Лекція №13 Обовязки природо користувачів

Головним обов'язком усіх природокористувачів є раціональне і ефективне використання природних об'єктів, бережливе до них ставлення відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для цього на природокористувачів покладено обов'язок виконувати передбачені законом певні екологічні вимоги: застосовувати новітні технології; здійснювати заходи щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних об'єктів, негативному впливу їх діяльності на стан навколишнього природного середовища; здійснювати заходи щодо відтворення природних об'єктів; застосовувати біологічні, хімічні та інші методи поліпшення якості природних об'єктів, які забезпечують охорону природного середовища і безпеку здоров'я населення; зберігати території та об'єкти природно-заповідного фонду, що підлягають особливій охороні; здійснювати господарську та іншу діяльність без порушення прав інших осіб. Загальним обов'язком усіх природокористувачів є також дотримання ними вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів і лімітів, внесення зборів за спеціальне використання природних об'єктів та штрафів за екологічне правопорушення; компенсування шкоди, заподіяної забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє середовище. Громадяни зобов'язані виконувати й інші обов'язки при використанні природних об'єктів відповідно до законодавства України.

Вибірковий модуль 2. Екологічний контроль в Україні. Екологічна експертиза Лекція №14 Поняття і класифікація видів екологічного контролю.

Екологічний контроль становить одну з основних функцій управління охороною навколишнього природного середовища і забезпечення раціонального природокористування.

Екологічний контроль виступає як засіб забезпечення законності в галузі охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, як один з методів управлінської діяльності в цій галузі відносин. Під екологічним контролем розуміється діяльність уповноважених суб'єктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства.

Екологічний контроль здійснюється з метою забезпечення діяльності природокористувачів в відповідності з екологічними умовами та потребами, що містяться в нормативній документації, яка затверджена у встановленому порядку.

Екологічному контролю підлягають господарча та інша діяльність, що пов’язана з використанням окремих видів природних ресурсів та впливом на навколишнє природне середовище, яка здійснюється на території України, а також в межах територіальних вод континентального шельфу, виключної економічної зони під юрисдикцією України.

Функції контролю полягають у вивченні й оцінці дій суб’єктів права природокористування на предмет встановлення відповідності чи невідповідності фактичному стану справ, виявленому в процесі спостереження, а також у вжитті заходів до усунення виявлених недоліків.

В основі екологічного контролю лежать як загальні принципи контрольної діяльності, так і специфічні, властиві тільки природоохоронним відносинам (комплексний підхід до вирішення питань охорони природи; організація контролю з врахуванням не лише адміністративно-територіального поділу, а й природньо-географічного районування країни; розмежування господарсько-організаторських і контрольно-наглядових функцій; врахування необхідності при природокористуванні задоволення не тільки поточних потреб, а й потреб на віддалену перспективу та ін.

До завдань екологічного контролю відносять:

• забезпечення дотримання лімітів використання природних ресурсів;

• забезпечення дотримання екологічних нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище;

• забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки;

• забезпечення дотримання юридичними і фізичними особами плати за погіршення якості природних ресурсів;

• забезпечення дотримання юридичними і фізичними особами вимог екологічного законодавства;

• забезпечення дотримання нормативів плати за забруднення навколишнього природного середовища.

Особливості контролю в галузі охорони природи полягають у функціонуванні спеціальних органів контролю; у здійсненні контролю за охороною окремих природних об’єктів за басейновим принципом (вода, рибні запаси) або з врахуванням існуючих особливостей формування родовищ природних ресурсів. Принцип врахування природно-географічного районування проявляється також і в системах контролю за використанням і охороною земель, лісів, тваринного світу суходолу, атмосферного повітря. Особливості екологічного контролю зумовлюються і специфікою природних ресурсів, і специфікою відносин, що складаються в процесі їх використання і охорони (визначення шкоди, завданої забрудненням природного середовища, розміру збитків при відсутності ціни природних об’єктів тощо).

Екологічний контроль здійснюється з метою досягнення ефективного використання і відновлення природних ресурсів; охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Підсумовуючи, зазначимо, що екологічний контроль — це регламентована законодавством діяльність державних органів і спеціалізованих формувань екологічних громадських об’єднань, яка спрямована на спостереження і перевірку дотримання юридичними і фізичними особами вимог екологічного законодавства та застосування заходів попередження екологічних правопорушень.

Завдання екологічного контролю сформульовані у ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Вони полягають у забезпеченні додержання вимог чинного екологічного законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. Контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан довкілля.

Екологічний контроль проводиться у формах попереднього і поточного контролю. Попередній контроль здійснюється стосовно різних видів діяльності, які можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища (погодження з органами з охорони навколишнього природного середовища проектів будівництва господарських об'єктів,участь представників цих органів у роботі державних приймальних комісій тощо). Поточний екологічний контроль здійснюється на стадіях експлуатації об'єктів, які впливають на стан навколишнього природного середовища, у процесі використання природних ресурсів тощо.

До форм екологічного контролю відносяться інформаційна, попереджувальна і каральна.

Інформаційна форма екологічного контролю полягає в збиранні, обробці, зберіганні, аналізі і передачі інформації про стан природного середовища, виконання природоохоронних заходів чи додержання екологічного законодавства.

Попереджувальна форма виявляє себе в діяльності контрольних органів, направленій на припинення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище або на спонукання виконати природоохоронні заходи чи додержувати діюче екологічне законодавство.

Каральна форма екологічного контролю направлена на застосування санкцій до порушників правил природокористування.

Для ефективного екологічного контролю застосовуються різні способи здійснення контрольної діяльності з метою забезпечення дотримання юридичними і фізичними особами вимог екологічного законодавства. До методів екологічного контролю відносять: перевірку; обстеження; нагляд; спостереження; інспектування; аудит та звітність.

За об’єктним складом екологічний контроль можна класифікувати на природноресурсовий, антропоохоронний та на контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища.