- •Харківський машинобудівний коледж
- •1 Загальна анотація електронного навчального посібника
- •2 Що може дати Вам цей електронний навчальний
- •3 Структура курсу і рекомендації щодо користування електронним навчальним посібником
- •5 Література і перелік законів, що рекомендуються для
- •5. Зеркалов д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги: навчальний посібник д.В.Зеркалов – к.: «Основа». 2011. – 551 с.
- •Зміст курсу
- •1 Стислі історичні відомості
- •2 Сутність та зміст дисципліни, її значення
- •3 Значення дисципліни у формуванні у майбутніх спеціалістів знань, умінь та навичок зі створення безпечних і здорових умов праці на виробництві
- •4 Зв’язок дисципліни з загальноосвітніми та профлюючими дисципліна-
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.1 Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні
- •1 Стан безпеки праці в світі
- •2 Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •3 Соціальний діалог в Україні
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.2 Охорона праці як невід`ємна складова соціальної
- •1 Міжнародний стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •2 Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •3 Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.3 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1 Європейський Союз
- •2 Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.4 Міжнародна організація праці (моп)
- •1 Міжнародна організація праці (моп)
- •2 Основні конвенції моп в галузі охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.5 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1 Міжнародна агенція з атомної енергії
- •2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •3 Співдружність незалежність держав (снд)
- •4 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.6 Основні законодавчі та нормативно-правові акти з
- •1 Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці
- •2 Кодування нормативно-правових актів з охорони праці
- •3 Основні нормативно- правові акти з охорони праці
- •4 Основні положення Загальнодержавної Цільової Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •5 Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.1 Основні вимоги до побудови і функціонування системи
- •1 Організаційна структура суоп
- •2 Основні вимоги до функціонування системи управління охороною праці (суоп).
- •3 Структура Положення про суоп
- •4 Впровадження і функціонування системи управління охороною праці (суоп) на підприємствах
- •5 Орієнтований розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
- •Обов’язки з охорони праці бригадира та робітників
- •Обов'язки робітників
- •5 Ефективність функціональної структури суоп
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.2 Елементи системи управління охороною праці,
- •1 Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •2 Політика в галузі охорони праці
- •3 Планування заходів з охорони праці
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.3 Контроль за станом охорони праці
- •1 Контроль стану охорони праці
- •2 Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •3 Оцінка стану безпеки праці в організації
- •4 Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (плас)
- •5 Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці і промислової безпеки Загальні положення
- •Завдання Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки (смоПіПб)
- •6 Служби охорони праці місцевих державних администрацій та органів місцевого самоврядування
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.1 Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •1 Динаміка виробничого травматизму в Україні
- •2 Загальні положення та визначення
- •3 Класифікація нещасних випадків
- •4 Обставини, за яких проводиться розслідування нещасного випадку
- •5 Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.2 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1 Розслідування нещасних випадків
- •1.6 Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:
- •2 Облік нещасних випадків
- •3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.3 Розслідування та облік професійних захворювань
- •1 Розслідування випадків хронічних професійних захворювань
- •2 Реєстрація та облік випадків хронічних професійних захворювань.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.4 Розслідування та облік аварій
- •1 Розслідування аварій на виробництві
- •2 Облік аварій
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.5 Методи дослідження виробничого травматизму
- •1 Методи дослідження виробничого травматизму
- •2 Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •3 Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •4 Визначення збитків, пов’язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.1 Оцінка об’єктів щодо їх вибухопожежонебезпечності
- •1 Категорії виробничих приміщень щодо вибухової та пожежної небезпеки
- •2 Категорії будівель по вибуховій та пожежній небезпеці
- •1 Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •Тема 4.2 Пожежна безпека будівель та споруд
- •2 Протипожежні перешкоди
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.3 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •1 Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •2 Організація забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3 Правила пожежної безпеки у навчальних та наукових закладах
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.4 Засоби виявлення пожеж
- •1 Система пожежної сигналізації
- •2 Системи оповіщення про пожежу, засоби зв'язку
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.5 Засоби гасіння пожеж
- •1 Первинні засоби пожежогасіння
- •2 Протипожежне водопостачання
- •3 Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.5 Організація забезпечення пожежної безпеки.
- •1 Пожежна безпека технологічного устаткування та виробничих процесів
- •2 Пожежна профілактика під час експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •Тема 4.7 Державний пожежний нагляд
- •1 Державний пожежний нагляд
- •Розділ 5 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •Тема 5.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •2 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •3 Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •Розділ 5 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •Тема 5.2 Контроль стану умов праці на підприємстві
- •1 Держгірпромнагляд
- •2 Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
- •2. Дотримання вимог пожежної безпеки
- •3. Дотримання правил безпеки під час експлуатації обладнання
- •4. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації вантажопідіймальних механізмів
- •5. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •6.Дотримання правил безпеки під час експлуатації вибухозахищених вентиляторів
- •7. Дотримання вимог електробезпеки
- •8. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації комп’ютерів
- •Та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.1 Принципи та види страхування
- •1 Завдання страхування від нещасного випадку
- •2 Принципи та види страхування
- •2.1 Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
- •2.2 Види страхування
- •3 Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •4 Страховий ризик і страховий випадок
- •Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.2 Фонд соціального страхування
- •1 Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •2 Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •3 Обов’язки Фонду
- •4 Права та обов’язки застрахованої особи
- •5 Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •6 Профілактика нещасних випадків
- •Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.3 Фінансування страхування від нещасного випадку
- •1 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •2 Страхові тарифи
- •2 Страхові виплати
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (сталася аварія)
- •4. Причини настання нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Список скорочень
2 Протипожежне водопостачання
Система протипожежного водопостачання – це комплекс інженерних водопровідних пристроїв та споруд, призначених для забору води з вододжерела, її транспортування, зберігання запасів та подавання до місця пожежі.
