3 Значення дисципліни у формуванні у майбутніх спеціалістів знань, умінь та навичок зі створення безпечних і здорових умов праці на виробництві
У процесі трудової діяльності на людину впливає, як правило, комплекс несприятливих факторів виробничого середовища, в результаті чого можливі виробничі травми і професійні захворювання.
Велика розмаїтість зазначених факторів, зміна їх кількості і рівня впливу, з одного боку, і обмеженість можливостей систем захисту людини, багатогранність прояву її психічних особливостей (наприклад, багатоваріантність поведінкових реакцій, неадекватність дій до зовнішніх умов що виникли) дозволяє стверджувати, що досягнення абсолютної безпеки нереальне.
Комплексний характер впливу факторів виробничого середовища на працюючих визначає необхідність комплексного системного підходу під час вирішення питань профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань.
Практика засвідчує, що запобігання виробничому травматизму, як явищу, не може бути забезпечено реалізацією якогось одного – навіть дуже ефективного заходу. Для цього необхідно використовувати можливості комплексного підходу, а саме:
техніки і технології виробництва (безпека виробництва);
системи організації і управління виробництвом (організація безпеки);
медицини праці (виробнича санітарія);
ергономіки і психології праці (психологія безпеки);
економіки виробництва (економіка охорони праці);
чинної законодавчої бази охорони праці.
Функціональна структура охорони праці з позицій наукової організації праці наведена на рис.1.1.
В умовах сучасного виробництва комплексний системний підхід і його реалізація на практиці забезпечує створення і функціонування багаторівневої системи управління охороною праці.
В умовах сучасного виробництва вирішення проблеми забезпечення безпеки праці бачиться в реалізації принципу управління безпекою праці як однієї із складових поняття «якість життя людини», а також у визначенні рівня допустимого ризику як інтегрального критерію досягнутого рівня техніки, технології, організації і управління виробництвом.
Справжній стан безпеки праці у виробничих системах визначається частотою, повторюваністю і вагою небезпечних ситуацій, що виникають у процесі праці, а також часом їх існування і кількістю людей, що підпадають під їх влив.
Рис. 1.1 Функціональна структура охорони праці з позицій наукової організації праці
Тому керівник виробництва повинен уміти вчасно виявити або розпізнати небезпечний і/або шкідливий виробничий фактор і прийняти обґрунтоване рішення для його профілактики, спираючись на досвід і знання, отримані на попередньому етапі виробничої діяльності, а також з огляду на ефективність рішень, що раніше приймалися.
Сучасний специаліст повинен мати достатній обсяг теоретичних знань у галузі охорони праці та уміти з їх допомогою вирішувати практичні інженерні задачі зі створення безпечних і здорових умов праці на виробництві.
4 Зв’язок дисципліни з загальноосвітніми та профлюючими дисципліна-
Дисципліна «Охорона праці в галузі» пов'язана з дисциплінами: «Правознавство», «Фізика», «Хімія», «Методика вимірювання параметрів навколишнього середовища», «Хімія навколишнього середовища», «Вступ у психологію праці і психологію організацій», «Розвиток організації», «Управління персоналом: відбір і розвиток», «Управління і комунікації», «Управління і контроль при розвитку виробництва», «Основи трудового права», «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Основи екології», «Психологія», «Соціологія».
Окремі питання охорони праці вивчаються також у курсах загальнотехнічних і професійних дисциплін з обраної спеціальності.
З цього визначення випливає, що охорона праці – поняття інтегральне, яке включає знання різних напрямів науки і техніки, а саме: інженерних наук; наук про суспільство; наук про людину; природничих наук.
__________________________________________________________________________________
Питання для самоконтролю:
Охарактеризуйте „Охорону праці в галузі” як навчальну дисципліну.
Вкажіть, в чому полягає сутність охорони праці в галузі.
До змісту