- •Харківський машинобудівний коледж
- •1 Загальна анотація електронного навчального посібника
- •2 Що може дати Вам цей електронний навчальний
- •3 Структура курсу і рекомендації щодо користування електронним навчальним посібником
- •5 Література і перелік законів, що рекомендуються для
- •5. Зеркалов д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги: навчальний посібник д.В.Зеркалов – к.: «Основа». 2011. – 551 с.
- •Зміст курсу
- •1 Стислі історичні відомості
- •2 Сутність та зміст дисципліни, її значення
- •3 Значення дисципліни у формуванні у майбутніх спеціалістів знань, умінь та навичок зі створення безпечних і здорових умов праці на виробництві
- •4 Зв’язок дисципліни з загальноосвітніми та профлюючими дисципліна-
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.1 Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні
- •1 Стан безпеки праці в світі
- •2 Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •3 Соціальний діалог в Україні
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.2 Охорона праці як невід`ємна складова соціальної
- •1 Міжнародний стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •2 Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •3 Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.3 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1 Європейський Союз
- •2 Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.4 Міжнародна організація праці (моп)
- •1 Міжнародна організація праці (моп)
- •2 Основні конвенції моп в галузі охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.5 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1 Міжнародна агенція з атомної енергії
- •2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •3 Співдружність незалежність держав (снд)
- •4 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.6 Основні законодавчі та нормативно-правові акти з
- •1 Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці
- •2 Кодування нормативно-правових актів з охорони праці
- •3 Основні нормативно- правові акти з охорони праці
- •4 Основні положення Загальнодержавної Цільової Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •5 Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.1 Основні вимоги до побудови і функціонування системи
- •1 Організаційна структура суоп
- •2 Основні вимоги до функціонування системи управління охороною праці (суоп).
- •3 Структура Положення про суоп
- •4 Впровадження і функціонування системи управління охороною праці (суоп) на підприємствах
- •5 Орієнтований розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
- •Обов’язки з охорони праці бригадира та робітників
- •Обов'язки робітників
- •5 Ефективність функціональної структури суоп
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.2 Елементи системи управління охороною праці,
- •1 Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •2 Політика в галузі охорони праці
- •3 Планування заходів з охорони праці
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.3 Контроль за станом охорони праці
- •1 Контроль стану охорони праці
- •2 Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •3 Оцінка стану безпеки праці в організації
- •4 Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (плас)
- •5 Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці і промислової безпеки Загальні положення
- •Завдання Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки (смоПіПб)
- •6 Служби охорони праці місцевих державних администрацій та органів місцевого самоврядування
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.1 Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •1 Динаміка виробничого травматизму в Україні
- •2 Загальні положення та визначення
- •3 Класифікація нещасних випадків
- •4 Обставини, за яких проводиться розслідування нещасного випадку
- •5 Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.2 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1 Розслідування нещасних випадків
- •1.6 Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:
- •2 Облік нещасних випадків
- •3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.3 Розслідування та облік професійних захворювань
- •1 Розслідування випадків хронічних професійних захворювань
- •2 Реєстрація та облік випадків хронічних професійних захворювань.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.4 Розслідування та облік аварій
- •1 Розслідування аварій на виробництві
- •2 Облік аварій
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.5 Методи дослідження виробничого травматизму
- •1 Методи дослідження виробничого травматизму
- •2 Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •3 Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •4 Визначення збитків, пов’язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.1 Оцінка об’єктів щодо їх вибухопожежонебезпечності
- •1 Категорії виробничих приміщень щодо вибухової та пожежної небезпеки
- •2 Категорії будівель по вибуховій та пожежній небезпеці
- •1 Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •Тема 4.2 Пожежна безпека будівель та споруд
- •2 Протипожежні перешкоди
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.3 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •1 Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •2 Організація забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3 Правила пожежної безпеки у навчальних та наукових закладах
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.4 Засоби виявлення пожеж
- •1 Система пожежної сигналізації
- •2 Системи оповіщення про пожежу, засоби зв'язку
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.5 Засоби гасіння пожеж
- •1 Первинні засоби пожежогасіння
- •2 Протипожежне водопостачання
- •3 Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.5 Організація забезпечення пожежної безпеки.
