У

2. Валютний курс.

країна все більше включається в світе господарство. Вона стала членом Міжнародного валютного фонду (МВФ),

групи Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Европейського банку реконструкції та розвитку. У зв'язку з цим важлива роль належить валютно-фінансовому механізму зовнішьоекономічних зв'язків та формі організації міжнародних валютних відносин, закріпленої міждержавними відносинами.

В сучасних умовах золото виконує функції світових грошей опосередковано - через операції на ринках золота, де на золото можна придбати необхідні валюти і відповідні товари. Золото відіграє роль страхового фонду держави і приватних осіб.

Крім доларів США та інших вільно конвертованих валют в якості світових грошей використовується СДР (SDR - Special Drawing Rigts, спеціалізовні права позичання - міжнародний платіжний засіб, створений МВФ в 70-х роках) та євро - грошова одиниця, яка використовується країнами Європейського Союзу.

Валютний курс - важливий елемент валютної системи. Це вартість грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн або в міжнародних валютних одиницях (СДР, євро).

Валютні курси співставляються по інтернаціональним вартостям визначеної кількості товарів і послуг.

Валютні курси формуються на світовому валютному ринку в залежності від попиту та пропозиції, які визначаються багатьма факторами. Перш за все положення валюти будь-якої країни залежить від стану її економіки. Також він залежить від темпів інфляції в різних країнах, темпів росту продуктивності праці та її співвідношенням між країнами, темпів росту ВНП, місця і ролі країни в світовій торгівлі. Саме ці фундаментальні фактори перш за все визначають курс валюти тієї чи іншої країни.

Безпосередньо на курс валюти впливають стан її платіжного баланса, різниця в процентних ставках на грошових ринках різних країн, ступінь використання даної валюти на євроринку та в міжнародних розрахунках, довіра до валюти країни та інші фактори.

Визначення валютних курсів називають котируванням. Повне котирування означає, що встановлюється курс покупця (сторона bid) і продавця (сторона offer). Різниця (маржа) між курсом покупця і курсом продавця для того, хто здійснює котирування, є джерелом прибутку.

Розрізняють пряме і зворотнє котирування. У разі прямого котирування зазначають, скільком національним грошовим одиницям дорівнює одиниця (10, 100, 1000 од.) іноземної валюти; у разі зворотнього котирування - навпаки.

При визначені та записі валютних курсів розрізняють валюту котирування і базу котирування. Валютою котирування є та іноземна валюта, курс якої визначають, а базою - валюта, з якою порівнюють дану грошову одиницю.

Валютний курс виконує певні функції на грошовому ринку, головними з яких є:

• сприяння інтернаціоналізації грошових відносин;

• сприяння об'єднанню та стабільному розвитку фінансових ринків;

• порівняння рівнів та структури цін, а також результатів виробничої діяльності в окремих країнах;

• порівняння національної та інтернаціональної вартості на національних та світових ринках;

• перерозподіл національного прибутку між окремими країнами;

• інтернаціоналізація господарських зв'язків тощо.

Основою визначення та порівняння валютних курсів є співвідношення купівельної спроможності окремих іноземних валют. Вона визначається вартістю певного набору товарів та послуг, які можна придбати за відповідну грошову одиницю у порівнянні з базовим періодом.

Співідношення купівельної спроможності окремих валют до певної групи товарів та послуг у двох країнах визначає паритет купівельної спроможності - РРР.

У спрощеному вигляді паритет купівельної спроможності можна відобразити формулою

Цв = Кп * Цз

Цв - ціна за одиницю певного товару на внутрішньому ринку;

Кп - поточний валютний курс грошових одиниць двох країн, товари яких порівнюються;

Цз - ціна за одиницю того самого товару на зовнішньому ринку.

Залежно від номенклатури товарів, які беруться для розрахунку, РРР може бути частковим (за обмеженим переліком товарів або товарних груп) та загальним (за валовим національним продуктом).

У міжнародній практиці використовують фіксовані та плаваючі (гнучкі) режими валютних курсів, а також їх певне поєднання. Фіксований валютний курс передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримують органи державного валютного контролю. Під плаваючими обмінними (валютними) курсами розуміють такі курси, рівні яких визначаються на ринку під впливом попиту та пропозиції, що, в свою чергу, залежить від стану платіжного балансу країни, співідношення відсоткових ставок і темпів інфляції, очікувань учасників ринку, офіційних валютних інтервенцій тощо.