Лекція№ 37 Суб’єкти, види і чинники права користуванням тваринним світом. Законодавча база.

Правовий режим використання й охорони тваринного світу являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини в галузі раціонального використання, відтворення й охорони об'єктів тваринного світу.

Відношення в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого знаходяться в стані природної свободи, у неволі або напіввільних умовах, на суші, у воді, ґрунту, у повітрі, постійно або тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, Законами України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про полювальне господарство і полювання», а також іншими законодавчими актами України і Республіки Крим. У свою чергу, відношення в галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, домашніх та інших тварин, що використовуються для господарських, наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілей, регулюються аграрним, цивільним та іншим законодавством України і Республіки Крим.

У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу є:

• дикі тварини - хордові, у тому числі хребцеві (ссавці, птиця, плазуни, земноводні, риби й інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін.) тварини у всьому їх видовому і популяційному різноманітті і на всіх стадії розвитку (ембріони, яйця, лялечки і т.д.), які знаходяться в стані природної свободи, що утримуються в напіввільних умовах або в неволі;

• частини диких тварин (роги, шкіра і т.д.);

• продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск і т.д.);

• нори, будиночки, лігвища, мурашники, боброві греблі й інше житло і спорудження тварин.

Об'єкти тваринного світу, а також місця токування, линьки, гніздові колоній птиць, постійних або тимчасових скупчень тварин, інші території, що є середовищем перебування об'єктів тваринного світу, підлягають охороні.

Право власності на тваринний світ і право користування об’єктами тваринного світу

Право власності на об'єкти тваринного світу набувається і реалізується відповідно до Конституції України, Законами України «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України» і іншим законодавчим актам.

У відповідності зі ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, що перебувають у стані природної свободи і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника об'єктів тваринного світу, що є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади й органи місцевого самоврядування в рамках, визначених Конституцією України.

Дана стаття передбачає право кожного громадянина користуватися об'єктами тваринного світу - об'єктами права власності українського народу відповідно до законодавства України.

Об'єкти тваринного світу в Україні можуть знаходитися в державній, комунальній і приватній власності. Але в статті підкреслюється, що всі об'єкти тваринного світу знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

У відповідності зі ст. 6 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, що утримуються (що зберігаються) підприємствами, установами й організаціями державної або комунальної форм власності є об’єктом права відповідно державної або комунальної власності.

У ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» встановлюється, що дикі тварини й інші об'єкти тваринного світу, вилучені зі стана природної свободи або природного середовища, розведені (отримані) у неволі або напіввільних умовах, або добуті іншим дозволеним законодавством шляхом, можуть знаходитися в приватній власності юридичних і фізичних осіб. Законність придбання в приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального користування) повинна бути підтверджена відповідними документами, що підтверджують законність вилучення цих об'єктів із природного середовища, ввозу в Україну з інших країн, факту покупки, обміну, одержання в спадщину, які видаються у встановленому законодавством порядку. Далі встановлюється, що в передбаченому законодавчими актами порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища і здоров'я населення.

У відповідності зі ст. 8 Закону України «Про тваринний світ» право приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється в таких випадках:

• жорстокого поводження з дикими тваринними;

• встановлення законодавчими актами України заборони на перебування в приватній власності окремих об'єктів тваринного світу.

Право приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється й в інших випадках, передбачених законодавством України. Далі підкреслюється, що припинення права власності на об'єкти тваринного світу здійснюється в судовому порядку за позовами органів контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу або прокурора.

Об'єкти тваринного світу у встановленому законом порядку можуть надаватися у користування, що може бути загальним і спеціальним.

У відповідності зі ст. 16 Закону України «Про тваринний світ» громадянам безоплатно гарантується право загального використання тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних і т.д.). Загальне використання здійснюється без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безкоштовного вилову).

Далі в цій статті вказується на те, що в порядку загального використання тваринного світу здійснюється використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, обпилювачів рослин та ін., а також об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілях, передбачених законодавством України. Також визначається, що при використанні об'єктів тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнація їх житла й інших споруджень (нір, будиночків, лігвищ, гнізд, мурашників, бобрових гребель і т.д.), порушення середовища перебування тварин і погіршення умов їх розмноження.

Стаття 17 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що до спеціального використання тваринного світу належать усі види користування тваринним світом (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюються з їхнім вилученням (видобуванням, збиранням і т.д.) із природного середовища.

Спеціальне використання тваринного світу в порядку ведення полювального і рибного господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями і рибогосподарськими об'єктами. Таким чином, спеціальне використання тваринного світу здійснюється тільки при наявності спеціального дозволу, що видається в порядку, обумовленому Кабінетом Міністрів України. Зазначені вимоги також поширюються на власників і користувачів земельними ділянками, на яких живуть (знаходяться) об'єкти тваринного світу.

