Глава 19. Розслідування деяких видів убивств

§ 1. Розслідування вбивств на замовлення

Велику соціальну небезпеку в Україні становлять вбивства на замовлення, або вбивства, що вчиняються найманими особами. Зараз в нашій країні спостерігається тенденція до зростання таких злочинів. Розкриття і розслідування таких вбивств пов'язані зі значними труднощами.

Умисне вбивство, вчинене на замовлення — це умисне позбавлення життя люди­ни, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке дору­чення може мати форму наказу, розпорядження, угоди. Таке вбивство має специфіч­ний механізм організації і вчинення, дуже часто характеризується відсутністю безпо­середніх зв'язків між замовником (організатором) і кілером (виконавцем злочину), попередніх стосунків між найманою особою і жертвою (вони не знайомі один з од­ним, не мають спільних інтересів, вбивця не зацікавлений особисто у смерті тієї чи іншої особи, а має у більшості випадків тільки корисливий мотив). Стаття 115 КК України передбачає як обтяжуючу обставину вбивство, вчинене на замовлення.

В історії людства це не новий вид злочину. Вбивства на замовлення, або зни­щення, були відомі вже до нашої ери, опис їх зберігається у пам'ятках Стародавньо­го Сходу.

Вбивства найманими особами здійснювалися у нашій країні і у застійні роки. Проте вони не мали такого розмаху як сьогодні. Вбивства на замовлення існували на побутовому підґрунті (ревнощі, помста, одержання спадщини), а замовниками бу­ли жінки у віці від 20 до 60 років. Виконавцями таких злочинів ставали дилетанти з нижчого прошарку кримінального середовища.

Вбивство на замовлення як спеціальність вперше з'явилось на Сицилії. Сици-лійська мафія понад 150 років не змінювала своїх ритуалів і залишалася найбільш консервативною з усіх злочинних організацій. Вона одержала назву «Товариство чес-

202 Розслідування деяких видів убивств

ті». Право винесення смертного вироку належало голові мафіозної «сім'ї». Засудже­ного до смерті вбивали не «всліпу», а заздалегідь попередивши.

У рамках мафіозних кланів у США на початку 30-х рр. була створена організа­ція професійних кілерів — «Корпорація вбивць». З цього часу жоден мафіозний ке­рівник під страхом смерті не мав права вчиняти кару самостійно. Аби знищити ту чи іншу людину, йому необхідно було подати «заяву» до корпорації, оплатити «по­слугу» і чекати виконання вироку. Більшість вбивств на замовлення у той час у США не розкривалося.

Сьогодні в Україні крупні банківські, страхові, довірчі товариства і фірми мають відділи «безпеки», які виконують функцію «роботи» з боржниками, усунення конку­рентів, застосовуючи найрізноманітніші методи. У пресі можна зустріти оголошення на зразок «виконую будь-які конфіденційні доручення», «конфіденційні послуги за високу оплату», «колишній спортсмен шукає можливість заробити 2000 доларів». По­пит породжує пропозицію, з'являються організатори і виконавці, замовники і кілери.

З переходом України на шлях ринкових відносин, з капіталізацією економіки, з поширенням корупції і проникненням злочинців до різних сфер суспільного життя і бізнесу виникають проблеми і суперечності, які все частіше вирішуються за допо­могою кулі, ліквідацією конкурента. На початку 90-х років вбивство на замовлення вже постало як явище, а фігура професійного кілера набрала «популярності». У ці часи жертвами кілерів були кооператори і лідери злочинного середовища. Статисти­ка свідчить, що кількість вбивств на замовлення щороку збільшується, змінюється і особа жертви.

Теорія криміналістики дозволяє сформулювати криміналістичні ознаки, які відріз­няють вбивства на замовлення від інших умисних вбивств уже за наявності первин­ної інформації про подію злочину. До таких ознак належать: зухвалість злочину; ви­користання автоматичної чи напівавтоматичної зброї, вибухових пристроїв; залишен­ня знарядь злочину на місці його вчинення; невживання заходів, спрямованих на приховування трупа; велика кількість ушкоджень у життєво важливих органах жерт­ви (у багатьох випадках має місце «контрольний» постріл); відкритий характер бага­тьох злочинів; відсутність ознак інших складів злочинів при наявності у жертви гро­шей, цінностей, документів; соціальний статус жертви.

