Температурна залежність провідності напівпровідника

За наявності у власному напівпровіднику двох типів носіїв заряду його провідність складається із двох компонент – електронної і діркової

,

де рухливості електронів і дірок. Основний внесок у залежність вносить концентрація носіїв заряду (13), яка залежить від температури як

.

У той же час для невиродженого напівпровідника у високотемпературному наближенні , тому що , а . Таким чином,

, (14)

константа, яка не залежить від температури.

На дослідженні залежності питомої електричної провідності (чи опору) власного напівпровідника від температури (14) заснований один з методів визначення ширини забороненої зони.

Експериментальна установка

Н а рис.3 представлена схема, за допомогою якої проводять виміри температурної залежності електричного опору металів і напівпровідників. Для виміру опору металу і напівпровідника у даній роботі може використовуватися міст постійного струму (наприклад МО-61) чи універсальний цифровий прилад.

Рис.3. Схема експериментальної установки.

Нагрівання зразків та стабілізація їх температури відбувається у термостаті. Температуру нагрівача, а отже і об’єктів дослідження змінюють за допомогою сили струму у колі нагрівача за допомогою лабораторного автотрансформатора ЛАТР. Температуру зразків визначають термопарою хромель-алюмель. Калібрування термопари додається до роботи.

Перемикач К використовується для проведення вимірів або з металом, або з напівпровідником.

Порядок виконання роботи Дослідження залежності опору металів від температури

1. Ознайомитись з експериментальною установкою для вимірювання температурної залежності опору металів.

2. Виміряти опір досліджуваного провідника при кімнатній температурі.

3. Включити нагрівач і, повільно підвищуючи температуру, провести виміри опору провідника через кожні 5С до температури 100С.

Зауваження. Покажчики термопари інерційні відносно зміни температури. Тому надзвичайно важливо нагрівання проводити достатньо повільно і виміри температури проводити, коли вона встановилась.

4. Побудувати графік залежності опору провідника від температури в градусах Цельсія.

5. Із графіка визначити величину .

6. Визначити питомий опір та питому електропровідність даного металу.

Дослідження залежності опору напівпровідників від температури

1. Підключити напівпровідниковий зразок до мосту або цифрового приладу і провести виміри опору у тій же послідовності, що і для металу.

Зауваження. Оскільки опір напівпровідника експоненціально змінюється з температурою (див. формулу (14)), то в процесі вимірювання необхідно прагнути до квазістатичного розігріву (охолодження).

2. Побудувати графік залежності , де температура визначена у градусах Кельвіна.

3. Із графіка визначити ширину забороненої зони досліджуваного напівпровідника , де кут нахилу експериментальної залежності опору від температури. Виразити значення ширини забороненої зони в електронвольтах ( еВ = Дж). За довідником визначити, який матеріал досліджувався.

4. Використовуючи співвідношення (12) та (13), розрахувати значення ефективної щільності станів у зоні провідності та у валентній зоні, а також концентрації носіїв заряду у напівпровіднику. Розрахунки провести для трьох значень температур 300 К, 350 К, 400 К.

5. Для тих самих значень температури визначити питому електропровідність напівпровідника , розміри зразка ( довжина, площа поперечного перерізу) є у додатку до установки.

6. За формулою (3) розрахувати величину рухливості носіїв заряду у напівпровіднику.

7. Результати розрахунків за пунктами 3-6 подати у вигляді таблиці

Параметри напівпровідника	, К
	300	350	400
Ширина забороненої зони , еВ
Ефективна щільність станів , м-3
Концентрація носіїв заряду , м-3
Питома електропровідність , Ом-1м-1
Рухливість носіїв заряду

Зауваження. При розрахунках ефективні маси електронів і дірок вважати рівними масі вільного електрону кг.