- •1 Пожежна безпека технологічного устаткування та виробничих процесів
- •2 Пожежна профілактика під час експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •Тема 4.7 Державний пожежний нагляд
- •1 Державний пожежний нагляд
- •Розділ 5 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •Тема 5.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •2 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •3 Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •Розділ 5 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •Тема 5.2 Контроль стану умов праці на підприємстві
- •1 Держгірпромнагляд
- •2 Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
- •2. Дотримання вимог пожежної безпеки
- •3. Дотримання правил безпеки під час експлуатації обладнання
- •4. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації вантажопідіймальних механізмів
- •5. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •6.Дотримання правил безпеки під час експлуатації вибухозахищених вентиляторів
- •7. Дотримання вимог електробезпеки
- •8. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації комп’ютерів
- •Та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.1 Принципи та види страхування
- •1 Завдання страхування від нещасного випадку
- •2 Принципи та види страхування
- •2.1 Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
- •2.2 Види страхування
- •3 Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •4 Страховий ризик і страховий випадок
- •Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.2 Фонд соціального страхування
- •1 Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •2 Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •3 Обов’язки Фонду
- •4 Права та обов’язки застрахованої особи
- •5 Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •6 Профілактика нещасних випадків
- •Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.3 Фінансування страхування від нещасного випадку
- •1 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •2 Страхові тарифи
- •2 Страхові виплати
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (сталася аварія)
- •4. Причини настання нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Список скорочень
2 Облік нещасних випадків
1. Нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого підприємства, розслідується комісією, утвореною підприємством, на якому стався нещасний випадок, за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.
2. Нещасний випадок, що стався з працівником, який тимчасово переведений в установленому порядку на інше підприємство або виконував роботу за сумісництвом, розслідується і береться на облік підприємством, на яке працівника переведено або на якому він виконував роботу за сумісництвом.
3. Нещасний випадок, що стався з працівником під час виконання роботи під керівництвом посадових осіб підприємства, на якому він працює, на виділеній території, об'єкті, дільниці іншого підприємства, розслідується і береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий. У розслідуванні такого нещасного випадку бере участь представник підприємства, на якому стався нещасний випадок.
4. Нещасний випадок, що стався з працівником особового складу аварійно-рятувальної служби, залученим до роботи на об'єктах підприємства за договором (угодою) під керівництвом посадових осіб підприємства, розслідується і береться на облік зазначеним підприємством. У розслідуванні такого нещасного випадку бере участь представник аварійно-рятувальної служби.
5. Нещасний випадок, що стався з працівником Державної служби охорони чи іншим суб'єктом господарювання, який має ліцензію на надання послуг з охорони власності та громадян, під час виконання трудових (посадових) обов'язків, розслідується і береться на облік Державною службою охорони або суб'єктом господарювання. У розслідуванні такого нещасного випадку бере участь представник підприємства, на якому стався нещасний випадок.
6. Нещасний випадок, що стався з водієм транспортного засобу, який виконував роботи у складі зведеної транспортної колони, сформованої підприємством, розслідується зазначеним підприємством за участю представника підприємства, яке направило водія на роботи у складі зведеної транспортної колони. Такий нещасний випадок береться на облік підприємством, яке сформувало транспортну колону.
7. Нещасний випадок, що стався з учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом навчального закладу під час проходження виробничої практики або виконання робіт на підприємстві, в установі, організації під керівництвом їх посадових осіб, розслідується і береться ними на облік. У розслідуванні такого нещасного випадку бере участь представник навчального закладу.
3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
3.1 Спеціальному розслідуванню підлягають:
— нещасні випадки зі смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома або декількома працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;
випадки смерті працівників на підприємстві;
випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.
3.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.