Криміналістична характеристика вбивств на замовлення має певні особливості, які стосуються окремих її елементів та зв'язків між ними. При встановленні одного еле­мента може бути одержана інформація про ознаки іншого. Розглянемо основні еле­менти криміналістичної характеристики даного виду злочинів.

Спосіб вчинення злочину. Способів позбавлення життя людини багато, але вбив­ствам на замовлення притаманний відкритий зухвалий напад на жертву. Спосіб вчи­нення вбивства може бути небезпечним для життя інших людей: відкрита перестріл­ка в багатолюдних місцях, використання вибухівки, гранат, вогнепальної зброї, гра­натометів. Може застосовуватися і снайперський постріл у життєво важливі органи. Під час виконання замовлення має місце прагнення знищити тільки «замовлену» лю­дину, яку оплатили. Мафіозні структури віддають перевагу латентним злочинам. Цим можуть пояснюватися випадки втоплення трупів, уторування в асфальт, розчинення у кислоті. Професійні вбивства на замовлення слід шукати у статистиці нещасних випадків: автокатастроф типу «п'яний за кермом», побутових ушкоджень електрост­румом, серцевих нападів тощо.

При реалізації способу вчинення злочину важливу роль відіграють дії по його підготовці, які забирають багато часу та пов'язані з пошуком кілера, вивченням жерт-

Розслідування вбивств на замовлення 203

ви, вибором знаряддя злочину, розробкою сценарію вбивства. Ретельно хронометру­ється «життєвий графік» жертви, перевіряється, де і з ким проживає, чим займаєть­ся, з ким зустрічається, розпорядок дня, наявність охорони тощо.

Спосіб приховування злочину. У більшості випадків злочинець залишає труп на місці вчинення злочину. Майже не буває випадків приховування трупів керівників великих підприємств, фінансово-кредитних установ, «авторитетів» злочинного світу.

Однією з ознак вбивств на замовлення є факт залишення зброї на місці події або під час втечі: без зброї легше втікати. Деякі замовники позбавляються і самих кілерів (чи посередників).

Збільшення вбивств на замовлення породжує новий вид кримінального бізнесу — «шустовку» зброї, в результаті якої на зброї знищуються ідентифікаційні ознаки.

Місце вчинення злочину. Більшість вбивств на замовлення вчиняються за місцем проживання жертви. Злочинці для нападу обирають сходові площадки у під'їзді, ка­біни ліфтів, територію біля будинку чи під'їзду. «Під'їздні» вбивства задали тон пер­шим вбивствам на замовлення на початку 90-х років.

Місцем вчинення злочину може бути узбіччя дороги. Це місце найчастіше ви­користовується при застосуванні вибухових пристроїв.

Місце вчинення вбивства на замовлення може і не бути заздалегідь визначеним у випадках, коли використовується валіза-пастка, наповнена вибухівкою.

Час злочину. Для нападу злочинці, як правило, обирають ранковий час, рідше вечірній. Це пов'язано з чіткою регламентацією робочого дня жертви і системою ча­сових інтервалів виходу з домівки.

Знаряддя злочину. Під час вчинення вбивства на замовлення використовуються во­гнепальна зброя, радіокеровані чи контактні вибухові пристрої, гранати. Вогнепальна зброя оснащується глушниками, оптичними і лазерними прицілами, пристроями нічно­го бачення. Речі господарсько-побутового призначення майже не використовуються.

Особа жертви. Найчастіше жертвами вбивств на замовлення стають:

особи, які займають керівні посади у бізнесі (президенти акціонерних товариств, керівники фінансово-кредитних установ, директори великих торговельних чи інших комплексів);

представники вищих органів державної влади і управління;

працівники правоохоронних та правозастосовчих органів (прокуратури, МВС, СБ, судів та ін.);

лідери і члени злочинних угруповань.

Людину вбивають, як правило, не за зроблене, а за те, що вона могла б зроби­ти, або вона реально заважає здійсненню планів замовника вбивства. Це може сто­суватися сфери політики, бізнесу, кримінального впливу чи особистих стосунків.

Особа злочинця. Вбивство на замовлення характеризується складним злочинним переплетінням: замовник — кілер, або замовник — посередник — кілер, або замов­ник — декілька посередників — кілер. Особливістю вбивства на замовлення є інсти­тут замовника. Як замовники виступають комерційні партнери — бізнесмени, корум­повані посадові особи, авторитети злочинного світу.

