- •Лекція №3 Предмет екологічного права. Об’єкти природи, природні ресурси та природні комплекси. Суб’єкти екологічного права.
- •Лекція №4 Джерела правового регулювання взаємодії суспільства і природи. Класифікація нормативних актів.
- •1. По юридичній чинності: закони і підзаконні акти
- •2. По предмету правового регулювання: загальні і спеціальні.
- •3. По характеру правового регулювання: матеріальні і процесуальні.
- •4. За своїм характером: кодифіковані і не кодифіковані.
- •Лекція №5 Конституція України – основне джерело екологічного права.
- •Лекція № 7 Стандартизація в галузі природокористування і охорони природи.
- •Змістовий модуль 6.Пф.С.01.Пп.Р.05.11 Права та обов’язки громадян у галузі екології Лекція №8 Поняття і види, законодавче закріплення прав громадян. Гарантії екологічних прав громадян.
- •Гарантії екологічних громадян громадян
- •Лекція № 9 Поняття і види обов’язків громадян.
- •Змістовий модуль 6.Пф.С.01.Пп.Р.05.12 Суб’єкти та об’єкти права природокористування Лекція №10 Поняття та зміст права власності на природні ресурси.
- •Лекція №11 Поняття, принципи, види і зміст права природокористування.
- •1) По підставах виникнення:
- •2) У залежності від об'єктів природокористування право:
- •3) У залежності від термінів природокористування:
- •4) По формах організації право:
- •5) У залежності від засобів виникнення відношень природокористування:
- •Змістовий модуль 7.Пф.Д.02.Пп.Р.04.06 Права і обов’язки природокористувачів Лекція №12 Права природокористувачів.
- •Лекція №13 Обовязки природо користувачів
- •Вибірковий модуль 2. Екологічний контроль в Україні. Екологічна експертиза Лекція №14 Поняття і класифікація видів екологічного контролю.
- •Лекція №15 Види екологічного контролю.
- •Лекція №16 Юридична природа екологічної експертизи.Процедура здійснення екологічної експертизи.
- •Лекція№17 Об’єкти і суб’єкти екологічної експертизи. Статус експерта.
- •Лекція№18 Умови і підстави проведення екологічної експертизи. Шляхи і терміни.
- •Лекція №19 Аналітична обробка матеріалів та висновки екологічної експертизи.
- •Лекція№20 Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (овнпс).
- •Лекція№21 Поняття і функції юридичної відповідальності за природноресурсове і екологічне правопорушення. Екологічне правопорушення.
- •Лекція№22 Загальні положення Кримінального кодексу України. Поняття, особливості, признаки, види екологічного злочину. Покарання.
- •Лекція№23 Поняття, особливості, об’єкти і суб’єкти адміністративних екологічних правопорушень.
- •Лекція№24 Процедура накладення адміністративного стягнення за екологічне правопорушення.
- •Лекція №25 Трудова дисципліна і відповідальність працівників за екологічне правопорушення.
- •Лекція№26 Правові форми відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю. Цивільно-правова відповідальність за екологічне правопорушення.
- •Вибірковий модуль 4. Економіко-правовий механізм у галузі екології. Лекція№27 Економіко-правовий механізм у галузі екології.
- •Вибірковий модуль 5. Правове забезпечення екологічної безпеки в Україні. Лекція№28 Поняття і юридична природа екологічної безпеки. Особливості. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.
- •Лекція№28 Правові вимоги щодо забезпечення екологічної безпеки при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів.
- •Лекція№29 Правові вимоги щодо безпеки продуктів.
- •Лекція№32 Права і обов’язки землекористувачів. Плата за землю. Засоби охорони земель. Земельно-правова відповідальність.
- •Лекція№33 Державний фонд надр. Види корисних копалин. Право надрокористування. Правова охорона надр. Юридична відповідальність.
- •Лекція№34 Поняття і склад водного фонду України. Правові заходи охорони і використання вод. Водоохоронні зони. Попередження шкідливого впливу забруднених вод.
- •Лекція№35 Законодавча база – Водний кодекс України. Види правопорушень водного законодавства. Відповідальність за порушення стану водного об’єкту.
- •Лекція№ 37 Суб’єкти, види і чинники права користуванням тваринним світом. Законодавча база.
- •Змістовий модуль 6.Пф.С.01.Пп.Р.05.16 Правовий режим охорони і використання атмосферного повітря Лекція№38 Атмосферне повітря як об’єкт охорони. Поняття правової охорони атмосферного повітря.
