§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі

Висновок експерта є джерелом судових доказів. Висновок експерта — це проце-гжіьний документ, в якому викладаються підстави проведення експертизи, хід та ре-:.іьтати експертного дослідження. Він складається з трьох частин: вступної, дослід--;! та заключної (ст. 200 КПК України).

У вступній частині зазначаються: найменування експертизи; дата і місце скла-лння висновку; дата постанови про призначення експертизи та хто її виніс; пере-\х об'єктів, що надійшли на дослідження, порівняльних та інших матеріалів; питан-

166 Призначення та проведення судових експертиз

ня, поставлені перед експертом, відомості про його особу; клопотання про надання додаткових матеріалів та результати їх розгляду; відомості про участь експерта у про­веденні слідчих дій; прізвища та процесуальний стан осіб, які брали участь при про­веденні експертизи.

У дослідній частині описуються об'єкти експертизи, викладається процес експерт­ного дослідження, робиться аналіз і синтез отриманих результатів, наводяться різні розрахунки та довідкові дані, якими користувався експерт, обґрунтовуються його вис­новки. Дослідна частина висновку ідентифікаційної експертизи повинна містити опис конкретних ознак, покладених в обґрунтування висновку.

У заключній частині містяться висновки експерта, тобто відповіді на поставлені перед ним питання. Висновок експерта може мати форму категоричного висновку або висновку про неможливість вирішити питання, яке поставлене перед експертом. Категоричний висновок може бути позитивним або негативним. До висновку дода­ється ілюстративний матеріал: фотознімки, схеми, креслення та ін. Висновок підпи­сується експертом.

Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами. Та обставина, що висновки експерта обґрунтовані дослідженнями, проведеними із застосуванням нау­кових, технічних або інших спеціальних знань, не виключає можливості та необхід­ності їх оцінки слідчим і судом у повному обсязі. Відповідно до ст. 75 КПК Украї­ни висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних поста­нові, ухвалі, вироку.

Оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів (ст. 67 КПК України). Однією з особливостей оцінки висновку експерта є необхід­ність спеціального мотивування підстав, за якими відкидається висновок.

Оцінка висновку експерта є складною розумовою діяльністю, яка включає:

1. аналіз дотримання процесуального порядку призначення та проведення судо­ вої експертизи;

2. визначення відповідності висновку експерта завданню;

3. встановлення повноти та наукової обґрунтованості висновку експерта;

4. визначення відповідності висновку експерта іншим зібраним по справі до­ казам;

5) перевірку віднесення до справи даних, які містяться у висновку. Необхідно мати на увазі, що встановлені суперечності між висновком експерта

та іншими даними по справі ще не свідчать про недостовірність висновку. Супереч­ливі дані підлягають новій оцінці, під час якої можуть бути встановлені погрішності у результатах огляду місця події або обшуку, помилки у показаннях свідків або по­терпілих та ін.

У результаті оцінки висновку експерта слідчий (суд) може прийняти одне з та­ких рішень:

1. визнати висновок експерта повним та обґрунтованим, таким, що має значен­ ня по справі;

2. визнати висновок неповним або недостатньо ясним та при необхідності при­ значити додаткову експертизу або допитати експерта відповідно до ст. 201 КПК України;

3. визнати висновок експерта необгрунтованим або сумнівним щодо його пра­ вильності та при необхідності призначити повторну експертизу або провести інші процесуальні дії, спрямовані на перевірку висновків експерта.

Довідкові дані щодо деяких видів судових експертиз 167