Якщо територіальним органом Держгірпромнагляду протягом доби не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування такого нещасного випадку, розслідування проводиться роботодавцем за місцем настання нещасного випадку згідно з пунктами 3 - 32 Положення.
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ.
3.3 Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків роботодавець зобов'язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв'язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення:
територіальному органові Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку;
органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства;
органу управління підприємства (у разі його відсутності - місцевій держадміністрації);
закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);
первинній організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - профспілці, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
органу галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності територіальному профоб'єднанню за місцем настання нещасного випадку;
органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).
3.4 Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.
До складу спеціальної комісії входять:
—посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
—представник Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку;
—представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації;
—представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках);
—представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
—представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку;
— представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, або такого закладу за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);
Потерпілий, члени його сім'ї або уповноважена особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у засіданнях спеціальної комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Голова спеціальної комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім'ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їх права і запросити до співпраці.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2—4 особи, проводиться комісією зі спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника Держгірпромнагляду або за його дорученням — наказом територіального органу Держгірпромнагляду. Якщо загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, комісія зі спеціального розслідування призначається наказом Держгірпромнагляду, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України.
3.5 Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію.
3.6 Спеціальна комісія зобов'язана:
1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку;
2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічно-
го пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);
5) з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;
6) визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;
7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім'ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз'яснення їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.
3.7 За рішенням спеціальної комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, у тому числі судово-медичної експертизи, для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам органом, який утворив спеціальну комісію, утворюється експертна комісія із залученням до її роботи спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежних експертів.
Підприємство відшкодовує витрати, пов'язані з діяльністю експертної комісії та залучених до її роботи експертів.
Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця, де стався нещасний випадок, та проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи експертна комісія складає висновок, в якому стисло викладає обставини, зазначає причини нещасного випадку, допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.
3.8 Під час спеціального розслідування роботодавець зобов'язаний:
1) зробити за рішенням спеціальної комісії фотознімки місця, де стався нещасний випадок, пошкоджених об'єктів, устаткування, інструментів, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;
2) створити належні умови для роботи спеціальної комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям);
3) організувати у разі проведення розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження інших працівників відповідної дільниці підприємства;
4) забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;
5) організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування;
6) організувати доставку тіла загиблого працівника, його ідентифікацію та відшкодувати пов'язані з цим витрати.
3.9 Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи експертів, інших спеціалістів. Відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи, здійснюється роботодавцем у розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат шляхом переказу відповідної суми на реєстраційні рахунки бюджетних установ та поточні рахунки суб'єктів господарювання.
3.10 За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування.
Кількість примірників актів за формою Н-5 і Н-1 визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким вони надсилаються .
Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.
3.11 Керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.
3.12 Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-5:
—видати наказ про вжиття запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних нещасних випадків, який обов'язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягти згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій та інших актів підприємств з цих питань. Про виконання запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у проведенні розслідування, у зазначені в акті за формою Н-5 строки;
—надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів спеціального розслідування органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у проведенні спеціального розслідування, Держгірпромнагляду, Фонду соцстрахування.
Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) надсилається:
—потерпілому, членам його сім'ї або уповноваженій особі, яка за довіреністю представляє його інтереси;
—Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства;
—територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
Примірники затверджених актів Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) разом з іншими матеріалами спеціального розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступникові, який бере на облік нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.
3.13 У разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою
Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги Положення.
_____________________________________________________________________________
Питання для самоконтролю
1. Вкажіть, як здіснюється розслідування нещасних випадків на виробництві.
2. Вкажіть, коли і як проводиться спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві.
3. Як здіснюється облік нещасних випадків на виробництві?
4. Де повинні зберегатися акти за формою Н-5 і Н-1 і скільки років?
5. Назвіть, хто входить до складу комісії з розслідування нещасного випадку.
До змісту