Систему протипожежного водопостачання поділяють на дві частини: внутрішню (всередині будівель) та зовнішню (ззовні будівель). Протипожежний водогін (зовнішній та внутрішній) є одним з найбільш важливих елементів системи протипожежного водопостачання.
Внутрішні водогони являють собою сукупність трубопроводів та пристроїв, які забезпечують постачання води із зовнішньої мережі та її подавання до місця відбору води для гасіння пожеж, що можуть виникнути в будівлі. Необхідність влаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість вводів у будівлю, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначаються, виходячи з вимог чинних будівельних норм відповідно до кожного конкретного об’єкта.
На промислових підприємствах протипожежний водогін, як правило, об'єднується з господарсько-питним чи виробничим водогоном.
При неможливості, недоступності чи недоцільності отримання води із водогону або водоймищ створюють недоторканий запас води в спеціальних пожежних резервуарах або ємкостях. Кількість води, необхідна для гасіння пожежі, визначається залежно від об'єму будівлі, її ступення вогнестійкості та категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Наприклад, для виробничих будівель І та II ступеня вогнестійкості, категорій А, Б (вибухопожежонебезпечні) та В (пожежонебезпечна) витрати води на зовнішнє пожежогасіння приймаються при об'ємі будівлі: до 5 тис.м3 — 10 л/с; 5—20 тис.м3 — 15 л/с; 20—50 тис.м3—20 л/с; 50—200 тис.м3 — 30 л/с і т. д.
Відповідно до СНиП 2.0402-84, при розрахунках недоторканого пожежного об'єму води в резервуарах тривалість гасіння пожежі повинна прийматись 3 год., а для будівель І і II ступеня вогнестійкості з негорючими несівними конструкціями з виробництвом категорії ГіД — 2 год.
Протипожежні водогони залежно від місця прокладання поділяються на зовнішні та внутрішні, а за тиском у них — на водогони низького та високого тиску.
На зовнішніх протипожежних водогонах встановлюються гідранти (спеціальні пожежні крани) підземного чи наземного (для південних регіонів країни) виконання. Як правило, в населених пунктах і на території підприємств встановлюють підземні гідранти, які не замерзають взимку і не заваджають руху транспорту та людей.
Пожежні гідранти розташовують вздовж автомобільних доріг на відстані 150— 200 м один від одного, не ближче 5 м від зовнішніх стін будівель і не далі 2,5 м від краю проїжджої частини дороги. Для швидкого знаходження гідрантів у темний період доби чи зимову пору року біля місць їх розташування встановлюють відповідні покажчики (згідно ГОСТ 12.4.009-83) або роблять на стінах будівель червоною чи флуарисцентною фарбою написи «ПГ» з відповідними цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах.
Відповідальність за технічний стан пожежних гідрантів, встановлених на мережі водогону населених пунктів, несуть відповідні служби (організації, установи), які відають цими мережами водогону, а на території підприємств – їх власники або орендарі (згідно з договором оренди).
Перевірка працездатності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, не рідше 2 разів на рік (навесні й восени). Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки – звільнені від води. Кришки люків рекомендується фарбувати в червоний колір.
Для гасіння пожеж водою всередині будівель в них встановлюють внутрішні пожежні крани, які знаходяться у вбудованих або навісних шафах червоного кольору з написом «ПК» — на дверцятах. Пожежні крани розміщують на висоті 135 см від рівня підлоги на видних та легкодоступних місцях.
Пожежний кран – комплект пристроїв, який складається із клапана (вентиля), що встановлюється на пожежному трубопроводі і обладнаного пожежною з’єднувальною головкою, а також пожежного рукава з ручним стволом.
Вимоги до пожежного водопостачання.
на території підприємства повинно бути пожежне водопостачання:
а) пожежний водогін низького або високого тиску;
б) пожежні водоймища;
витрати води залежать від: категорії будівлі, ступеня вогнестійкості будівлі та об`єму будівлі;
відстань між ПГ повинна бути не більше 200 м;
відстань між пожежними водоймищами повинна бути:
а) при наявності автонасосів – 400 м;
б) при наявності мотопомп – 200300 м;
відстань від пожежних водоймищ до будівель повинна бути:
а) до будівель ІІІ, ІV, V, ступеня вогнестійкості, а також відкритих складів горю-чих матеріалів З0 м.
б) до будівель І, ІІ ступеня вогнестійкості 10 м;
повинні бути світлові або флюоресцентні показчики ПВ та ПГ;
відстань від ПГ до будівель не менше 5 м, а до дороги не більше 2,5 м;
повинні бути пірси для збирання води з річок, озер;
біля водоймищ необхідна площадка для розвертання розміром 12 х 12 м.