Ст. 20 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що за умови дотримання вимог законодавства України про тваринний світ можуть здійснюватися такі види використання об'єктів тваринного світу:

• полювання;

• рибальство, включаючи видобування водних безхребетних тварин;

• використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних і естетичних цілях;

• використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, обпилювачів рослин та ін.;

• використання диких тварин із метою одержання продуктів їхньої життєдіяльності;

• добування (одержання) диких тварин із метою їх утримання і розведення в неволі або напіввільних умовах.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші види використання об'єктів тваринного світу.

Далі варто роздивитися основні права й обов'язки осіб, що здійснюють право користування тваринним світом. У відповідності зі ст. 33 Закону України «Про тваринний світ» користувачі мають право:

• у встановленому порядку здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світу;

• право власності на добуті (придбані) у законному порядку об'єкти тваринного світу і прибутки від їхньої реалізації;

• оскаржити у встановленому порядку рішення органів виконавчої влади і посадових осіб, що порушують їх права на використання об'єктів тваринного світу.

Підприємства, установи, організації і громадяни, що здійснюють ведення полювального і рибного господарства, мають також право брати участь у вирішені питань охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, що знаходяться на території закріплених за ними полювальних угідь і рибогосподарських водойм.

Також зазначеною статтею передбачається, що права підприємств, установ, організацій і громадян по використанню об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені відповідно до закону.

Ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» встановлює обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу. До їхнього числа можна віднести такі:

• додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і термінів використання об'єктів тваринного світу;

• використовувати тваринний світ засобами, що не припускають порушення цілісності природних співтовариств і які забезпечують зберігання тварин, яких не дозволено використовувати;

• безперешкодно припускати до перевірки всіх об'єктів, де утримуються, переробляються і реалізуються об'єкти тваринного світу, представників органів, що здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їхні законні вимоги і розпорядження;

• своєчасно вносити збір за спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

Зазначена стаття регламентує обов'язки користувачів об'єктів тваринного світу, що здійснюють ведення полювального або рибного господарства:

• раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не припускати погіршення екологічного стана середовища перебування тварин внаслідок індивідуальної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів;

• проводити первинне урахування чисельності і використання диких тварин, вивчати їхній стан і характеристики угідь, де живуть об'єкти тваринного світу, і у встановленому порядку надавати зазначену інформацію органам, що здійснюють державний облік тварин і урахування їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;

• проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, диких тварин, зберігання і поліпшення середовища їх перебування;

• здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних, регіональних, республіканських та інших територіальних екологічних програм із питань охорони, використання і відтворення тваринного світу;

• негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршенні стану середовища їх перебування, виникненні загрози знищення і випадках загибелі тварин, здійснювати комплекс заходів щодо профілактики і боротьби з захворюваннями;

• у межах закріпленої території здійснювати охорону об'єктів тваринного світу, дотримувати режиму охорони видів тварин, занесених у Червону книгу України й у переліки видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Республіки Крим і областей, міст Києва і Севастополя ;

• самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу у випадку погіршення їхнього стану й умов існування, зниження спроможності до розмноження і виникнення загрози знищення тварин, негайно вживання заходів по усуненню негативного впливу на тварин і середовище їх перебування.

Підприємства, установи, організації і громадяни, що використовують об'єкти тваринного світу, зобов'язані виконувати й інші дії по охороні і використанню тваринного світу відповідно до законодавства України.

Законодавство України про тваринний світ встановлює умови і підстави припинення права спеціального користування зазначеними об'єктами. Зокрема, ст. 19 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що право спеціального використання об'єктів тваринного світу припиняється у таких випадках:

• закінчення строку, на який був виданий відповідний дозвіл, або інший документ на право використання об'єктів тваринного світу;

• добровільна відмова підприємств, установ, організацій і громадян від використання об'єктів тваринного світу;

• припинення діяльності підприємств, установ, організацій і громадян, що використовували об'єкти тваринного світу;

• порушення встановленого законодавством порядку й умов спеціального використання об'єктів тваринного світу.

Право використання об'єктів тваринного світу також може бути припинене у випадку систематичного недотримання підприємствами, установами, організаціями і громадянами встановлених норм, правил та інших вимог або договірних зобов'язань в галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.

Правові заходи охорони тваринного світу

У відповідності зі ст. 36 Закону України «Про тваринний світ» охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на зберігання, відтворення і раціональне використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стана, розробці і здійсненню заходів щодо охорони і поліпшення всієї екологічної системи, у якої знаходиться і складовою частиною якої є тваринний світ.

Ст. 37 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що охорона тваринного світу здійснюється шляхом проведення таких заходів:

1. Встановлення правил і науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу.

2. Встановлення заборон і обмежень при використанні об'єктів тваринного світу. З метою зберігання і відтворення тварин, здійснення окремих видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення з природного середовища тварин може бути обмежене або цілком заборонено на визначеній території або на визначені терміни в порядку, передбаченому законодавством України про тваринний світ.

3. Охорона від самовільного використання й інших порушень чинного порядку використання об'єктів тваринного світу.

4. Охорона середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. Ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов'язані забезпечувати охорону середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. Також зазначена стаття встановлює необхідність здійснення зазначених дій при розміщенні, проектуванні і забудові населених пунктів, залізничних, шосейних, трубопровідних та інших транспортних магістралей; при проведенні вибухових та інших робіт, що є джерелами підвищеного шуму і т.д.

5. Запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів. Для досягнення поставлених цілей підприємства, установи, організації і громадяни повинні додержуватися дотримання вищевказаних вимог при здійсненні своєї виробничої діяльності, зокрема, при збереженні, транспортуванні, застосуванні небезпечних для тварин препаратів, хімічних речовин і з'єднань, складуванні, знищенні, похованні промислових і побутових відходів, проведенні сільськогосподарських, лісогосподарських, лісозаготівельних та інших робіт, а також під час експлуатації електричної мережі і транспортних засобів. Ст. 42 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що місця будівництва підприємств, споруджень та інших об'єктів, а також впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин, що впливають або можуть впливати на стан тваринного світу, погоджуються з органами спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

6. Формування екологічної мережі, створення державних заповідників, заказників і виділення інших природних територій і об'єктів, що підлягають особливій охороні. Порядок і вимоги в галузі охорони і використання об'єктів тваринного світу на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду України встановлюються спеціальними актами законодавства України, серед яких особливе місце займає Закон України «Про природно-заповідний фонд».

7. Встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених у Червону книгу України й у переліки видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Види тварин, не занесені в Червону книгу України, але які є рідкісними і такими, що перебувають під загрозою зникнення, за рішенням спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів України заносяться в перелік видів тварин, які належать особливій охороні. Визначення видів і встановлення порядку охорони, використання і відтворення тварин, занесених у зазначені переліки, здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків.

Правила добування рідкісних і видів тварин, що знаходяться під погрозою зникнення, для розведення їх у спеціально створених умовах, а також для науково-дослідних та інших цілей, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів.

8. Розведення в неволі рідкісних і тих, що знаходяться під загрозою зникнення видів тварин, створення центрів і «банків» для збереження генетичного матеріалу. Така діяльність може бути дозволена тільки з метою зберігання, охорони і відтворення таких тварин, якщо цього неможливо досягти в природних умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях, що не мають наслідків скорочення чисельності цих тварин. Дозволи на право займатися розведенням у неволі рідкісних і видів тварин, що знаходяться під загрозою зникнення,, видає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів. Ст. 45 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що для забезпечення зберігання генетичного фонду зазначених видів тварин наукові установи й організації проводять дослідження штучного розведення тварин, створюють центри і «банки» збереження необхідного для цього генетичного матеріалу.

9. Встановлення науково обґрунтованих лімітів і нормативів використання об'єктів тваринного світу і вимог, що стосуються засобів їх добування.

10. Регулювання вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій. Створення і поповнення зоологічних колекцій (живих колекцій зоопарків, зоосадів, океанаріумів і т.д.) шляхом вилучення тварин із природного середовища проводиться підприємствами, установами, організаціями і громадянами лише при наявності дозволу, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів.

11. Надання допомоги тваринам у випадку захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій. Цей обов'язок відповідно до Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та іншими нормативно-правовими актами покладається на користувачів об'єктами тваринного світу, які також повинні робити допомогу диким тваринам і негайно інформувати про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів. Законодавством України забороняється видобування і використання диких тварин, що виявилися в зазначеній ситуації.

12. Організація наукових досліджень, спрямованих на обґрунтування заходів в галузі охорони тваринного світу.

13. Виховання громадян у дусі гуманного відношення до тварин.

14. Пропаганда важливості охорони тваринного світу.

15. Здійснення контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

16. Проведення заходів екологічної безпеки.

17. Створення системи державного обліку, кадастру і моніторингу тваринного світу.

18. Урахування питань охорони тваринного світу при встановленні екологічних нормативів і здійсненні господарської діяльності.

19. Регулювання вивозу за митний кордон України окремих об'єктів тваринного світу. Ввіз в Україну і вивіз за її межі об'єктів тваринного світу регламентується відповідними правилами, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів.

20. Стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу.

21 Розробка і впровадження програм (планів дії) по зберіганню і відтворенню видів диких тварин, що знаходяться під загрозою зникнення.

22. Запобігання проникнення в природне середовище України чужорідних видів диких тварин і здійснення заходів для недопущення негативних наслідків при їхньому випадковому проникненні.