§ 2. Початковий етап розслідування

У процесі розслідування вбивств необхідно з'ясувати низку обставин, що сприя­ють встановленню істини. До них належать: 1) безпосередня причина смерті; 2) що мало місце — насильницьке заподіяння смерті чи смерть сталася з інших причин (нещасний випадок, хвороба); 3) яким способом, за допомогою яких знарядь вчине­но вбивство; 4) час настання смерті (має важливе значення для встановлення бага­тьох обставин, зокрема часу вчинення злочину, визначення кола можливих свідків, організації оперативно-розшукових заходів, пов'язаних з пошуком злочинця, та ін.); 5) місце вчинення вбивства; 6) обставини, за яких вчинено вбивство; 7) особа жерт­ви (може бути встановлена в разі виявлення документів, які засвідчують особу, а та-

Початковий етап розслідування 199

кож пред'явлення для впізнання особам, котрі першими виявили потерпілого, або тим, які проживають поруч з місцем події; особа жертви може бути встановлена шля­хом звернення до криміналістичних обліків, зокрема до дактилоскопічного і обліку осіб, що зникли безвісти; 8) співучасники вбивства і роль кожного з них у вчинен­ні злочину; 9) особа вбивці (може бути встановлена шляхом опитування свідків, скла­дання композиційного портрету, його показу по телебаченню); 10) мотиви вбивства (помста, користь, ревнощі, бажання усунути конкурента, «розборки» мафіозних груп); 11) обставини, що сприяли вбивству (умисному чи необережному), заходи, яких тре­ба вжити для попередження таких злочинів.

Названі обставини складають основні питання при розслідуванні вбивств, але не вичерпують їх.

Початкові дії при розслідуванні вбивств включають невідкладні слідчі дії та опе-ративно-розшукові заходи. До оперативно-розшукових заходів належать: організація переслідування злочинця, опитування громадян, які першими виявили труп, або тих, котрі перебували на місці злочину, організація спостереження на вокзалах, приста­нях, улаштування засідок тощо.

Початковою невідкладною слідчою дією є огляд місця події і трупа. Особливос­ті огляду місця події по справах цієї категорії випливають із специфіки характеру вбивства (застосування вогнепальної зброї, удавлення зашморгом, отруєння тощо). Важливими є також пошук і огляд слідів та речових доказів. Характер вбивства орі­єнтує слідчого на пошук слідів, характерних для застосування тих чи інших знарядь і засобів вчинення злочину. Так, слідами застосування вогнепальної зброї можуть бу­ти гільзи, стріляні кулі, іноді пістолет, а також сліди крові, сліди опору (боротьби) і, що особливо важливо, мікросліди й сліди-нашарування. Аналіз таких слідів дозво­лить дійти висновку про вид зброї, з якої було зроблено постріл; при дослідженні мікрослідів (крупинок, ниток) можна встановити групову належність тканини одягу злочинця.

У випадках, коли наявні ознаки отруєння, на місці події необхідно вилучити по­суд із залишками харчів, лікарські препарати (порошки, пляшки з ліками), виділен­ня потерпілого.

При удавленні зашморгом чи повішенні особливу увагу слід зосередити на ма­теріалі зашморгу, його формі, способі в'язання, бо це часто пов'язано з фаховими навиками особи, яка вчинила злочин, і може вказати на певне коло осіб, які могли бути причетними до події.

Так, при розслідуванні вбивства шляхом удавлення зашморгом жінки, труп якої був

виявлений у водосховищі, дослідження характеру в'язання зашморгу вказувало на те, що

воно притаманне фаховим діям телятників — саме так зв'язують телят. Зять потерпілої

був телятником. Незважаючи на висунуте ним неправдиве алібі, вину його було доведено.

Огляд місця події і трупа здійснюється за участю судово-медичного експерта, який виконує у цьому випадку функції фахівця. Він допомагає слідчому в здійснен­ні огляду, зосереджуючи свою увагу на огляді трупа. Проте це не означає, що ог­ляд трупа здійснюється тільки судово-медичним експертом, слідчий бере в ньому найактивнішу участь. Огляд трупа здійснюється в певній послідовності. Саме у такій послідовності фіксуються в протоколі його результати. При огляді трупа в прото­колі зазначаються: а) загальні дані (зріст, вік, стать, поза, положення); б) одяг (його стан, ознаки, наявність слідів впливу знаряддя вбивства); в) будова тіла, колір шкі­ри, особливі прикмети; г) ушкодження, що є на тілі (розмір, форма, місце розта­шування).

200 Розслідування вбивств

Велике значення має огляд ложа трупа (тобто місця його виявлення). Тут мо­жуть бути виявлені документи, предмети, загублені злочинцем, знаряддя вбивства та інші сліди, що мають значення для з'ясування характеру вчиненого злочину.

