида­них речей, що не обумовлено метою події; надмірне пошкодження тих чи інших предметів обстановки; вивезення значної кількості викраденого майна за час, про­тягом якого це неможливо зробити.

Тактика огляду у своїй основі має пізнавальну діяльність, яка нерідко розгля­дається як своєрідна логіка огляду. До структури пізнавальної діяльності входять та­кі елементи: 1) речові ознаки злочину, що потрапляють у поле зору слідчого; 2) вер­сії про механізм розслідуваної події; 3) уявна модель цієї події; 4) виведення наслід­ків із даної моделі, тобто суджень про обставини і сліди, які повинні мати місце,

Пізнавальна сутність огляду місця події 93

якщо відтворена модель є правильною. В реалізації цього механізму одну з основ­них ролей відіграє аналіз обстановки місця події і слідів, які виявлені у зв'язку з по­дією злочину.

Виявлений у процесі огляду об'єкт спочатку аналізується з точки зору його зви­чайної у людському розумінні субстанції і призначення. Після цього аналіз спрямо­вується на встановлення у знайденому об'єкті (сліді, речовому доказі) таких ознак, які свідчать про його використання в події злочину. Цей етап аналізу дозволяє ви­явити зв'язки певного об'єкта з подією злочину і тим самим встановити коло обста­вин, що мають значення для здійснення пізнання у розслідуванні. При уявному ана­лізі об'єктів, що проводиться під час огляду місця події, використовуються елемен­ти фактичного аналізу, зокрема таких його методів, як вимірювання, спостереження за допомогою науково-технічних засобів, порівняння. Застосування лупи, світлофіль­трів, ультрафіолетових освітлювачів, запилюючих порошків до результатів уявного аналізу у багатьох випадках додає деяку кількість виявлених ознак, правильна оцінка яких багато в чому визначає можливість розгляду знайденого як речового доказу.

Інструментом, що здійснює логічний зв'язок знайденого з діями осіб, які брали участь у злочині, та іншими доказами, виступає причинно-наслідковий зв'язок, який відновлює, немов з мозаїчних фрагментів, картину події. Якщо з цих позицій роз­глядати обставини події і об'єкти, пов'язані з подією злочину, можна побачити, що всі вони є наслідками певних причин. Аналіз таких наслідків і є підставою для уяв­ного сходження до причини, що їх породила, а отже, й до встановлення шуканого. У процесі огляду узагальнення результатів аналізу дає змогу нагромаджувати ін­формацію, синтезувати її за допомогою встановлення причинних зв'язків і слугує ос­новою для формування уявної моделі події. Характер і обсяг доказової інформації обумовлюють повноту і обґрунтованість уявної моделі. Кожна модель події має біль­ший або менший ступінь правдоподібності, що обумовлено, з одного боку, наявною інформацією, а з другого — числом обставин, які необхідно з'ясувати для встанов­лення об'єктивної істини у справі. У тих випадках, коли обставини першої групи є зільш чітко вираженими, обґрунтованість версії, що висувається відносно події зло-гину, буде вагомішою, а її уявна модель — більш повною. Складність висунення вер-ій як побудови моделей картини події полягає у тому, що подібні побудови не є овільними процесами творчої уяви. Аналіз і оцінка доказового матеріалу обмежу­сь діяльність моделювання, зосереджуючи мислення слідчого на колі встановлених бставин і визначенні їх можливого причинного відношення.

Найбільше значення з точки зору пізнавальної ролі моделей, що конструюють-[ в процесі огляду місця події, має те, що їх виникнення і згасання відбуваються у ру виявлення і оцінки доказової інформації. Тому вони є не тільки динамічними ухомими), а й такими, що знову виникають і розпадаються залежно від обґрунто-ності компонентів моделі, які визначають у кінцевому підсумку її надійність.

Місце події, як правило, є відображенням певної події злочину. Саме в цьому ані місце події являє собою фрагмент об'єктивно існуючої події, де зафіксовані її земі сторони. У більшій чи меншій мірі воно містить інформацію про подію зло-гу, виражену у зміні обстановки, слідах перебування злочинців, слідах їх дій, на-ів та інших даних.

Велике значення мають вилучені у процесі огляду місця події мікрооб'єкти — 5ні частки скла, обривки волосся, волокна органічного і неорганічного походжен-гощо. Такі об'єкти можуть бути виявлені на одязі жертв, що контактували зі зло-цями, або на інших контактних поверхнях. Мікрооб'єкти мають вилучатися і па-

94 Слідчий огляд

куватися з дотриманням особливих правил у спеціальні пакети, дуже обережно, мож­ливо, за участю спеціаліста-експерта.

У процесі огляду досить широко використовуються науково-технічні засоби із слідчої валізи. У необхідних випадках можуть застосовуватися інші науково-технічні засоби, необхідні для попереднього дослідження плям, що нагадують кров, прочи­тання за допомогою світлофільтрів текстів, що погано розрізняються або малопоміт­ні, та ін.

Поряд з технічними засобами із слідчої валізи для огляду можуть бути залучені пересувні лабораторії, обладнані комплектами криміналістичних засобів більш ши­рокого профілю.

Речові докази вилучаються з місця події різними способами, відповідно до їх специфіки, із застосуванням різних технічних засобів. Так, для вилучення твердих об'єктів використовуються склорізи, викрутки, стамески; для вилучення рідких ре­човин — шприци, піпетки, пробірки; газоподібні речовини (запахові сліди) вилуча­ються за допомогою шприців, скляних посудин з герметичними кришками тощо.

У випадках, коли окремі сліди (рук, взуття, знарядь злому) неможливо вилучи­ти, вони копіюються. Для виготовлення копій використовуються дактилоскопічні плівки, полімерні пасти, гіпс, пластилін та інші матеріали.

При застосуванні науково-технічних засобів у процесі огляду місця події, а та­кож при вивченні слідів або речових доказів слідчий може залучити як консультан­та фахівця-криміналіста, який надасть допомогу у вирішенні питань, пов'язаних з аналізом слідів (визначення розміру взуття, якою рукою залишено слід, у якій галу­зі виробництва використовуються знайдені під час огляду інструменти та ін.). Такі відомості є вихідними для висунення окремих і загальних версій, що визначають на­прямок розслідування, пошук осіб, які вчинили злочин, можливості проведення різ­них експертних досліджень. Припущення і висновки, зроблені фахівцем, не вносять­ся до протоколу, вони є орієнтуючими для формування слідчих версій і роботи слід­чого на місці події.