- •Лекція№39 Аналіз охоронних правових заходів щодо атмосферного повітря. Відповідальність за порушення законодавства.
- •Вибірковий модуль 5. Правова охорона природно-заповідного фонду Лекція№40 Територія природно-заповідного фонду. Класифікація територій і об’єктів, правовий режим, форма власності.
- •Лекція№41 Основні засоби збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Види відповідальності. Законодавча база.
- •Вибірковий модуль 7. Еколого-правові аспекти у сфері використання побутових і промислових відходів Лекція№43 Стійкість і безпечність навколишнього середовища. Поняття і класифікація відходів.
- •Класифікація відходів
- •Промислові відходи
- •Побутові відходи
- •Лекція № 44 Екологічні аспекти промислових і побутових відходів. Екологічно чисті технології.
- •Лекція№ 45 Забруднення гідросфери промисловими та побутовими стоками. Очисні споруди.
- •Лекція№46 Переробка і утилізація відходів. Маловідходні виробництва.
- •Лекція№47
- •Лекція № 48 Юридична відповідальність за правопорушення у сфері обігу з відходами.
- •Лекція№49 Поняття, особливості обліку і збереження радіактивних відходів.
- •Вибірковий модуль 8. Екологічний стан природнього довкілля України і Луганської області Лекція№ 50 Екологічна політика України. Екологічний стан довкілля України. Природоохоронні заходи.
- •Лекція№ 51 Характеристика природних ресурсів Луганської області. Природно-заповідний фонд області. Екологічний стан навколишнього середовища. Перспективи покращення довкілля.
- •Природні ресурси Заповідний фонд
- •Рослинність
- •Тваринний світ
- •Корисні копалини
- •Бібліографія
- •Нормативно-правові акти України в Сфері охорони навколишнього середовища.
Лекція №19 Аналітична обробка матеріалів та висновки екологічної експертизи.
Еколого-експертний процес складається з трьох основних етапів: підготовчого, або перевірки наявності необхідних реквізитів проектних матеріалів і їх відповідності діючому законодавству; основної, або аналітичної обробки даних по об’єктах експертизи; заключного, або узагальнення і оцінки даних та складання акту експертизи.
На підготовчому етапі виявляють і перевіряють достовірність і повноту представлених передпланових, проектно-планових і проектно-кошторисних матеріалів, їх відповідність вимогам діючого законодавства, нормативним документам.
Аналітичну обробку об’єктів експертизи можна умовно розділити на два підетапи: вивчення, аналіз і перевірка рішень, викладених у пояснювальній записці, що містяться у графічному матеріалі, а також тих, що прикладаються до передпланової, проектно-планової і проектно-кошторисної документації матеріалів — висновків про погодження попереднього вибору земельних ділянок, проведення розвідувальних робіт тощо; перевірка і аналіз результатів обстеження місця розміщення об’єктів.
Експертні органи на даному етапі повинні приділяти велику увагу визначенню ефективності заходів, спрямованих на поліпшення стану природних ресурсів, які виконують оздоровчі, охоронні й захисні функції (створення санітарно-охоронних зон, парків, лісопарків, ставків, захисних лісосмуг на землях сільськогосподарського призначення і вздовж транспортних магістралей, охорона лікувальних джерел, заповідних територій тощо).
Складовою частиною аналітичного етапу є перевірка обґрунтованості використання джерел водопостачання і енергії, комплексного використання сировини, інших матеріальних ресурсів, включаючи відходи виробництва і вторинну сировину, застосування природозберігаючих технологій.
Обов’язкова вимога — аналіз рішень про можливі прогнозні зміни навколишнього природного середовища при реалізації проектів з врахуванням впливу антропогенних, кліматичних, метеорологічних та інших природних факторів і процесів, їх екологічна, економічна, психологічна і санітарно-гігієнічна оцінки.
Важливим елементом проектних розробок є натуральні обстеження зони розміщення об’єкта. Вони дають можливість об’єктивно оцінити екологічну обстановку в зоні, виявити позитивні й негативні особливості екологічної системи, що склалася, її антропогенних і природних компонентів. На заключному етапі екологічної експертизи проектів проводять зведену обробку даних, одержаних під час вивчення, аналізу і порівняння аналогів природоохоронних заходів, що передбачені експертними матеріалами. На основі робочих матеріалів експертизи (експертних висновків по окремих розділах проекту) при підготовці зведеного висновку оцінюють якість розробки документації, представленої на екологічну експертизу. Оцінку якості відмічають у зведеному експертному висновку.