У процесі огляду місця події внаслідок аналізу виявленого слідчий у ході моде­лювання картини злочину може виявити негативні обставини — такі, що суперечать даним про природний розвиток подій. Зокрема, це може бути посмертний характер странгуляційної борозни при заяві про самогубство потерпілого, відсутність крові при чималому числі ножових поранень тощо.

До початкових слідчих дій належить призначення та провадження судово-медич­ної експертизи. Серед питань, що розв'язуються судово-медичною експертизою, мо­жуть бути такі: причина смерті, час її настання; характер та послідовність ушкод­жень; чи міг постраждалий сам завдати собі ушкодження; прижиттєвість або посмерт-ність ушкоджень трупа; його резус-фактор, що сприяє визначенню особливостей крові, сліди якої можуть бути виявлені на одязі підозрюваного. Судово-медична екс­пертиза відкриває можливість для індивідуальної ідентифікації особи по крові, част­ках м'язів, фрагментах кісток (ДНК).

Поряд із судово-медичною експертизою можуть призначатися й інші експерти­зи, в тому числі судово-балістична, трасологічна, дактилоскопічна, біологічна та ін.

До невідкладних слідчих дій належить пред'явлення трупа для впізнання. Необ­хідність у цьому виникає тоді, коли іншим шляхом особу постраждалого встанови­ти неможливо. Пред'явлення для впізнання здійснюється у морзі особам, які заяви­ли про зникнення, або можливому вбивці. Пред'явленню для впізнання передує до­пит заявників про прикмети зовнішності і одягу постраждалого, а також здійснення туалету трупа з метою надати зовнішності прижиттєвого вигляду. Результати пред'яв­лення для впізнання фіксуються в протоколі.

При розслідуванні вбивств особливе місце посідає допит свідків. До плану до­питу включаються всі питання, що характеризують склад злочину. Особливе значен­ня має деталізація показань, бо вона може містити необхідну інформацію для кон­трольних запитань і перевірки показань як свідків, так і обвинувачених. Показання свідків можуть мати значення для розшуку злочинця (опис прикмет зовнішності) і наступного пред'явлення для впізнання.

При розслідуванні вбивств однією з важливих слідчих дій є обшук, метою якого є виявлення слідів і речових доказів причетності особи до злочину. В процесі обшу­ку слідчий повинен бути орієнтований на пошук: одягу і взуття злочинця, що були на ньому під час події; знарядь і засобів заподіяння смерті; цінностей і предметів, що належали потерпілому; зброї і боєприпасів; листування, фотознімків та інших даних, що можуть пояснити характер стосунків між злочинцем і потерпілим; слідів крові.

При проведенні обшуку в будинках, надвірних будівлях і на дворових ділянках можуть бути виявлені сліди розчленування і останків розчленованого трупа.

Успіх розслідування вбивств визначається його плануванням. Планування в своїй основі передбачає висунення версій, виявлення доказів внаслідок логічного аналізу їх походження, ролі і значення. Висунення загальних версій є важливим етапом пла­нування і має місце на тій стадії розслідування, коли вже проведені основні невід­кладні слідчі дії. Аналізуючи одержані докази, слідчий висуває найбільш імовірні вер­сії, серед яких суттєве значення мають версії про осіб, які вчинили вбивство, і мо­тиви вчинення злочину. Залежно від одержаних матеріалів можуть бути висунуті такі слідчі версії: а) смерть є наслідком вбивства; б) смерть є наслідком самогубства; в) смерть є наслідком нещасного випадку; г) природна смерть.

Розслідування вбивств на замовлення 201

Щодо мотивів вбивства можуть бути висунуті такі версії: а) вбивство з метою за-володіння майном потерпілого; б) вбивство із помсти; в) вбивство з метою прихо­вання іншого злочину і страху викриття; г) вбивство з метою позбавитися необхіднос­ті турбуватися про потерпілого чи з метою одержати свободу дій (вступити в інший шлюб, не сплачувати аліменти та ін.); ґ) вбивство у сварці, бійці; д) вбивство з не­обережності; є) вбивство при необхідній обороні.

Неприпустимо перебувати в полоні однієї версії, якою б правдоподібною вона не здавалася.

Висунення слідчих версій сприяє вирішенню таких питань: 1) чи вчинено вбив­ство в місці виявлення трупа; 2) шляхи проникнення вбивці до місця злочину або виявлення трупа; 3) діяла на місці злочину одна людина чи декілька; 4) які зміни на місці події залишив вбивця; 5) тривалість перебування вбивці на місці події; 6) час вчинення вбивства (час доби); 7) положення жертви і вбивці в момент вбивства; 8) які дії, крім вбивства, вчиняв злочинець на місці злочину; 9) які предмети зали­шив вбивця на місці злочину; 10) які сліди з місця події могли залишитись на вбивці; 11) хто і звідки міг бачити і чути, що відбувалося.