В

3. Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів.

умовах незалежності України та розширення самостійності територіально-адміністративних одиниць відкриваються можливості для принципово нового підходу до фінансового забезпечення потреб соціальної сфери. Вирішення цієї проблеми

має бути перенесено на рівень місцевих Рад. Це забезпечить дійовіший контроль за розподілом ресурсів, раціональний відбір приоритетів розвитку, поставить фінансування розвитку соціальної сфери у залежність від зростання ефективності виробництва в регіоні. Зрозуміло, що в окремих випадках підтримка гарантованого державним законодавством рівня соціального обслуговування може потребувати виділення субвенцій з загальнодержавного бюджету.

Важливе соціальне значення мають видатки бюджету на фінансування заходів з охорони здоров'я, найбільшу частку з яких становить фінансування лікувально-профілактичних закладів, санітарно-епідеміологічних установ.

Значні кошти виділяються також на фінансування місцевого господарства. Це насамперед житлове будівництво, водопостачання, каналізація, освітлення. Це безпосередньо пов'язано із процесом урбанізації, відповідно, розширенням соціально-побутової інфраструктури. Ріст міських поселень, збільшення кількості міських мешканців, ріст крупних міст, де бюджетні видатки на одного мешканця в п'ять-сім разів вище, ніж в малих містах, тагнуть за собою збільшення витрат міських бюджетів.

В умовах високих темпів розвитку науково-технічного прогресу зростають вимоги до якості робочої сили. Виробництво не може розвиватися без високої загальної культури, спеціальних знань, професійної підготовки працівників. Система освіти значно впливає на рівень продуктивності праці, і з цього погляду видатки місцевих бюджетів мають виробничий характер.

Безумовно, що методи вирішення питань фінансового забезпечення різних підгалузей соціальної сфери мають бути різними. Наприклад, у дошкольному вихованні, загальній освіті, культурі, спорті доцільно було б створити загальноміський і районні фонди відповідного найменування. Основна мета цієї реорганізації - дати місевим Радам реальні важелі влади і можливість здійснювати гнучку політику, спрямовану на розвиток певної галузі.

Питання для самоконтролю:

1. Визначіть сутність місцевих фінансів, їх значення.

2. Охарактерезуйте складові місцевих фінансів.

3. Вкажіть основні джерела формування місцевих бюджетів.

4. Вкажіть основні напрямки видаткової частини місцевих бюджетів.

5. Розкрийте значення соціальної спрямованості видатків місцевих бюджетів.

Літеретура:

1. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К.: Виша шк., 1997, стор. 48-61, 349-351

2. Дробозина Л.А. Финансы. - М.: Финансы, 1999, стр. 266-326

3. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Бюджет і фінансова політика України. - К.: 1997, стор. 144-150, 180-183

Т ема 8

ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ

Основні питання теми.

1 . Економічна суть державного кредиту.

2. Види державного кредиту.

3. Державний борг.

4. Форми внутрішнього державного кредиту.

Д

1. Економічна суть державного кредиту.

ержава для фінансування своїх потреб може мобілізувати фінансові ресурси у формі державного кредиту. У цьому випадку вона є позичальником, а населення і підприємницькі

структури, тобто фізичні і юридичні особи - кредитодавцями.

Державний кредит відрізняється від банківського. Він, як правило, використовується для покриття дефіциту державного бюджету. Джерелом його повернення і сплати процентів є доходи бюджету, а не прибутки від вигідного розміщення кредиту.

При наданні банківського кредиту у якості забезпечення виступають конкретні коштовності - товари на складі, незавершене виробництво. При позичанні коштів державою забезпеченням кредиту служить все майно, яке знаходиться у його власності.

За своєю економічною сутністю державний кредит - це форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Його джерелом є вільні кошти населення, підприємств і організацій. Використання державного кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження держави. Його доцільність при покритті дефіциту бюджету зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища держави, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії.

Державний кредит як фінансова категорія виконує три функції:

• розподільчу;

• регулюючу;

• контрольну.

Через розподільчу функцію державного кредиту здійснюється формування ценралізованих грошових фондів держави або їх використання на принципах терміновості, платності, поверненості. У якості позичальника, держава забезпечує додаткові кошти для фінансування своїх видатків.

В промислово розвинутих країнах державні позики є основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту. В сучасних умовах надходження від державних позик стали другим після податків методом фінансування видатків бюджету. Останнє пояснюється більш швидким темпом росту видатків у порівнянні з збільшенням податкових надходжень.

Регулююча функція державного кредиту: вступаючи у кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на грошовому ринку і ринку капіталів, на виробництво і зайнятість. Свідомо використовучи державний кредит як інструмент регулювання економіки, держава може проводити ту чи іншу фінансову політику.

Контрольна функція державного кредиту тісно пов'язана з контрольною функцією фінансів. Але ж вона має свої специфічні особливості:

1. тісно пов'язана з діяльністю держави та станом централізованого фонду грошових коштів.

2. охоплює рух вартості в двустороньому порядку оскільки передбачає поверненість і відплатність отримання коштів.

У своїй більшості контролює цільове використання коштів, строки їх повернення та своєчасність сплати процентів.