Посередник у вбивстві на замовлення здійснює пошук конкретного виконавця, є зв'язуючою ланкою між замовником і кілером. Посередниками можуть бути особи з оточення організатора, підлеглі йому по службі, члени злочинних угруповань. Роль посередника зводиться до того, що він виступає як додатковий засіб захисту замов­ника. Ні кілер, ні замовник не знають один одного. І для того, щоб обірвати спле­тіння, іноді знищують посередника.

204 Розслідування деяких видів убивств

Хто такі кілери (або ліквідатори, «курки»)? Кіл ер — в перекладі з англійської оз­начає «вбивця». У нашій лексиці воно з'явилося наприкінці 80-х років XX ст. До не­давнього часу професія «мокрушник» — вбивця — не користувалася «повагою» у зло­чинному середовищі. Сьогодні кримінальний світ стає більш жорстоким, а професія кілера перетворилася на одну з «престижних» і високооплачуваних.

Умовно кілери можуть бути поділені на кілерів-дилетантів і кілерів-професіона-лів. Дилетанти характеризуються низькою вартістю послуг. їх використання не дає високих гарантій і не виключає помилок: дилетант може вбити не ту людину, лише поранити жертву, залишити докази причетності.

Професіонал йде на справу, коли відчуває майже повну гарантію власної безпе­ки. Він володіє достатньо високими навиками у «мистецтві» вбивати людей, вико­ристовує найсучаснішу техніку спостереження і радіозв'язку, здійснює заходи щодо підготовки вбивства. Професіонал мусить мати надійну легенду. Ніхто і ніколи не повинен запідозрити у ньому ліквідатора. Він має бути неяскравим, непомітним, роз­чинятися у натовпі. Професійного кілера нерідко запрошують з іншого регіону, да­лекого зарубіжжя чи з країн СНД.

Наймані вбивці-професіонали, в свою чергу, поділяються на кілерів-одиночок, які виконують замовлення від випадку до випадку, і кілерів, які перебувають на по­стійному утриманні того чи іншого злочинного угруповання. Останні мають спеці­альну підготовку, займаються спортом, стрільбою, постійно перебувають у формі. Во­ни здійснюють вбивства групою по два — три чоловіки.

Для виконання вбивств на замовлення можуть бути завербовані колишні військо­вослужбовці, які мають досвід інтернаціональних і міжнаціональних війн, колишні працівники МВС, СБ, охоронних підрозділів, майстри спорту (снайпери, сапери, біат­лоністи). Сьогодні злочинці роблять спробу змінити типовий зразок кілера. Остан­нім часом у вчиненні вбивств на замовлення намітилися нові тенденції: до таких вбивств почали залучати жінок.

Початковий етап розслідування. Специфіка розслідування вбивств на замовлен­ня, особливість контингенту осіб, які їх вчиняють, вимагають від слідчого проведен­ня широкого кола слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Типовими початковими слідчими діями при розслідуванні таких вбивств є: 1) ог­ляд місця події; 2) огляд трупа; 3) огляд зброї та інших предметів; 4) виявлення і До­пит свідків; 5) пред'явлення трупа для впізнання; 6) призначення судово-медичної експертизи трупа; 7) призначення інших судових експертиз. На початковому етапі при розробці по «гарячих слідах» можуть бути встановлені особи, які підозрюються у причетності до вчиненого злочину. У цих випадках необхідно провести такі слідчі дії, як затримання і допит підозрюваного, особистий обшук та обшук за місцем про­живання і роботи підозрюваного.

При розслідуванні вбивств на замовлення огляд місця події набуває важливого зна­чення у зв'язку з особливостями характеру злочину, відсутністю попередніх зв'язків між злочинцем і жертвою, необхідністю отримання первісної інформації про злочин.

На місці події слідчий повинен правильно визначити межі огляду. Використан­ня кілером сучасної зброї дозволяє вести стрільбу на великій відстані, що необхідно враховувати при з'ясуванні механізму злочину, виявленні слідів і знарядь злочину. Під час огляду місця події можна встановити: сліди взуття, рук, застосування зброї, мікросліди, одорологічні сліди.