Лекція№20 Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (овнпс).
Оцінка впливу на навколишнє середовище(ОВНС) спрямована на виявлення й прогнозування очікуваного впливу на навколишнє середовище, здоров'я та добробут людей із боку господарської та іншої діяльності. Методологія ОВНС дістала своє визнання майже в усіх розвинених країнах. У червні в 1988 р. була введена в дію Директива ЄС № 337/85 "Оцінка впливу деяких державних і приватних проектів господарської діяльності на навколишнє середовище". Відповідно до неї, для країн — членів ЄС обов'язковим є проведення ОВНС до видачі дозволу на здійснення всіх великих проектів, що можуть спричинити негативний вплив на навколишнє середовище.
Розвиткові, становленню і законодавчому оформленню ОВНС в Україні сприяло прийняття законів України "Про охорону навколишнього природного середовиша", "Про екологічну експертизу" та Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-1-95 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд".
Офіційне нормативне тлумачення терміна "ОВНС", наведене в зазначених нормах ДБН А.2.2-1-95, таке: це визначення масштабів і рівнів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічного погляду. Поняття "навколишнє середовище" визначається тут як сукупність природних, техногенних і соціальних умов існування людського суспільства. Це підкреслює комплексність процедури і висновків ОВНС та її орієнтацію відповідно до принципів збалансованого розвитку на інтегральну систему "природа—суспільство".
Метою ОВНС є запобігання погіршенню стану природних ресурсів, екосистем і здоров'я населення в процесі реалізації проектів господарських об'єктів. У цьому контексті ОВНС можна також розуміти як певний вид оцінки екологічних ризиків на передпроектній і проектній стадіях. У документації на об'єкти державної екологічної експертизи, згідно із ст. 15 закону України "Про екологічну експертизу", передбачена обов'язкова наявність комплексної еколого-економічної оцінки впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання й відновлення природних ресурсів, яка оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і Заяви про екологічні наслідки діяльності.
Склад, зміст і порядок розробки розділу ОВНС у складі проектної документації на спорудження, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів народногосподарського призначення в Україні регламентують Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-1-95. Розділ ОВНС є обов'язковою частиною техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) або техніко-економічного розрахунку (ТЕР) програм, проектів. Відповідальність за організацію та проведення ОВНС покладено на замовника. Розробка матеріалів ОВНС доручається спеціалізованим та іншим організаціям, що мають відповідні ліцензії. Процес розробки матеріалів ОВНС відбувається в такій послідовності:
замовник визначає виконавця ОВНС;
замовник і виконавець ОВНС складають та узгоджують Заяву про наміри з обірунтуванням переліку впливів проектованої діяльності; проводять збирання і систематизацію наявних матеріалів про стан природного середовища, умови життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів; складають завдання на розробку матеріалів ОВНС з обґрунтуванням обсягу робіт за- лежно від екологічної небезпеки проектованої діяльності, варіантів її розміщення і стану навколишнього середовища;
виконавець проводить ОВНС згідно із завданням і складає проект Заяви про екологічні наслідки діяльності;
замовник чи, за його дорученням, генеральний проектувальник подають матеріали ОВНС на державну екологічну експертизу до органівМіністерства екології та природних ресурсів України.
За наявності впливів проектованої діяльності на території суміжних держав складається транскордонна ОВНС відповідно до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Структура розділу ОВНС повинна містити такі підрозділи:
підстави для проведення ОВНС;
фізико-географічна і кліматична характеристики району й майданчика (траси) будівництва об'єктів проектованої діяльності;
загальна характеристика об'єктів проектування і господарської діяльності в зонах їх впливів;
характеристика навколишнього природного середовища й оцінка впливів на нього;
характеристика навколишнього соціального середовища й оцінка впливів на нього;
оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;
заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки;
комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище і характеристика залишкових впливів;
Заява про екологічні наслідки діяльності.
Відповідно до українського законодавства підсумковим результатом проведення ОВНС є Заява про екологічні наслідки діяльності, яка являє собою юридичний документ, що подається разом з іншими проектними матеріалами на екологічну експертизу. У цьому документі, крім інформації про результати проведення ОВНС, дається аналіз техніко-економічних і соціальних наслідків запланованої діяльності, пов'язаних з її впливом на навколишнє середовище, аналіз екологічного ризику, а також обґрунтування вибору пропонованого варіанта. Повнота, об'єктивність і кваліфіковане виконання ОВНС — необхідні умови для зваженої оцінки проекту органами державної екологічної експертизи та подальшого обґрунтованого рішення органів управління щодо реалізації проекту.
