Глава 11. Слідчий огляд

§ 1. Поняття та види слідчого огляду

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України передбачає слідчий ог­ляд як самостійну слідчу дію. Порядок проведення слідчого огляду регламентований статтями 190, 191, 192, 193, 195 КПК України.

У відповідності зі ст. 190 КПК України слідчий провадить огляд з метою вияв­лення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а та­кож інших обставин, що мають значення для справи.

Сутність слідчого огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою органів від­чуття переконується в існуванні та характері фактів, що мають доказове значення. Слідчий огляд — процесуальна дія, під час якої слідчий за участю вказаних у законі

Організація огляду місця події 89

осіб виявляє, безпосередньо сприймає, досліджує, оцінює і фіксує стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів з метою виявлення фактичних даних, що мають зна­чення для встановлення істини по справі.

Відповідно до закону огляд повинен провадитися слідчим особисто у присутнос­ті не менше двох понятих. Слідчий вправі залучити до участі в огляді обвинуваче­ного, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника. У необхідних випадках можна запросити відповідного спеціаліста. При огляді трупа залучення судово-медичного експерта, а у разі неможливості його участі — іншого лікаря, є обов'язковим. Так, згідно зі ст. 192 КПК України зовнішній огляд трупа слідчий провадить за участю судово-медичного експерта та в присутності двох понятих.

Слідчий огляд може бути класифікований за різними підставами. Так, за послі­довністю проведення розрізняють: початковий та повторний; за обсягом розглядають основний та додатковий; за об'єктом дослідження: 1) огляд місця події (місця зло­чину); 2) огляд трупа (зовнішній огляд трупа на місці його виявлення); 3) огляд пред­метів; 4) огляд документів; 5) огляд транспортних засобів; 6) огляд тварин; 7) огляд ділянок місцевості і приміщень, що не є місцем події; 8) освідування¹ (огляд тіла живої людини).

Огляд місця події — це найбільш складна слідча дія. Вона часто провадиться як початкова дія після порушення кримінальної справи. Огляд місця події — це невід­кладна слідча дія. Відповідно до ст. 190 КПК України огляд місця події у випадках, що не терплять зволікання, можливо провадити до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

§ 2. Організація огляду місця події

Місце події — це приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є мате­ріальні сліди, пов'язані з подією злочину. Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події — поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням матеріальних змін, що мають відношення до події злочину; місце зло­чину — це місце вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні змі­ни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.).

Метою огляду місця події є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів; б) з'ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) отримання даних про осіб, які могли сприймати вчинення злочину, з метою ор­ганізації оперативно-розшукових заходів і слідчих дій.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому ггані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідо-юї картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю оператив-юго отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших лідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Здійснення огляду місця події підпорядковане певним принципам, до яких на-гжать:

Провадження освідуванпя регламентовано ст. 193 КПК України. В нормі закону зазначається, що при необхідності виявити або засвідчити наявність у обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка особливих прикмет слід­чий виносить про це постанову та провадить освідування. Освідування як різновид слідчого огляду неможливо змі­шувати із судово-медичним освічуванням, яке за вказівкою слідчого провадить судово-медичний експерт або лікар.

90 Слідчий огляд

своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про подію злочину, у будь-який час доби. Огляд може бути відкладе­ний тільки у зв'язку з несприятливими умовами (неможливість прибуття, відсутність транспорту, стан погоди), але з обов'язковим розпорядженням про охорону місця події. Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформації про подію і оперативність у здійсненні розшукових заходів;

об'єктивність і повнота огляду. Об'єктивність огляду означає всебічне досліджен­ня всієї обстановки, слідів і речових доказів. Як правило, при огляді місця події слідчий виходить з первісної інформації про подію, отриманої після прибуття на міс­це події, а також з тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій може бути декілька і згідно з кожною з них має здійснюватися огляд. При цьому не слід пере­бувати у полоні однієї з версій, якою б правдоподібною вона не здавалась, і відпо­відно лише до неї виявляти сліди і речові докази. Треба враховувати також і контр-версії, які дозволяють давати інше тлумачення події, що мала місце, та пам'ятати про можливе інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події;

планомірність огляду. Слідчий огляд передбачає певний порядок у діях слідчого: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування по території або приміщенню, що оглядається, а також визначення об'єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв'язку з подією злочину. Планомірність передбачає й об­рання методів огляду (ексцентричний, концентричний та ін.). Під час огляду місця події вивчаються обставини, за яких відбулася подія, зміни у розташуванні різних об'єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а та­кож сліди, залишені цими знаряддями. Увага слідчого має концентруватися також на речових доказах, виявлення яких пов'язане з подією злочину;

застосування науково-технічних засобів. Одним з принципів огляду місця події є застосування науково-технічних засобів з метою виявлення і фіксації слідів і речо­вих доказів, що у багатьох випадках неможливо без застосування науково-технічних засобів. Так, виявлення слідів рук (невидимих і маловидимих), ніг, крові, мікрочас­ток вимагає застосування спеціальних науково-технічних засобів, значна кількість яких є у слідчій валізі, однак при огляді можуть бути використані також інші науко­во-технічні засоби, що передбачає залучення фахівця. Під час огляду місця події важ­ливо дуже обережно поводитись з речовими доказами і слідами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення експер­тизи. Саме тому при використанні науково-технічних засобів необхідно дотримува­тись не тільки правил їх застосування, але й правил упаковки і фіксації виявленого. Важливим засобом фіксації окремих слідів, речових доказів, як і усіх обставин по­дії, є фото- або відеозйомка. Застосована згідно з передбаченими правилами, вона сприяє об'єктивному відображенню загальної і слідової картини, які спостерігалися під час огляду місця події.

Підготовчі дії, пов'язані з оглядом місця події, складаються з двох етапів: дії до виїзду на місце події і дії після прибуття на місце. Підготовчі дії до виїзду на міс­це події полягають у такому: а) слідчий має уточнити характер події згідно з пові­домленням, що надійшло; б) вжити заходів (через органи міліції або адміністрацію установи) щодо охорони місця події та надання допомоги потерпілим; в) вжити за­ходів щодо безпеки громадян на ділянках, які межують з місцем події; г) перевіри­ти готовність науково-технічних засобів; ґ) вирішити питання щодо транспортних за­собів, які необхідні для виїзду на місце події; д) визначити коло осіб, які братимуть

Пізнавальна сутність огляду місця події 91

участь в огляді, згідно з характером злочину (судово-медичний експерт, експерт-кри-міналіст, інспектор ДАІ, кінолог); є) вирішити питання про запрошення понятих, особливо у випадках, коли місцем події є віддалена місцевість або огляд відбуваєть­ся у нічний час, тощо.

Якщо слідчий вважає за потрібне, він може запросити для участі в огляді потер­пілого, який здатний допомогти з'ясуванню обставин події, а також надати допомо­гу у виявленні слідів і речових доказів.

Після прибуття на місце події слідчий вживає таких заходів: а) упевнюється у наданні допомоги потерпілому; б) проводить коротке опитування свідків; в) дає роз­порядження працівникам міліції щодо проведення необхідних оперативно-розшуко-вих заходів (переслідування по «гарячих слідах», встановлення очевидців); г) усуває з місця події сторонніх осіб; ґ) визначає функції кожного учасника огляду і роз'яс­нює їм їх права та обов'язки. Після закінчення цих дій слідчий приступає безпосе­редньо до огляду.