Змістовий модуль 6.Пф.С.01.Пп.Р.05.16 Правовий режим охорони і використання атмосферного повітря Лекція№38 Атмосферне повітря як об’єкт охорони. Поняття правової охорони атмосферного повітря.

Атмосферне повітря як об'єкт еколого-правового регулювання. Правовий режим його використання

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Насамперед воно служить незамінним джерелом кисню, необхідного для існування всього живого на Землі. Атмосферне повітря й атмосфера в цілому містять кількість інших екологічно і соціально корисних властивостей. Зокрема, воно є провідником енергії Сонця, служить захистом від різноманітного роду космічних випромінювань, створює основу кліматичних і погодних умов на Землі. В економічній діяльності суспільства атмосфера експлуатується як транспортна комунікація. Нарешті, атмосфера - це середовище для видалення газоподібних і пилових відходів людської діяльності.

Таким чином, правовий режим охорони атмосферного повітря являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини в галузі раціонального використання, відтворення й охорони атмосферного повітря й атмосфери в цілому.

Відношення в галузі охорони і використання атмосферного повітря в Україні урегульовані Законом України «Про охорону атмосферного повітря», розробленим відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства України.

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» спрямований на зберігання і відтворення природного стана атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки і попередження шкідливого впливу атмосферного повітря на здоров'я людей і навколишнього природного середовища. Він визначає правові й організаційні засади, а також екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Задачею законодавства, що регулює порядок охорони атмосферного повітря, є регулювання відношень у цій галузі з метою зберігання, поліпшення і відтворення стана атмосферного повітря, попередження і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного й іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання атмосферного повітря для виробничих потреб, а також зміцнення законності і правопорядку в даній сфері.

Правові заходи охорони атмосферного повітря

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» охорона атмосферного повітря являє собою систему заходів, пов'язаних із зберіганням, поліпшенням і відтворенням стана атмосферного повітря, попередженням і зниженням рівня його забруднення і впливу на нього хімічних сполук, фізичних і біологічних чинників.

Законодавством України передбачаються різноманітні заходи, здійснення яких спрямовано на забезпечення охорони атмосферного повітря. Зокрема, ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що з метою забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, попередження шкідливого впливу атмосферного повітря на здоров'я людей і навколишнього природного середовища здійснюється регулювання викидів найбільше поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Цей перелік переглядається вищевказаним державним органом не менше одного разу в п'ять років за поданням спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Також дана стаття встановлює, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися тільки після одержання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів за узгодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Слід зазначити, що у відповідності зі ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська й інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог, що стосуються викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних і біологічних чинників на його стан, передбачених дозволами, можуть бути обмежені, тимчасово заборонені (зупинені) або припинені відповідно до законодавства України.

Поряд із цим законодавство також передбачає порядок регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів. Зокрема, ст. 14 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що викиди забруднюючих речовин і вплив на атмосферне повітря фізичних і біологічних чинників, для яких не встановлені відповідні нормативи екологічної безпеки, припускаються у виключних випадках тільки при наявності спеціальних дозволів територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів і територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань охорони здоров'я, за умови, що за даний період буде встановлений відповідний норматив і здійснені заходи для охорони атмосферного повітря.

Ст. 17 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює відповідальність підприємств, установ, організацій і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, за викиди забруднюючих речовин або впливи фізичних і біологічних чинників, що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, до надзвичайних екологічних ситуацій, зобов'язані заздалегідь розробити й узгодити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря відповідно до закону. При виникненні таких надзвичайних екологічних ситуацій керівники підприємств, установ, організацій і громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані негайно у встановленому порядку повідомити про це органи, що здійснюють державний контроль в галузі охорони атмосферного повітря, і здійснити заходи для охороні атмосферного повітря і ліквідації причин і наслідків його забруднення.