На місці вчинення злочину кілер часто залишає зброю. Тому необхідно відшу­кати цю зброю і детально її оглянути. Зброя може містити певну інформацію про

Розслідування вбивств на замовлення 205

злочинця: пальцеві відбитки, сліди крові, одорологічні сліди тощо. Для виявлення стріляних гільз використовують дані про спрямованість, кут і дистанцію викидання їх зі зброї. При цьому враховуються модель застосованої зброї, передбачуване місце знаходження злочинця, можливість рикошету.

Під час вчинення вбивства на замовлення можуть бути використані різні вибу­хові пристрої. У такому випадку існує певна специфіка в огляді місця події: залучен­ня фахівців до огляду; послідовність його проведення; пошук слідів на залишках ви­бухових пристроїв; виявлення залишків вибухівки тощо.

При огляді трупа на місці події обов'язково досліджуються: поза трупа, зовніш­ній стан одягу на трупі, ложе трупа, тіло трупа і ушкодження на ньому. Якщо особа жертви не встановлена, здійснюють опис ознак зовнішності загиблого та його одягу.

Виявлення і допит свідків має певні труднощі при розслідуванні вбивств на за­мовлення. Це пов'язано зі страхом тих чи інших осіб перед злочинцями, небажан­ням наразитися на небезпеку. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (ст. 7) передбачає такі заходи забезпе­чення їх безпеки: а) особисту охорону, охорону житла і майна; б) видачу спеціаль­них засобів індивідуального, захисту і сповіщення про небезпеку; в) використання технічних засобів контролю, прослуховування телефонних та інших переговорів, візу­альне спостереження; г) заміну документів та зміну зовнішності; ґ) зміну місця ро­боти або навчання; д) переселення в інше місце проживання; є) поміщення до до­шкільної виховної установи або установи соціального захисту населення; є) забезпе­чення конфіденційності відомостей про особу; ж) закритий судовий розгляд та ін.

Існує кілька шляхів встановлення свідків: 1) виявлення свідків шляхом опиту­вання громадян, які знаходяться в районі, де сталася подія; 2) встановлення свідків, які живуть чи працюють поблизу місця виявлення трупа; 3) встановлення свідків за­собами оперативно-розшукової діяльності; 4) повідомлення у засобах масової інфор­мації про необхідність надання допомоги.

Як свідки можуть бути допитані: 1) особи, які першими виявили труп; 2) осо­би, які повідомили в міліцію чи прокуратуру про виявлення трупа; 3) очевидці по­дії; 4) інші особи (близькі, рідні, знайомі).

Допит свідка-очевидця (чи особи, яка першою виявила труп) передбачає з'ясу­вання таких обставин: коли і чому він з'явився на місці вбивства; хто ще був з ним; чи не виявляв потерпший ознак життя; чи не була змінена обстановка на місці по­дії; чи не бачив свідок, як було вчинено злочин; що він чув або бачив; скільки бу­ло злочинців, їх зовнішність, як вони були одягнені; якою зброєю було вчинено вбив­ство; чи користувалися злочинці транспортом; чи мали вони радіозв'язок; про що розмовляли злочинці; як вони зверталися один до одного; в якому напрямку зник­ли злочинці; як довго вони перебували на місці події тощо.

Специфіка вбивств на замовлення передбачає необхідність використання сучас­них криміналістичних науково-технічних розробок. Однак можуть дати бажаний ре­зультат і традиційні засоби відтворення особи злочинця за допомогою свідка-очевид­ця — у вигляді словесного або рисованого портрета, фоторобота (у тому числі й із за­стосуванням комп'ютерної техніки).

У розкритті вбивств на замовлення важливе значення має створення так званих психологічних портретів чи психологічних профілів. Це один з різновидів криміналіс­тичних розумових моделей. Портрет (профіль) розшукуваного злочинця являє собою систему відомостей про психологічні та інші ознаки даної особи, важливі для її ви­явлення та ідентифікації. Ця система охоплює не тільки психологічні, а й правові,

206 Розслідування деяких видів убивств

соціально-демографічні, криміналістичні ознаки. На відміну від багатофункціональ­ного словесного портрета психологічний портрет відбиває внутрішні, психологічні, а також поведінкові ознаки людини. Його основна функція — бути засобом пошу­ку, виявлення злочинця, особа якого не встановлена.

Певну допомогу в розкритті вбивств на замовлення можуть надати довідково-інформаційні та оперативні обліки органів внутрішніх справ.