Оцінка впливу на навколишнє середовище господарських об'єктів може проводитись у повній або обмеженій формі. Повна форма передбачає, що відповідний розділ проектної документації формується відповідно до правил, викладених у Державних будівельних нормах України ДБН А.2.2-1-95, і за своєю суттю являє собою комплексну оцінку впливу проектованого об'єкта на навколишнє середовище на всіх стадіях його "життєвого циклу". Обмежена форма має місце тоді, коли проект об'єкта, що підлягає оцінці, потенційно не може завдавати значного впливу на довкілля. Обсяг і зміст розділу ОВНС у разі використання обмеженої форми мають визначатися замовником, генеральним проектувальником і місцевим органом з питань екологічної безпеки. Наприклад, у США обсяг і зміст ОВНС визначають залежно від розміру проекту, розрізняючи відповідно два види ОВНС: для малих і для великих проектів. Для підвищення якості ОВНС у деяких країнах місцеві органи управління створюють каталоги принципових екологічних характеристик у межах "Інвентаризаційного переліку природних ресурсів". Ці каталоги містять карти ресурсів, якісні характеристики та описові матеріали, які використовуються під час оцінки проектної діяльності. Такий підхід спрямовує діяльність регіональних інформаційних систем екологічного управління на створення інформаційної бази, придатної для забезпечення процедур ОВНС під час проектування господарських об'єктів та в процесі інвестиційної діяльності.
На розділ ОВНС покладається завдання порівняльного аналізу альтернативних варіантів, які мають територіальні, технологічні, методичні та інші аспекти (місце спорудження об'єкта, види й параметри обладнання, технологічні процеси, відходи та ін.), а також визначення екологічного ризику від прийняття відповідних технічних рішень. Іноді може виникнути значна кількість альтернативних варіантів як за економічними, так і за екологічними показниками, що спричинює певні труднощі під час вибору найкращого рішення. Кінцевою метою ОВНС є вибір та обґрунтування найкращої альтернативи проекту в екологічному відношенні. Застосування принципу альтернативності і пошук оптимального екологічного варіанта якнайкраще відображають суть процедури ОВНС. Зміст цього принципу викладений у ст. 36 "Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище" закону України "Про екологічну експертизу", де йдеться про те, що в матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обґрунтовуються її доцільність та спосо-би реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки. Отже, враховуючи наведене, порядок здійснення ОВНС має відповідати певному алгоритму (рис.
Нині методологія ОВНС розглядається ще як спосіб виявлення зворотного зв'язку у взаємодії навколишнього середовища зі створюваним об'єктом. Як додаткове завдання на ОВНС покладається визначення впливу конкретного природного середовища на створюваний соціальний і господарський комплекс (умови експлуатації об'єкта, життєдіяльності населення тощо).
Для подальшого вдосконалення системи ОВНС слід подолати недолік чинних Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-І-95, на який сьогодні звертають увагу фахівці. Мається на увазі недостатнє опрацювання територіальних питань у методології ОВНС. З погляду ідеї гармонізації взаємодії людини і природи вважається за доцільне розробка й уведення в дію державних будівельних норм щодо територіальної ОВНС. Метою такої ОВНС є об'єктивне визначення прийнятності та доцільності планування території або розміщення окремого екологічно небезпечного об'єкта за критерієм безпеки навколишнього середовища та фіксація об'єктивних екологічних аспектів планування в юридичному полі. Передбачається, що в нових державних будівельних нормах методологія ОВНС буде значно поглиблена й удосконалена. Серед позитивних моментів щодо цих норм слід зазначити, наприклад, введення такого підрозділу, як "Альтернативи досягнення мети проекту й варіанти планування".
Максимально можливе забезпечення екологічних інтересів, подолання формалізму в процесі проведення ОВНС і реалізація всього потенціалу, закладеного в методології ОВНС, на науковій основі — такі напрями екологічної політики України, які реалізуються суб'єктами ДСЕУ для перетворення ОВНС на дієвий інструментарій збалансованого розвитку
Вибірковий модуль 3. Юридична відповідальність за порушення природоохоронного законодавства