У ряду заходів, спрямованих на забезпечення охорони атмосферного повітря, особо слід зазначити заходи для запобігання і зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними, а також іншими пересувними засобами й установками та шкідливим впливом їхніх фізичних чинників. У відповідності зі ст. 17 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» із метою запобігання, зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними, а також іншими пересувними засобами й установками і шкідливим впливом їхніх фізичних чинників здійснюються такі заходи:

• розробка і виконання комплексу заходів щодо зниження викидів, знешкодженню шкідливих речовин і зменшенню фізичного впливу при проектуванні, виробництві експлуатації і ремонті транспортних та інших пересувних засобів і установок;

• переведення транспортних та інших пересувних засобів і установок на менше токсичні види енергії і палива;

• раціональне планування і забудова населених пунктів із зберіганням нормативів встановленої відстані від автомобільних шляхів;

• виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста транспортних підприємств, вантажного транзитного автомобільного транспорту;

• обмеження в'їзду автомобільного транспорту й інших транспортних засобів і установок у сільські, курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні і природно-заповідні зони, місця масового відпочинку і туризму;

• поліпшення стана транспортних шляхів і вуличного покриття;

• впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього прямування;

• удосконалювання технологій транспортування і збереження палива, забезпечення постійного контролю за якістю палива на нафтопереробних підприємствах і автозаправних станціях;

• здійснення й удосконалювання діяльності контрольно-регулюючих і діагностичних пунктів і комплексних систем перевірки нормативів екологічної безпеки транспортних та інших пересувних засобів і установок.

Проектування, виробництво й експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, зміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні шкідливого впливу фізичних чинників, забороняється.

Особо варто роздивитися передбачені законодавством заходи для боротьби із шумом. Так, ст. 21 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що з метою запобігання, зниження і досягнення безпечного рівня виробничих та інших шумів, повинні здійснюватися такі заходи:

• створення і впровадження малошумних машин і механізмів;

• удосконалення конструкцій транспортних та інших пересувних засобів і установок, а також умов їхньої експлуатації, підтримка в належному стані залізничних, трамвайних, автомобільних шляхів, вуличного покриття;

• розміщення підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів, що володіють джерелами шуму при плануванні і забудові населених пунктів відповідно до встановленого законодавством санітарно-технічними вимогами, будівельними нормами і картами шуму;

• виробництво будівельних матеріалів, конструкцій, технічних засобів, споруджень житла, об'єктів соціального призначення і будівництво різноманітних споруджень із необхідними акустичними властивостями;

• організаційні заходи щодо запобігання і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи введення раціональних схем і режимів прямування транспорту й інших пересувних джерел і установок у межах населених пунктів.

У висновку підкреслюється, що громадяни зобов'язані притримуватися вимог, встановлених із метою боротьби з побутовим шумом у квартирах, а також у подвір'ях житлових будинків, на вулицях, у місцях відпочинку й інших суспільних місцях.

До числа інших заходів, встановлених законодавством і які здійснюються з метою охорони атмосферного повітря, можна віднести:

• регулювання рівнів впливу фізичних і біологічних чинників на стан атмосферного повітря;

• регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат;

• виконання вимог охорони атмосферного повітря при застосуванні пестицидів і агрохімікатів;

• виконання вимог охорони атмосферного повітря при видобування корисних копалин і проведенні вибухових робіт;

• виконання вимог охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими й іншими відходами.

Слід зазначити, що законодавство передбачає необхідність дотримання вимог, що стосуються охорона атмосферного повітря при проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств та інших об'єктів, що впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря. Зокрема, ст. 23 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що проектування, будівництво і реконструкція підприємств та інших об'єктів, що впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря, удосконалювання діючих і впровадження нових технологічних процесів і устаткування здійснюються при обов'язковому дотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних вимог і правил на запланованих для будівництва і реконструкції підприємствах та інших об'єктах, а також з урахуванням накопичення і трансформації забруднення в атмосфері, його трансграничного перенесення, особливостей кліматичних умов. Узгодження проектів забудови, будівництва і реконструкції підприємств та інших об'єктів, що впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря, здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань містобудування й архітектури з урахуванням висновків природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, установлених законом. Також зазначена стаття передбачає, що будівництво і запровадження в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств та інших об'єктів, що не відповідають встановленим законодавством вимогам про охорону атмосферного повітря, забороняється.

Поряд із цим, законодавство встановлює ряд заходів, які здійснюються з метою зниження шкідливого впливу на атмосферне повітря при проектуванні, будівництві і реконструкції промислових об'єктів. До числа таких заходів можна віднести такі:

• створення санітарно-захисних зон;

• проведення державної екологічної експертизи і санітарно-гігієнічної експертизи;

• дотримання вимог охорони атмосферного повітря при використанні відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем.