7. Дотримання вимог електробезпеки

– Наявність засобів електрозахисту та їх справність.

– Навчання електротехнічного персоналу.

–Закриття електрощитів, збірок на ключ. Наявність у електрощитах схем підключеного обладнання.

–Дотримання порядку виконання робіт за нарядами-допусками та розпорядженнями і наявність журналу видачі нарядів та розпоряджень.

–Наявність затвердженого переліку робіт, що виконуються в поряд­ку поточної експлуатації.

– Порядок зберігання переносних заземлень.

–Дотримання порядку експлуатації вибухозахищеного обладнання та наявність паспортів на нього, проведення зовнішніх оглядів і ведення спеціального журналу.

– Своєчасність проведення вимірювань повного опору петлі фаза-нуль.

– Своєчасність проведення вимірювань опору заземлення та опору ізоляції. Наявність акта опосвідчення стану безпеки електроустановок.

8. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації комп’ютерів

– Обладнання робочих місць.

– Навчання персоналу з охорони праці, проходження ним медогля­ду.

____________________________________________

Питання для самоконтролю

1 Вкажіть основні права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.

2 Надайте перелік питань, який необхіден для перевірки стану охорони праці на робочих місцях.

Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку

Та професійного захворювання на виробництві

_______________________________________________________

До змісту

Тема 6.1 Принципи та види страхування

Анотація

В цій темі Ви познайомитесь з завданнями страхування від нещасного випадку, принципами та видами страхування, суб'єктами та об'єктами страхування від нещасного випадку, страховим ризиком і страховим випадком

________________________________________________________________

1 Завдання страхування від нещасного випадку

Із прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», які спричинили втрату працездатності створена система соціального страхування, яка надійно захищає працівників, що постраждали на виробництві, надає їм широкий спектр соціальних послуг і, в той же час, примушує роботодавців займатися покращенням умов та безпеки праці.

Важливим надбанням Закону є те, що зникла безпосередня залежність потерпіло­го працівника від роботодавця та його фінансового стану. Акумуляція фінансових ресурсів покращить їх цільове використання на основі принципу солідарної відповідальності.

Важливою обставиною також є те, що в руках одного органу — Фонду соціально­го страхування, буде знаходитись весь комплекс питань: запобігання нещасних випадків та профзахворювань; медичної, професійної і соціальної реабілітації потерпілих; відшко­дування заподіяної шкоди. Як свідчить світовий досвід, саме така модель страхування є найбільш ефективною і економічною.

Всі питання страхування від нещасного випадку регламентовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Цей Закон:

– гарантує право громадян на соціальний захист, яке проголошується Конституцією України (ст. 46), зокрема в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності;

– створює правове поле, фінансові й організаційні механі­зми для успішного розв'язання триєдиного завдання:

• запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням,

• відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виро­бництві,

• компенсації потерпілим матеріальних збитків внаслідок ушкодження здоров'я.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

 проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

 відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

 відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загально­обов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності.

Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання.

Законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.