- •Курс лекцій з дисципліни “фінанси вступ
- •Суть фінансів, їх функції та роль Основні питання теми.
- •1. Предмет науки про фінанси.
- •Специфічні ознаки фінансів.
- •Передумови виникнення фінансів.
- •2. Необхідність фінансів в умовах товарного господарства.
- •3. Взаємозв'язок фінансів з іншими економічними категоріями.
- •4. Поняття фінансової системи. Фінансова система Україні.
- •Джерела формування децентралізованих фінансових ресурсів.
- •Джерела формування централізованих фінансових ресурсів.
- •5. Фінансові ресурси.
- •7. Функції фінансів. Дискусійні питання щодо функцій фінансів.
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Фінансова політика й фінансовий механізм Основні питання теми.
- •1. Фінансова політика і фінансовий механізм.
- •2. Управління фінансами.
- •3. Фінансовий контроль.
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Фінанси підприємств Основні питання теми.
- •1. Сутність фінансів підприємств, їх функції та основи організації.
- •2. Виторг від реалізації продукції, робіт, послуг, його розподіл.
- •3. Оборотні кошти підпри-ємств, їх економічна суть і організація
- •Класифікація оборотних коштів
- •Необхідність і методи обчислення оборотних коштів. Поняття норм і нормативів оборотних коштів, їх розрахунок.
- •Значення нормування оборотних коштів:
- •Показники стану оборотних коштів.
- •Показники ефективності використання оборотних коштів.
- •4. Склад і структура основних фондів підприємства.
- •5. Фінансовий стан підприємства.
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Податки. Податкова система україни Основні питання теми.
- •Суть і функції податків. Класифікація податків.
- •Класифікація податків.
- •Податкова система України. Принципи й методи оподаткування.
- •Податки і збори (Обовязкові платежі)
- •3. Податок на додану вартість.
- •4. Акцизний збір.
- •5. Податок на прибуток підприємств.
- •6. Прибуткове оподаткування населення.
- •7. Податок на промисел.
- •8. Платежі за ресурси.
- •Податок (плата) за землю
- •9. Державне мито.
- •10. Місцеві податки і збори.
- •Комунальний податок
- •Податок з реклами
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Бюджет і бюджетний устрій Основні питання теми.
- •1. Бюджет як економічна та юридична категорії.
- •2. Бюджетний устрій і бюджетна система.
- •3. Поняття бюджетного процесу і його основні елементи.
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Доходи й видатки державного бюджету. Основні питання теми.
- •1. Економічна суть доходів і видатків бюджету.
- •Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:
- •У доходи республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських бюджетів зараховується:
- •У доходи районних, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів в порядку, на умовах і в межах, вказаних законами України, зараховуються:
- •Доходи міських (міст районного підпорядкування), селищних сільських бюджетів також всановлюються залежно від:
- •2. Видатки державного бюджету.
- •До видатків Державного бюджету належать:
- •Соціальний захист населення:
- •Соціально-культурна сфера:
- •Фінансування науки:
- •Витрати на оборону:
- •Витрати на управління:
- •3. Бюджетний дефіцит.
- •Питання для самоконтролю:
- •2. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.
- •3. Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів.
- •2. Види державного кредиту.
- •3. Державний борг.
- •4. Форми внутрішнього державного кредиту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Страхування та страховий ринок Основні питання теми.
- •1. Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперер- вності суспільного виробництва.
- •2. Форми й методи страхового захисту.
- •3. Класифікація страхування за об'єктами та ознакою ризику. Принципи
- •4. Доходи й витрати страховика.
- •Питання для самоконтролю:
- •2. Класифікація фінансових ринків.
- •Структура ринку цінних паперів.
- •Первинний ринок
- •Вторинний ринок
- •3. Види цінних паперів, основні їх характеристики.
- •4. Державне регулювання фінансового ринку.
- •5. Оподаткування доходів від цінних паперів. Оподаткування операцій із продажу цінних паперів.
- •Оподаткування дивідендів.
- •Питання для самоконтролю:
- •1. Поняття фінансового механізму зовнішньо-економічних відносин.
- •2. Валютний курс.
- •3. Валютні ринки.
- •Література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
І
3. Державний борг.
боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним підприємствам.
Державний борг має економічно обгрунтовані межі. Величина боргу характерезує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, тобто податки, можна стверджувати, що величина боргу - це взяті авансом у населення податки.
У більшості країн світу величина державного боргу регулюється законодавчо. В Україні в 1992 р. прийнято Закон "Про державний внутрішній борг України", яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання Уряду України в грошовій формі.
Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержвній власності.
До складу державного внутрішнього боргу України входять:
позики, здійснені при безумовній гарантії Уряду для забезпечення фінансування загальнодержавних програм;
заборгованість минулих років та заборгованість, що виникає за борговими зобов'язаннями Уряду України.
випущені цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані Урядом України, а також одержані ним кредити.
частина боргових зобов'язань Уряду колишнього Союзу РСР, прийнята на себе Україною.
Умови і порядок випуску державних цінних паперів і регулювання їхнього обігу визначаються відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу".
В
4. Форми внутрішнього державного кредиту.
виступає, як правило, в грошовій формі, а саме: державні позики, вклади населення в ощадних банках, використання державного кредитного фонду, грошові лотереї.
Найпоширенішею формою державного кредиту є позики. За допомогою їх мобілізуються тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб для фінансуванн потреб держави. Держава випускає і розповсюджує цінні папери, як правило, облігації. Вони мають номінальну вартість, за якою продаються і гасяться. Виходячи з номінальної вартості облігації, виплачуються проценти.
Державні позики можуть випускатися центральним урядом і місцевимиорганам і розповсюджуватись тільки серед населення або тільки серед юридичних осіб. Залежно від способу виплати доходу позики поділяють на процентні, виграшні, процентно-виграшні, безпроцентні, безпрограшні.
За виграшними позиками власники облігацій одержують твердий доход у формі процента від номінальної вартості облігації. При виграшних позиках весь доход власники облігацій одержують у формі виграшу. Доход виплачується не за всіма облігаціями, а лише за тими, на які випав виграш. Безпрограшні позики випускаються за умовою, що протягом строку дії позики виграшними будуть всі облігації. Безпроцентні займи не передбачають виплату доходу, але гарантують одержання товару, на який не задовольняється попит на ринку. Вартість кожної випущеної облігації дорівнює ціні товару (легкового автомобіля, телевізора, холодильника тощо).
Місцеві органи влади можуть проводити цільові позики на будівництво доріг або інші заходи, в яких зацікавлене населення цього регіону.
За строками погашення позики поділяють на коротко- (до 5 років) і довгострокові (понад 5 років).
За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігції добровільних позик вільно продаються і купуються банківськими установами. Державні позики можуть бути облігаційними і безоблігційними. Безоблігаційні позики оформляються підписними зобов'язаннями.
Другою формою державного кредиту є передавання ощадними установами часини або всієї суми коштів населення, які розміщені в ощадному банку чи в інших ощадних установах держави, для покриття своїх витрат. Таке передавання може здійснюватися шляхом випуску білетів державної скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик.
Сьогодні найпоширенішою формою державного кредиту є використання державою коштів позикового фонду. Держава мобілізує через кредитні установи частину кредитних ресурсів на покриття своїх витрат. Ця форма державного кредиту економічно не виправдана і зумовлює інфляційні процеси.