- •Глава 12. Допит
- •§ 1. Поняття, сутність та види допиту
- •108 Допит
- •§ 2. Процес формування показань
- •1 10 Допит
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •1 12 Допит
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •1 14 Допит
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •1 16 Допит
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного
- •1 18 Допит
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •120 Допит
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •122 Допит
- •§ 9. Тактика очної ставки
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •Глава 13. Обшук і виїмка
- •§ 1. Поняття та мета обшуку
- •§ 2. Об'єкти пошукової діяльності
- •§ 3. Види обшуку
- •§ 4. Підготовка до обшуку
- •§ 5. Тактика обшуку
- •§ 6. Особливості виїмки
- •§ 7. Фіксація результатів обшуку
- •Глава 14. Пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •Глава 15. Відтворення обстановки
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Глава 16. Призначення та проведення судових експертиз
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення та проведення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •§ 5. Довідкові дані щодо деяких видів судових експертиз
- •Глава 17. Загальні положення криміналістичної методики
- •§ 1. Сутність методики розслідування злочинів
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті і розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •Глава 18. Розслідування вбивств
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Глава 19. Розслідування деяких видів убивств
- •§ 1. Розслідування вбивств на замовлення
- •§ 2. Розслідування вбивств, пов'язаних із виявленням частин розчленованого трупа
122 Допит
Неповнолітньому допитуваному слід допомогти у формуванні правдивих показань. Слідчий не повинен використовувати постановку запитань, що мають елементи навіювання (навідні питання). Дуже обережно слід застосовувати оголошення показань інших осіб. Постановка навідних питань нерідко є причиною виникнення добросовісних помилок у показаннях. Неправдиві ж показання неповнолітнього можуть бути наслідком помилкового розуміння «геройства», «товариськості».
Специфічними тактичними прийомами, що можуть застосовуватися при допитах неповнолітніх, є роз'яснення важливості повідомлення правдивих показань; демонстрація поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси; роз'яснення сутності і значення пред'явлених і оголошених матеріалів; роз'яснення неправильно зайнятої позиції.
§ 9. Тактика очної ставки
У кримінальному судочинстві очна ставка відома як ефективний спосіб перевірки і одержання нових доказів. Чинне кримінально-процесуальне законодавство (статті 172, 173, 304 КПК України) регламентує порядок проведення очної ставки, розкриває її ознаки.
Очна ставка — це слідча (судова) дія, яка передбачає одночасний допит раніше допитаних осіб про обставини, щодо яких були дані істотно суперечливі показання.
Очна ставка може бути проведена між двома допитаними раніше свідками, свідком і обвинуваченим або підозрюваним, між двома обвинуваченими чи підозрюваними. Очна ставка проводиться і в суді. Головні характеристики очної ставки:
єдність предмета (особи допитуються за одних обставин);
єдність об'єкта (очна ставка являє собою процес неперервного порівняння показань двох одночасно допитуваних осіб);
єдність часу (допит двох осіб здійснюється у їх присутності протягом слідчої дії);
єдність місця (особи допитуються в одному місці);
допитувані повинні бути поставлені у рівні умови сприйняття запитань слідчого і показань один одного;
єдність документування (процедура очної ставки фіксується в одному протоколі слідчої дії).
Підготовка до очної ставки передбачає вирішення таких питань: між якими особами вона буде проведена; які суперечності необхідно усунути; які взаємовідносини між-допитуваними мають місце; яка черговість допиту осіб на очній ставці буде ефективною; яким шляхом можна усунути суперечності; які запитання слід поставити; які тактичні прийоми доцільно застосувати.
Сутність очної ставки полягає в тому, що слідчий по черзі пропонує кожному з допитуваних дати показання про обставини, в яких виявлено істотні суперечності. У процесі очної ставки допитуваним може бути дозволено ставити запитання один одному, але слідчому треба пильно контролювати цей процес.
Проведення очної ставки передбачає «ефект присутності», коли обвинуваченому треба давати показання у присутності особи, яка знає дійсні обставини події, що відбулася. Допитувані впливають один на одного своїм авторитетом, вольовими якостями, життєвим досвідом. Однак такий вплив може бути й негативним, коли авторитет недобросовісного учасника (який може мати злочинний характер) впливає на добросовісного. Складні психологічні стосунки можуть виникати при очній ставці
Фіксація результатів допиту 1 23
потерпілого і обвинуваченого. Якщо є симптоми нестійкості потерпілого, очну ставку проводити не слід.
Тактика очної ставки має певну специфіку, яка пов'язана з:
розширеним складом її учасників;
ускладненим інформаційним обміном;
сильним психологічним впливом учасників ставки один на одного;
зниженням рівня прогнозу слідчого;
можливістю зміни показань;
підвищеним ступенем тактичного ризику.
