§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події

Основним способом фіксації результатів відтворення обстановки та обставин події є протокол, який складається відповідно до вимог статей 84, 85, 195 КПК Украї­ни. У протоколі виділяють три частини: вступну, описову і заключну. В описовій частині протоколу слідчого експерименту містяться такі відомості: точне місце про­ведення слідчої дії; метеорологічні, звукові та інші умови; обстановка; розміщення учасників перед початком дослідів; зміст кожного досліду; одержані результати та ін. Також слід зазначати: звідки почався маршрут прямування до місця перевірки, як він проходив, які показання давав обвинувачений, підозрюваний чи свідок, які дії він виконував на місці події, які питання ставилися до особи, показання якої пере­віряються, які вона давала відповіді, які сліди чи предмети були виявлені у ході пе­ревірки показань на місці.

У протоколі відтворення обстановки і обставин події містяться дані про заяви та зауваження учасників слідчої дії (якщо вони мали місце), про час початку і за­кінчення відтворення, про попередження учасників щодо нерозголошення даних слід­ства. Протокол складає особа, яка проводить слідчу дію, а підписують його всі осо­би, які брали участь у відтворенні обстановки і обставин події, поняті та слідчий.

Додатковими способами фіксації результатів відтворення обстановки і обставин події є складання планів і схем, використання фото-, кіно-, відеозйомки, звукозапису. Метою такої фіксації є наочне відображення обстановки і обставин відтворюваної

Поняття судової експертизи, її види та значення 159

події. Так, плани і схеми дозволяють відобразити розташування ділянок місцевості і приміщень, розміщення всіх предметів і учасників слідчої дії. На планах і схемах ба­жано намітити маршрут руху із зазначенням його початку та закінчення, проміжні зупинки, місця проведення дослідів тощо.

Фотозйомку доцільно застосовувати для фіксації взаємного розташування учас­ників відтворення обстановки і обставин події, важливих елементів дослідів або пе­ресування учасників перевірки показань на місці, їх результатів. Окремі моменти під час слідчої дії фотографуються за правилами судово-оперативної зйомки.

Відеозйомка має певні переваги у порівнянні з фотографуванням. Вона дозво­ляє зафіксувати всі дії обвинуваченого (свідка) в динаміці, послідовність цих дій, іні­ціативу обвинуваченого у показі і розповіді під час відтворення обстановки і обста­вин події.

Глава 16. Призначення та проведення судових експертиз

§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення

У кримінально-процесуальній діяльності спеціальні знання використовуються у двох формах: при залученні спеціалістів під час окремих слідчих (судових) дій та в межах проведення експертизи. Під час здійснення правосуддя велику допомогу слід­ству та суду надає судова експертиза. Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом за завданням слідчого або суду речових доказів та ін­ших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, які мають зна­чення для правильного вирішення справи.

Проведення судової експертизи регламентовано Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р., КПК України (статтями 75—77; 196—205; 310—312) і ЦПК України (статтями 57—61). Згідно з чинним законодавством України експер­тиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч. 1 ст. 75 КПК Украї­ни). До спеціальних знань відносяться будь-які знання та уміння об'єктивного ха­рактеру, отримані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, до­свіду практичної роботи, що відповідають сучасному науковому і практичному рівню.

У теорії кримінального процесу та криміналістики судова експертиза визнача­ється як дослідження, що провадиться згідно з кримінально-процесуальним або ци­вільно-процесуальним законом особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі з метою встановлення обставин (фактичних даних), що мають зна­чення для справи. Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судо­вої експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що пере­буває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Під час експертизи істотні для справи факти можуть встановлюватися за відсут­ності слідчого (або суду). Ця особливість дозволяє пояснити, чому законодавець вста­новив систему додаткових процесуальних гарантій, дотримання яких покликано спри­яти достовірному, повному й об'єктивному встановленню фактів експертом та все­бічній перевірці його висновків слідчим і судом. Експертизу слід призначати тільки

160 Призначення та проведення судових експертиз

тоді, коли в цьому є дійсна необхідність, коли без відповіді експерта на деякі питан­ня неможливо встановити істину у справі. Недопустимо призначати експертизу для вирішення питань, що потребують таких спеціальних знань, які не виходять за ме­жі професійної підготовки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирішення екс­перта не можна ставити питання правового характеру.

Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За своєрідністю пред­мета спеціальних пізнань їх можна розділити на кілька класів: криміналістичні, су­дово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хімічні, товарознавчі та харчових продуктів, еколо­гічні, бухгалтерсько-економічні та деякі інші.

Кожний названий клас можна поділити на роди, види та підвиди. Так, усі кри­міналістичні експертизи поділяються на два роди: традиційні та нетрадиційні. Тради­ційні охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, трасологічна, судово-по­черкознавча, авторознавча, судово-балістична, техніко-криміналістична експертиза документів та ін. Нетрадиційні включають експертизу матеріалів, речовин та виро­бів (нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, лакофарбових матеріалів та покриття, об'єктів волокнистої природи), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін.

Найбільш поширеним видом судової експертизи є криміналістична. Криміналіс­тична експертиза — це лабораторне дослідження об'єктів з метою встановлення їхньо­го фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, при яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об'єктів або їх тотожності. Така експертиза вимагає застосування спеціальних криміналістич­них знань. її об'єктами можуть бути тексти та підписи документів, відбитки печаток і штампів, сліди рук, ніг, знарядь злому та інструментів, транспортних засобів, зброї, боєприпасів та ін. Залежно від об'єктів дослідження криміналістичні експертизи по­діляються на почеркознавчу, техніко-криміналістичну експертизу документів, трасо-логічну, судово-балістичну та ін.

Судово-медичні експертизи поділяються на експертизи трупа, живих осіб, речо-.вих доказів. Завдання їх полягає у встановленні причини смерті, характеру та ступе­ня тяжкості тілесних ушкоджень, визначенні групової належності й походження різ­них виділень організму людини та вирішенні інших питань, що вимагають застосу­вання судово-медичних знань.

За характером завдань, які вирішуються, та методів дослідження судові експер­тизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Іден­тифікаційні експертизи встановлюють індивідуальну тотожність; класифікаційні — ви­значають групову належність різного роду об'єктів; діагностичні — показують стан різних об'єктів та їх динаміку.

Судові експертизи поділяються на:

1. первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрунтованості вис­ новку експерта в результаті первинної експертизи або у разі сумніву в правильності його висновку. Така експертиза доручається іншому експертові або іншим експер­ там (статті 75, 203 КПК України);

2. основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить ясною, і доручається тому самому або іншому ек­ спертові (статті 75, 203 КПК України);

3. одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експертом. Комісійна екс­ пертиза проводиться групою експертів — спеціалістів з однієї галузі знань. Комісій-

Процесуальні та організаційні питання призначення та проведення експертиз... 161

на експертиза може призначатися для вирішення достатньо складних питань або за наявності різних точок зору з якого-небудь питання;

4) однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при проведенні якої вико­ристовуються знання у якійсь одній галузі науки. При виконанні комплексної експер­тизи використовуються спеціальні знання різних наук. Це можуть бути медико-кри-міналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічні та криміналістичні, зоотехнічні, ветеринарні та інші комплексні дослідження. Фахівці, які беруть участь у комплексній судовій експертизі та дійшли єдиної думки, складають та підписують спільний вис­новок. При цьому в акті визначається, у чому конкретно полягала роль кожного фа­хівця. У разі, коли експерти не дійшли згоди, кожний з них складає окремий вис­новок.