§ 3. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин

Впізнання живих осіб провадиться у випадках, коли: а) особа, яка підлягає пред'явленню, не була раніше відома свідкові, але спостерігалася ним у зв'язку зі злочинною подією; б) свідок знав раніше пред'явлену особу, але не може дати не­обхідних даних про неї.

Процес пред'явлення можна поділити на три стадії. На першій стадії перед пред'явленням особи для впізнання, в присутності понятих їй пропонують зайняти будь-яке місце серед інших осіб і роз'яснюють її права. На другій стадії впізнаючий запрошується до приміщення, де знаходяться всі учасники впізнання, його попере­джають про кримінальну відповідальність за неправдиві показання (якщо це потер­пілий) і за відмову давати показання (якщо це свідок). Після цього у особи, яка впі­знає, з'ясовують, чи задовольняють її умови, чи їй добре видно зовнішні прикмети всіх осіб. При позитивній відповіді впізнаючому пропонують подивитися на групу осіб, впізнати серед них потрібну особу і пояснити, за якими ознаками він її впі­знав. При цьому не треба квапити його з відповіддю, слід дати йому час на обдуму­вання. Якщо впізнаючий вагається з відповіддю, можна запропонувати пред'явленим особам пройтись по кабінету з метою спостереження їх у русі чи дозволити пред'яв­леним особам розмовляти між собою.

150 Пред'явлення для впізнання

Третя стадія полягає у встановленні тотожної чи групової належності або від­мінності конкретного об'єкта. Названі впізнаючим прикмети, ознаки повинні бути виражені в певній формі. Виконання цієї вимоги багато в чому залежить від пра­вильно поставлених йому уточнюючих і конкретизуючих запитань.

Результат пред'явлення для впізнання може бути позитивним, коли впізнаючий заявляє про впізнання і вказує не тільки загальні прикмети і ознаки, а й особливі, на яких ґрунтувалося впізнання. Результат для впізнання може бути й негативним. Це може статися, коли, наприклад, з моменту спостереження пройшло багато часу; особа, яку впізнають, різко змінила свою зовнішність; впізнаючий боїться помсти; для впізнання пред'явлено іншу особу.

Впізнання людей може бути також за голосом, особливостями мови і ходи. При пред'явленні для впізнання за голосом повинні бути створені певні умови: а) для від­творення звукової мови (приміщення з певними акустичними даними тощо); б) для аналізу і оцінки голосу особи, яку впізнають (для цього використовують дві суміж­ні кімнати з відчиненими дверима чи тонкою перегородкою між кімнатами; на від­критій місцевості користуються парканом, деревами тощо, які б не дозволяли впізна­ючому бачити особу, котру впізнають); в) всі учасники мають бути поділені на дві групи: в одній — слідчий, впізнаючий, двоє понятих, а також фахівці та інші учас­ники, в другій — особа, яка допомагає слідчому (наприклад співробітник міліції), поняті, особа, яку впізнають, та особи, що ведуть з нею розмову; г) зміст розмови, відтвореної під час впізнання, не повинен торкатися розслідуваної справи, але в її тексті мають бути слова, які чув впізнаючий в момент спостереження.

Можливе впізнання за особливістю ходи, оскільки ходу характеризують довжина кроку даної людини, кут розгортання стопи, швидкість руху. Хода має бути природ­ною, коли людина йде вільно, без напруження. Неприродна хода найчастіше пов'я­зана з різними аномаліями. Основними умовами проведення впізнання за особливо­стями ходи слід вважати такі: а) вибір місця проведення, що забезпечує відтворення ознак ходи і можливість їх спостереження впізнаючим; б) пред'явлення особи, яку впізнають, серед інших осіб, які мають схожі ознаки ходи; в) особа, яку впізнають, не повинна знати про те, що за нею спостерігають; г) впізнаючому повинно бути надано досить часу для спостереження ходи пред'явлених осіб.

У практиці розслідування зустрічаються два основних випадки пред'явлення тру­па для впізнання. Перший випадок має місце при організації пред'явлення відразу ж після огляду місця події, і слідчий часто не має можливості допитати кого-небудь щодо прикмет невідомої особи, труп якої пред'являтиметься. За таких обставин без попереднього допиту труп пред'являється мешканцям навколишніх будинків, вулиць, а також службовим особам, які спілкуються з населенням. Другий випадок — коли на момент впізнання є дані про зникнення певної особи, допитують її близьких чи знайомих, а потім пред'являють їм труп для впізнання.

Пред'явлення трупа для впізнання слід проводити в тому одязі, що є на ньо­му, в необхідних випадках цьому повинен передувати туалет трупа, що полягає у видаленні бруду і крові з його обличчя, приведенні у звичайний вигляд зачіски. Тільки в особливих випадках, до яких слід віднести наявність значних ушкоджень на обличчі чи зміни внаслідок довгого перебування у воді тощо, можна визнати до­цільною реставрацію обличчя трупа. Для ідентифікації особи необхідно широко використовувати прикмети, що є на трупі, а для цього слід надати впізнаючому мож­ливість оглянути обличчя трупа, а в разі необхідності — все тіло. При пред'явлен­ні трупа для впізнання необхідно враховувати деякі дані психології, оскільки трап-

Фіксація результатів пред'явлення для впізнання 151

ляються випадки помилкового впізнання внаслідок психологічного настроювання, самонавіювання тощо; іноді при цьому необхідна присутність судово-медичного екс­перта.

Якщо труп не впізнано, його відправляють до моргу. Слідчий продовжує робо­ту по встановленню осіб, які можуть впізнати труп (наведення довідок про осіб, які зникли безвісти, перевірка за даними криміналістичного обліку тощо).

Особливості пред'явлення для впізнання предметів і тварин обумовлюються харак­тером об'єктів впізнання і метою, з якою воно проводиться. Якщо стосовно пред­мета, що підлягає пред'явленню, відомі особливі ознаки, то слідчий повинен піді­брати не менше трьох інших предметів з однорідними ознаками. Якщо ж відомі тільки його загальні ознаки, то він повинен пред'являтися серед інших об'єктів з однорід­ними ознаками, але різними за видовими властивостями.

Порядок пред'явлення для впізнання предметів і тварин здійснюється так само, як і при впізнанні живих осіб. Пред'явлення для впізнання тварин не регламенту­ється КПК України, але процес такого впізнання здійснюється з дотриманням тих самих криміналістичних прийомів, що використовуються при пред'явленні для впі­знання предметів.

У слідчий практиці нерідко виникає необхідність пред'явлення для впізнання жи­вих осіб, трупів, предметів та інших об'єктів за фотознімками.

Впізнання за фотознімками живої особи проводиться, коли вона відсутня, але слідчий має її фотознімки. Для встановлення особи вбитого нерідко пред'являються фотознімки трупа. Звичайно ці фотознімки використовуються у випадках, коли пред'явлення трупа не мало позитивних результатів і його поховали. Фотознімки мо­жуть пред'являтися не тільки на тій території, де було виявлено труп, айв інших місцевостях.

Пред'явлення для впізнання за фотознімками може також проводитися з так­тичних міркувань. Як правило, пред'явлення для впізнання предметів за фотознім­ками проводиться в тих випадках, коли їх неможливо пред'явити в натурі.

Необхідно, щоб пред'явлені фотознімки були однаковими за формою і розмі­ром, а зображені на них обличчя схожі з тим, тотожність якого передбачається вста­новити. Слід прагнути до того, щоб фотознімки відносилися до того часу, коли сві­док спостерігав ту чи іншу особу в зв'язку з розслідуваною подією.